Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №360/366/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року справа №360/366/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 р. у справі № 360/366/25 (головуючий І інстанції І.О. Свергун ) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ТЦК), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та членам його сім`ї ОСОБА_2 , підйомної допомоги, передбаченої п. 1 ч. 3 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та членів його сім`ї ОСОБА_2 підйомної допомоги, передбаченої п. 1 ч. 3 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_1 витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн.

В обгартування зазначено, зокрема, що позовна заява не містить ознак проведення значного обсягу робіт з її підготовки, витраченого значного часу та матеріалів, відсутні данні щодо залучення фахівця та експерта для підготовки позову, а отже сума, яку позивач просить стягнути з відповідача в якості витрат на правову допомогу є завищеною та безпідставною.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 26.11.2024 про виплату підйомної допомоги та неприйняття відповідного рішення за результатом розгляду вказаного рапорту.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 26.11.2024 про виплату підйомної допомоги та прийняти відповідне рішення за результатом розгляду вказаного рапорту з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні судових витрат подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та задовольнити вимоги.

В обґрунтування скарги зазначено, що позивач не обізнаний про наявність підстав неподання адвокатом, який представляє його інтереси на підставі договору від 04.01.2025 №04012501, до суду першої інстанції платіжного документу з оплати правничої допомоги.

Так, посадові особи ТОВ «Центр правової допомоги Юрист 24» при обговорені надання послуг з правничої допомоги з позивачем настояли на тому, що питання грошового забезпечення розіб`ють на два договори. Було укладено договір від 04.01.2025 №04012501, предметом якого є «Збір документів з метою отримання підйомної допомоги та грошової компенсації за недоотримання речового майна» з розміром оплати у сумі 10000 грн. та договір від 04.01.2025 №04012502, предметом якого є «Підготовка та подача позову до адмін. суду з питання індексації ЗП. Адвокатський контроль» з розміром оплати у сумі 15000 грн.

Відповідно до підпункту 2.1.1. вказаних договорів «Після внесення Замовником передплати в розмірі повної вартості послуг відповідно до п.п.3.1 та 3.2» підпунктом 2.1.2. передбачено «Приступити до надання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п.1.2 цього договору у повному обсязі, своєчасно і якісно, керуючись чиним законодавством України, а також іншими нормативно-правовими актами».

Позивач на виконання вищевказаних договорів 03.01.2025 сплатив однією сумою в розмірі 25000 грн. співробітниці ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24» ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ) (платіжна інструкція від 03.01.2025 №0.0.4108020283.1), рахунок якої надав адвокат Ільїчов С.Д., і тому позивач вважав, що виконав свої зобов`язання по оплаті правничої допомоги.

04.01.2025 року між ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24» та Позивачем укладено договір № 04012501 про надання правової допомоги/юридичних послуг.

15.01.2025 року було складено акт приймання-передачі наданих послуг №04012501 до договору про надання юридичних послуг/правової допомоги №04012501 між ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24» (Виконавець) та Позивачем (Замовник).

17.06.2025 позивачу повідомлено про вартість надання послуг у судах апеляційної інстанції. Позивач не погодився з додатковою оплатою правничої допомоги.

Позивач просить:

Скасувати судове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі № 360/366/25 частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, а саме стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Витребувати у ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 2» документи, які б підтверджували оплату правничої допомоги Позивачем згідно договору від 04.01.2025 №04012501.

Витребувати у адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича документи, які б підтверджували оплату правничої допомоги Позивачем згідно договору від 04.01.2025 №04012501.

Припинити повноваження адвоката Ільїчова С.Д. у справі №360/366/25, підтверджених ордером від 09.02.2025 серії АН №1621157 на надання правничої допомоги Позивачу на підставі договору від 15.01.2025 № 04012501/01 та договору від 04.01.2025 №04012501.

Припинити повноваження ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 2» у справі №360/366/25, підтверджених на підставі договору від 04.01.2025 № 04012501 про надання правничої допомоги позивачу.

