Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №360/1969/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року справа №360/1969/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В. , Сіваченка І.В. , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 р. у справі № 360/1969/25 (головуючий І інстанції К.Є. Петросян) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Луганській області (далі – відповідач, ГУНП), в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137, 23 грн за період з 12.03.2020 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137,23 грн за період з 12.03.2020 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку.

У подальшому 16 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, де конкретизовано спірний період, а саме позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137, 23 грн за період з 12.03.2020 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку;

зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137,23 грн за період з 12.03.2020 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року повернуто позивачу позовну заяву адвоката Кім Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог щодо:

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину за період з 19.07.2022 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку;

зобов`язання Головне управління Національної поліції України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину за період з 19.07.2022 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року відмовлено у задоволені адміністративного позову.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Обґрунтовано скаргу тим, що підставою для отримання доплати за Постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Вищезазначені висновки відповідають Положенню про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого Наказом МВС від 04.12.2017 № 987.

Постановою № 375 врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Так, протягом спірного періоду відповідачем не сплачено на користь позивача доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137, 23 грн.

Також скаржник зазначає, що вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити спірні нарахування і виплату індексації грошового забезпечення з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Звільнений зі служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби. Несвоєчасна виплата додаткової доплати за період дії карантину (не в день звільнення) має місце не з вини позивача, а тому вважаємо що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17, в якій також зазначено, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Позивач просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі 360/1969/25 та ухвали нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137,23 грн за період з 12.03.2020 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку.

Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що виходячи зі змісту пункту 1 Постанови № 375, додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) встановлюється пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Така доплата має здійснюватися на підставі рішення (наказу) керівника відповідного підприємства, установи, організації, який видається з урахуванням фактичного часу, відпрацьованого особою у надзвичайних умовах, які дають право на отримання відповідної доплати.

Самого лише факту перебування на посаді, яка передбачає забезпечення життєдіяльності населення та внаслідок виконання обов`язків може обумовлювати безпосередній контакт з населенням, не достатньо для отримання такої доплати.

Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. При цьому, доплати здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

На підставі належних доказів судом першої інстанції встановлено, що позивачу за період березень - грудень 2020 рік (серпень 2020 року відпустка) та січень-лютий 2021 рік була нарахована та виплачена доплата до грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 № 375.

Доводи позивача про те, що за період з березня 2020 року по лютий 2021 року, йому не було виплачено доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 року №375, спростовано наявними в матеріалах справи доказами.

Доплата здійснюється з урахуванням фактичного часу, відпрацьованого особою у надзвичайних умовах, які дають право на отримання відповідної доплати та на підставі рішення (наказу) керівника відповідного підприємства, установи, організації за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Твердження позивача, що така доплата повинна здійснюватися в розмірі 50%, є незмістовним.

Крім того, довідкою відповідача від 22.10.2025 № 482/111/48-2025 підтверджується, що у періоду часу з 25.02.2022 по 18.07.2022 працівники БПОП ГУНП в Луганській області, у тому числі ОСОБА_1 , не залучались до заходів, визначених постановою КМУ від 29.04.2020 № 375.

Що стосується періоду з 01.03.2021 по 24.02.2022 зазначає, що доплата має здійснюватися на підставі рішення (наказу) керівника відповідного підприємства, установи, організації, який видається з урахуванням фактичного часу, відпрацьованого особою у надзвичайних умовах, які дають право на отримання відповідної доплати.

Відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що матеріали справи не містять відповідне рішення (наказ) відповідача, яким ОСОБА_1 встановлюється доплата відповідно до постанови КМУ № 375.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем такі обов`язки виконувалися та, що ним оскаржувались рішення керівника щодо не включення позивача до переліку осіб, яким здійснюється доплата.

Таким чином, відсутні докази того, що позивач на період дії карантину, установленого КМУ, зокрема, з березня 2021 року по лютий 2022 року щомісячно забезпечував життєдіяльність населення та внаслідок виконання службових обов`язків мав безпосередній контакт з населенням, та був включений наказами до персонального переліку військовослужбовців, які внаслідок виконання своїх обов`язків мали безпосередній контакт з населенням.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 , є учасником бойових дій та у спірний період з 12.03.2020 по 18.07.2022 проходив службу у відповідача.

Відповідно до послужного списку, позивач у період з 12.03.2020 по 18.07.2022 проходив службу на посадах: заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Луганській області; заступника командира взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Луганській області; командира взводу № 1 (швидкого реагування) роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Луганській області.

