Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №200/1764/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року справа №200/1764/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Пивовар І.В.., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року (повне судове рішення складено 15 травня 2026 року) у справі № 200/1764/26 (суддя в І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління), у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у не зарахуванні до страхового та пільгового стажу, який дає право на обрахування пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періодів роботи;

- зобов`язати Управління здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.09.2025 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з зарахуванням до пільгового стажу, на який розповсюджуються вимоги ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 31.01.2005 по 31.08.2024, та зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.08.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, проте їй до пільгового стажу, на який розповсюджуються вимоги ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не зараховано період роботи з 31.01.2005 по 31.08.2024, та до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.08.2024. Зазначає, що зайнятість у спірний період протягом повного робочого дня була підтверджена належним чином, а щодо відсутності сплати страхових внесків, то це не може бути підставою для відмови в зарахуванні стажу, оскільки відповідальність за несплату внесків несе підприємство-страхувальник. Вважає, що наявні підстави для проведення перерахунку її пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.03.2010 по 31.10.2010, з 09.11.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.08.2024.

Зобов`язано Управління зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.03.2010 по 31.10.2010, з 09.11.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.08.2024, та провести відповідний перерахунок та виплату пенсії з 03.09.2025, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.10.2010, з 09.11.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.08.2024 не зараховано до пільгового та страхового стажу у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків підприємством.

Головне управління зазначає, що 03.09.2025 ОСОБА_1 не зверталась з заявою встановленого зразку щодо здійснення перерахунків пенсії та відповідне рішення не приймалось, у зв`язку з чим відсутні підстави для здійснення вказаного перерахунку.

Зазначає, що вказана позовна вимога зобов`язати здійснити виплату пенсії позивачу є такою, що спрямована на майбутнє, тобто на відносини, відносно яких на даний момент відсутні докази того, що вони будуть порушені суб`єктом владних повноважень, оскільки предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси Позивача.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач 21.01.2026 звернулась до відповідача із заявою, у якій просила надати роз`яснення щодо обрахованого страхового та пільгового стажу.

У листі від 19.02.2026 №11298-5675/Ш-02/8-0500/26 відповідач повідомив, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.10.2010 та з 01.12.2020 по 31.08.2024 у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків підприємством. Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі — Закон №345) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. За матеріалами електронної пенсійної справи робота за Списком №1 відсутня. Отже, право на перерахунок пенсії відповідно до Закону №345 відсутнє.

Із розрахунку пенсії позивача вбачається, що при призначенні пенсії позивачу зараховано до пільгового стажу за списком №2 періоди: з 31.01.2005 по 23.07.2007; з 24.01.2008 по 28.02.2010; з 01.01.2011 по 30.06.2013; з 02.07.2013 по 31.08.2014; з 02.09.2014 по 31.01.2015; з 03.03.2015 по 30.04.2017. Також вбачається, що позивачу не зараховано до страхового стажу з 01.03.2010 по 31.10.2010, з 09.11.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.08.2024.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), що набрав чинності з 01.01.2004.

Щодо не зарахування періодів роботи на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.08.2024 до пільгового та страхового стажу у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків підприємством, суд зазначає наступне.

Обов`язок сплати страхових внесків відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (ч.ч. 6 та 12 ст. 20) та обов`язок сплати єдиного внеску по Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (підприємців-роботодавців), які є платниками таких внесків.

Виходячи з положень вказаних Законів, найнятий працівник не є самостійним платником таких внесків.

Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Працівник же не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу заявника (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 в справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 в справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року в справі № 482/434/17, Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 в справі № 805/3362/17-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає задоволенню у частині щодо перерахунку пенсії з 03.09.2025 з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.08.2024, період якого підтверджується вищезгаданою вище довідкою форми ОК-5, але без урахування вже зарахованого стажу з 01.11.2010 по 08.11.2010.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач був зобов`язаний звернутися з окремою заявою про перерахунок пенсії. Суд вказує, що самостійне виявлення органом Пенсійного фонду помилок або наявність у нього відповідних правових підстав зобов`язує суб`єкта владних повноважень діяти в інтересах особи без покладання на неї додаткового адміністративного тягаря, а тому відсутність такої заяви не є перешкодою для відновлення порушеного права позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції відмовлено, й у цій частині рішення місцевого суду не оскаржено, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 200/1764/26 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 10 вересня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

І. В. Пивовар