Викликати до суду свідка ОСОБА_4 , адвоката, якому відомі обставини, що належить з`ясувати у справі №360/366/25.

Викликати до суду свідка ОСОБА_5 , керівника ТОВ | «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 2», якому відомі обставини, що належить з`ясувати у справі №360/366/25.

Викликати до суду свідка ОСОБА_3 , якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі №360/366/25.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 , в період з 30.09.2014 по 13.07.2021 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 ; з 14.07.2021 по 23.12.2024 - у ІНФОРМАЦІЯ_5 (до 13.07.2021 - ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та знаходиться у нього на фінансовому забезпеченні, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 10.03.2025 № СТ/158.

З початком повномасштабного вторгнення збройних сил рф на територію України, що розпочалось 24.02.2022, та по теперішній час, ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також ІНФОРМАЦІЯ_9 знаходяться у місці тимчасового перебування, що розташоване в Запорізькій області.

26.11.2024 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 з рапортом, в якому просив виплатити йому підйомну допомогу.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.11.2024 № СТ/1084 рапорт позивача направлено до ІНФОРМАЦІЯ_10 для подальшого опрацювання.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29.11.2024 № 3949 рапорт позивача повернуто без реалізації у зв`язку з відсутністю підстав для виплати підйомної допомоги.

Відповідно до витягу з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 (по стройовій частині) від 23.12.2024 № 365 майора ОСОБА_1 , начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 , наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 16 грудня 2024 року № 678 звільнено з військової служби у запас за підпунктом “б” пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” за станом здоров`я (за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), вважати таким, що справи та посаду здав, і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_11 , місто Запоріжжя. З 23 грудня 2024 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а з котлового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_12 зі сніданку 24 грудня 2024 року.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_7 листом від 10.02.2025 696 повідомив, що рапорт ОСОБА_1 від 26.11.2024 щодо виплати підйомної допомоги розглянутий, законні підстави для виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги в порядку п. 3 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відсутні, у зв`язку з тим, що передислокації ІНФОРМАЦІЯ_5 не відбулось. Згідно з довідкою з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 14.02.2024 місцезнаходженням ІНФОРМАЦІЯ_5 є м. Старобільськ, Луганська область. Будь-яка реєстрація зміни місцезнаходження установи не відбувалась.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року задоволено частково позовні вимоги позивача.

Відмовляючи в задоволені вимог в частині стягнення судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що правничу допомогу позивачу у цій справі надано адвокатом Ільїчовим Сергієм Дмитровичем, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Суду не надано жодних доказів, що адвокат Ільїчов Сергій Дмитрович працює в ТОВ “Центр правової допомоги Юрист 24”, а також, що цим Товариством доручено Ільїчову Сергію Дмитровичу надавати ОСОБА_1 правничу допомогу на виконання умов договору від 15.01.2025 № 04012501/01. Отже, наданими в матеріали справи документами не підтверджено надання ТОВ “Центр правової допомоги Юрист 24” послуг ОСОБА_1 . Також в матеріали справи не містять відповідних доказів здійснення позивачем оплати правничої допомоги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Частина 4 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За частиною 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України , кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат. Аналогічний правовий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/350/18 (Провадження № 11-1465заі18).

Суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат, має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Суд зазначає витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду, наприклад від 01.09.2021 у справі №178/1522/18, від 10.11.2021 у справі №329/766/18, від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 28.09.2021 у справі №160/12268/19, від 04 грудня 2023 року справа №420/329/21.

Представник позивача, просив стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.

Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги / юридичних послуг від 04.01.2024 № 04012501, укладений між Центром правової допомоги (ТОВ “Центр правової допомоги Юрист-24”) та ОСОБА_1 , предметом якого згідно з пунктом 1.2 є збір документів з метою отримання підйомної допомоги та грошової компенсації за недоотримане речове майно, адвокатський контроль.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного Договору розмір оплати за виконання юридичних послуг / правової допомоги, визначених у пункті 1.2 цього Договору, становить 10000 грн.