Наказом ГУНП в Луганській області від 06.06.2025 № 151 о/с майора поліції ОСОБА_2 переведено для подальшого проходження служби за ст. 65, п. п. 8, 9 Закону України “Про Національну поліцію” до Департаменту поліції особливого призначення “Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, з 09.06.2025.

З довідки відповідача від 24.10.2025 № 2816/111/19-2025 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 12.03.2020 по 18.07.2022 перебував у наступних відпустках:

додаткова відпустка зі збереженням грошового забезпечення (заробітної плати), як учаснику бойових дій за 2020 рік у кількості 14 днів, з 14 березня по 27 березня 2020 (наказ ГУНП № 189 о/с від 26.02.2020);

частина щорічної оплачуваної відпустки за 2020 рік у кількості 26 діб (в тому числі 01 святкова доба), з 03 серпня по 28 серпня 2020 (наказ ГУНП № 881 о/с від 31.07.2020);

залишок щорічної оплачуваної відпустки за 2020 рік у кількості 05 діб, з 02 лютого по 06 лютого 2021 (наказ ГУНП № 32 о/с від 25.01.2021);

додаткова оплачувана відпустка за 2020 рік у кількості 10 діб, з 07 лютого по 16 лютого 2021 (наказ ГУНП № 32 о/с від 25.01.2021);

додаткова відпустка зі збереженням грошового забезпечення (заробітної плати), як учаснику бойових дій за 2021 рік у кількості 14 днів, з 17 лютого по 02 березня 2021 (наказ ГУНП № 32 о/с від 25.01.2021);

частина щорічної оплачуваної відпустки за 2021 рік у кількості 17 діб (в тому числі 01 святкова доба), з 14 червня по 30 червня 2021 (наказ ГУНП № 216 о/с від 31.05.2021);

залишок щорічної оплачуваної відпустки за 2021 рік у кількості 15 діб, з 03 вересня по 17 вересня 2021 (наказ ГУНП № 326 о/с від 01.09.2021);

додаткова відпустка зі збереженням грошового забезпечення (заробітної плати), як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 днів, з 01 січня по 14 січня 2022 (наказ ГУНП № 457 о/с від 20.12.2021).

Відповідно до довідки відповідача від 22.10.2025 №482/111/48-2025 вбачається, що службова документація з питань участі (залучення) працівників БПОП ГУНП в Луганській області, в тому числі ОСОБА_1 , у період часу з 12.03.2020 по 24.02.2022 у заходах передбачених постановою КМУ від 29.04.2020 № 375, а саме з забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, за місцем тимчасової дислокації батальйону у м. Дніпро, відсутня.

У період з 25.02.2022 по 18.07.2022 працівники БПОП ГУНП в Луганській області, в тому числі ОСОБА_1 , не залучались до заходів, визначених постановою КМУ від 29.04.2020 № 375.

Згідно довідки відповідача встановлено, що позивачу здійснено доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, а саме:

за березень, квітень, травень, червень 2020 року - у липні 2020 року;

за липень 2020 року - у серпні 2020 року;

за вересень, жовтень, листопад та грудень 2020 року - у грудні 2020 року;

за січень, лютий 2021 року - у липні 2021 року.

Крім того, позивач перебував у відпустках у періоди: з 14 березня по 27 березня 2020 року; з 03 серпня по 28 серпня 2020 року; з 02 лютого по 06 лютого 2021 року; з 07 лютого по 16 лютого 2021 року; з 17 лютого по 02 березня 2021 року; з 14 червня по 30 червня 2021 року; з 03 вересня по 17 вересня 2021 року; з 01 січня по 14 січня 2022 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11 листопада 2015 року № 988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За приписами п. 3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260 (далі – Порядок № 260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністру України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад:

військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, поліцейські, працівники, службові і посадові особи, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

працівники, службові і посадові особи, військовослужбовці, особи рядового та начальницького складу, поліцейські, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

медичні та інші працівники закладів охорони здоров`я, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2;

працівники надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома).

Згідно з пунктом 2 Постанови № 342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Згідно з пунктом 3Постанови № 342 персональний перелік працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, визначається керівником (керівником державної служби) відповідної установи, організації, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29 квітня 2020 р. № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі – Постанова № 375).

Відповідно до пункту 1 постанови № 375, установити, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Згідно з п.п. 2-5 Постанови 375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» (далі - Порядок №485) затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.1 Порядку №485 цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами: «Здійснення доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками»;

Пунктом 2 Порядку №485 передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно п. 6 розділу І Порядку № 260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

На виконання пункту 4 Постанови №375 МВС видано наказ від 03 червня 2020 року №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, що Національній поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Здійснивши аналіз чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Судом встановлено, що позивач проходить службу в Управлінні патрульної поліції в на посаді: заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Луганській області; заступника командира взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Луганській області; командира взводу № 1 (швидкого реагування) роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Луганській області.

При цьому, за березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, а також за січень та лютий 2021 року позивачу здійснено доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, що також підтверджується довідкою про доходи від 23.10.2025 № 213/111/22-2025.

Позивач перебував у відпустках у періоди: з 14 березня по 27 березня 2020 року; з 03 серпня по 28 серпня 2020 року; з 02 лютого по 06 лютого 2021 року; з 07 лютого по 16 лютого 2021 року; з 17 лютого по 02 березня 2021 року; з 14 червня по 30 червня 2021 року; з 03 вересня по 17 вересня 2021 року; з 01 січня по 14 січня 2022 року.

Посада, яку займав позивач, відповідала встановленим зазначеною Постановою №375 критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням.

Колегія суддів вважає, що аргументи відповідача стосовно того, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач в спірний період забезпечував життєдіяльність населення та внаслідок виконання службових обов`язків мав безпосередній контакт з населенням є неприйнятними з огляду на те, що відповідно до посади, позивач забезпечує під час несення служби правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків має безпосередній контакт з населенням.

Також, зазначене спростовується Відомостями про грошове забезпечення та позивачу встановлювалась вказана доплата за березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, а також за січень та лютий 2021 року, при цьому, він перебував на тій же самій посаді і продовжував виконувати ті ж самі службові обов`язки.

Відповідачем жодним чином не доведено різниці в специфіці роботи позивача в місяцях, в яких йому було виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах в порівнянні з місяцями, коли позивачу така доплата не нараховувалась та не виплачувалась.

Також, суд наголошує, що відповідач фактично не спростовує, що службові обов`язки позивача передбачають безпосередній контакт з населенням, а лише посилається на відсутність доказів спілкування з громадянами, здійснення охорони громадського порядку під час акції протесту, а також несення чергування у лікарнях, пунктах вакцинації, самоізоляції, тощо.

Проте, чинним законодавством не встановлено обов`язок фіксації вказаних дій позивачем, а факт безпосереднього контакту позивача з населенням під час служби відповідачем не спростовано.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач набув право на отримання спірної доплати, з урахуванням період за який він отримав виплати.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 26 квітня 2023 року у справі № 420/19450/21, від 31 січня 2024 року у справі № 280/4853/22, від 30 вересня 2025 року справа № 520/5196/22, від 19 лютого 2026 року справа № 420/35108/23.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач набув право на отримання спірної доплати.

Суд щодо посилання на відсутність фінансування, зауважує, що додаткова доплата грошового забезпечення поліцейським відповідно до постанови № 375 входить до структури заробітної плати, і, відповідно, є її складовою.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Кечко проти України Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява № 63134/00).

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Вказана правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду від 18.12.2018 по справі № 820/4619/16 та від 14.03.2019 по справі № 820/660/17.

Також, Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2023 року у справі № 420/19450/21, спір у якій є подібний цій справі, відхилив доводи скаржника, що фінансування для здійснення доплати поліцейським Департаменту патрульної поліції в період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року, з 01 березня 2021 року по 30 вересня 2021 року до Департаменту патрульної поліції не надходило, та те, що Департамент патрульної поліції не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по 11 серпня 2021 року, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано наявності права позивача на такі доплати.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, не виплачуючи позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 за №375, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення суду першої інстанції з урахуванням встановлених обставин є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

Щодо вимог позивача частині визначення загальної суми, колегія суддів зазначає, що додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) встановлюється та виплачується пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах, отже, з урахуванням відсутності даних щодо відпрацьованого позивачем часу в спірний період, вказані вимоги є передчасними.

Щодо вимог позивача в частині нарахування і виплату індексації грошового забезпечення з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, колегія суддів зазначає, що спірним питанням не було нарахування і виплата індексації грошового забезпечення, а є виплата додаткової доплати до грошового забезпечення у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку вказані вимоги є передчасними з огляду не нарахування відповідачем сум військового збору та податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.1,п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та не вірно надана оцінка обставинам справи, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 р. у справі № 360/1969/25 – задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 р. у справі № 360/1969/25 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 12.03.2020 по 19.07.2022 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 пропорційно відпрацьованому часу.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткові доплати до грошового забезпечення за період з 12.03.2020 по 19.07.2022 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 пропорційно відпрацьованому часу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 10 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: А.В. Гайдар

І.В. Сіваченко