Також матеріали справи містять договір про надання правової допомоги / юридичних послуг від 04.01.2024 № 04012502, укладений між Центром правової допомоги (ТОВ “Центр правової допомоги Юрист-24”) та ОСОБА_1 , предметом якого згідно з пунктом 1.2 є підготовка та подання позову до адмін. суду з питання індексації ЗП Адвокатьский контроль.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного Договору розмір оплати за виконання юридичних послуг / правової допомоги, визначених у пункті 1.2 цього Договору, становить 15000 грн.

Позивачем надано акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання юридичних послуг / правової допомоги № 04012501 від 04.01.2025, складений між Центром правової допомоги (ТОВ “Центр правової допомоги Юрист-24”) та ОСОБА_1 , згідно з яким виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги / правову допомогу: збір документів з метою отримання підйомної допомоги та грошової компенсації за недоотримане речове майно. Вартість послуг – 10000 грн.

Також матеріали справи містять платіжну інструкцію 0.0.4108020283.1 від 03.01.2025 на суму 25000 грн, платник – ОСОБА_1 , отримувач – ОСОБА_3 , призначення платежу – для поповнення рахунку, ОСОБА_3 .

Проте, згідно з позовною заявою її подано в інтересах позивача та підписано адвокатом Ільїчовим Сергієм Дмитровичем.

15.01.2025 укладено договір № 04012501/01 про надання правничої допомоги між адвокатом Ільїчовим Сергієм Дмитровичем, надалі - “Адвокат”, з однієї сторони, і громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надалі - “Клієнт”, з другої сторони. Предметом договору є, у тому числі, представництво інтересів Клієнта у будь-яких судах.

При цьому пунктом 3.2 Договору встановлено, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами відповідно до цього Договору – безоплатно.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що факт надання передбачених цим Договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг.

Передбаченого цим договором акта приймання - передачі наданих послуг позивачем до суду не надано, як і не надано документів на підтвердження розміру визначеного ним гонорару.

На підтвердження повноважень адвоката матеріали справи містять ордер від 09.02. 2025 серії АН № 1621157 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , на підставі договору від 15.01.2025 № 04012501/01, у Луганському окружному адміністративному суді, зі змісту якого слідує, що цей ордер виданий адвокатом Ільїчовим Сергієм Дмитровичем, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Отже, зі змісту наданого в матеріали справи ордеру слідує, що правничу допомогу позивачу у цій справі надано адвокатом Ільїчовим Сергієм Дмитровичем, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Матеріали справи не містять доказів, що адвокат Ільїчов Сергій Дмитрович працює в ТОВ “Центр правової допомоги Юрист 24”, а також, що цим Товариством доручено Ільїчову Сергію Дмитровичу надавати ОСОБА_1 правничу допомогу на виконання умов договору від 15.01.2025 № 04012501/01.

Також, матеріали справи не містять доказів, що Максименко Кароліна Русланівна та відповідно платіжна інструкція 0.0.4108020283.1 від 03.01.2025 на суму 25000 грн має відношення до ТОВ “Центр правової допомоги Юрист 24” та ОСОБА_4 .

Отже, наданими в матеріали справи документами не підтверджено надання ТОВ “Центр правової допомоги Юрист 24” послуг ОСОБА_1 в межах справи № 360/366/25.

Також матеріали справи не містять відповідних доказів здійснення позивачем оплати правничої допомоги ОСОБА_4 .

Крім того суд звертає увагу що відповідно до пункту 3.2 Договору № 04012501/01 укладеного між позивачем та ОСОБА_4 , розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами відповідно до цього Договору – безоплатно.

Вирішуючи спір щодо стягнення з відповідача витрат правничої допомоги, суд виходив з недоведеності належними доказами понесених позивачем витрат у цій справі та на думку суду, дійшов до вірного висновку щодо відмови у стягнені судових витрат.

Суд звертає увагу, що доведення понесених витрат у справі шляхом надання суду належних доказів відповідно до процесуальних норм покладається на сторони у справі.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 308. КАС докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 р. у справі № 360/366/25 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 р. у справі № 360/366/25- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко