Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №757/30348/26-п — Київський апеляційний суд

Справа №757/30348/26-п Суддя в суді першої інст. - Соловйов О.Л.

Провадження № 33/824/4148/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М.,

за участю:

захисника - адвоката Мєдвєдєва В.В.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мєдвєдєва В.В. в інтересах ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою судді місцевого суду:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Згідно ст. 40-1 КУпАП стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 27.05.2026 о 08:45 год. у м. Києві по вул. Князів Острозьких, 8 водій ОСОБА_2 , використовуючи транспортний засіб «Toyota» модель «Camry» д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення п.15.13 ПДР України, не забезпечила безпеку під час висадки пасажира - малолітньої доньки 2017 року народження, яка відчиняючи задні праві дверцята автомобіля, створила перешкоду для руху ТЗ «Harley Davidson» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який наближуючись позаду припустився зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками, дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення або застосувати до ОСОБА_2 стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що саме дії ОСОБА_2 призвели до порушення вимог п. 15.13 Правил дорожнього руху України, є необґрунтованими, оскільки судом не встановлено, які саме дії чи бездіяльність останньої призвели до створення перешкоди для руху, а також не доведено наявності прямого причинного зв`язку між її діями та настанням дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, необґрунтованими є висновки суду щодо умислу дій ОСОБА_2 .

Вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки остання діяла згідно вимог Правил дорожнього руху України.

Окрім цього, зазначає, що саме порушення водієм мотоцикла вимог Правил дорожнього руху, а саме здійснення ним об`їзду по велосипедній смузі, стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Вказує, що накладене судом першої інстанції на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є надмірно суворим та не відповідає характеру вчиненого правопорушення. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про систематичне порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, грубе нехтування нею вимогами безпеки дорожнього руху або необхідність тимчасового усунення її від керування транспортними засобами.При цьому ОСОБА_2 демонструвала належну процесуальну поведінку, з`явилася в судове засідання для розгляду справи та надала суду свої пояснення. Крім того, ОСОБА_2 виховує малолітню дитину, перевезення якої до навчальних та медичних закладів здійснюється саме автомобілем, що позбавлення її права керування транспортними засобами істотно ускладнить виконання нею батьківських обов`язків.

ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про день, час і місце судового розгляду в суді апеляційної інстанції, в судове засідання не з`явилася, захисник не заперечував проти розгляду справи без її участі.

Заслухавши думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив про її задоволення, думку потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені захисником, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАПпередбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом серії ЕПР1 №676678 від 27.05.2026 року, схемою місця ДТП, доданими фотоматеріалами, пояснення ОСОБА_2 та водія мотоцикла ОСОБА_1 .

Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення вимог п.15.13 ПДР України - заборона відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки вони зроблені на підставі повно, всебічно та об'єктивно досліджених всіх обставин справи.

Так, згідно протоколу серії ЕПР1 №676678 від 27.05.2026 року, 27.05.2026 о 08:45 год. у м. Києві по вул. Князів Острозьких, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення п.15.13 ПДР України, не забезпечила безпеку під час висадки пасажира - малолітньої доньки 2017 року народження, яка відчиняючи задні праві дверцята автомобіля, створила перешкоду для руху ТЗ «Harley Davidson» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який наближуючись позаду припустився зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.

Крім того, матеріали справи містять схему місця ДТП, яка трапилася 27.05.2026, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини пригоди (місце, де сталася дорожньо-транспортна пригода, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), на зворотному боці схеми зазначено, дані учасників ДТП, характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. Учасники ДТП засвідчили своїми підписами правильність схеми ДТП, будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_2 не зазначено.

Згідно з наданими учасником ДТП ОСОБА_1 поясненнями, 27.05.2026 о 08 год. 45 хв. він керував транспортним засобом «Harley Davidson», д.н.з. НОМЕР_4 у м. Києві, та рухався по вул. Князів Острозьких у напрямку вул. Генерала Алмазова, за автомобілем «Toyota Camry». Водій вказаного автомобіля зупинився посеред смуги руху та увімкнув аварійну світлову сигналізацію, у тому числі безпосередньо перед пішохідним переходом. З метою уникнення зупинки та об`їзду перешкоди, він здійснив маневр на велосипедну доріжку. У момент, коли він здійснював об`їзд автомобіля «Toyota Camry» з правого боку, у останньому відчинилися праві задні дверцята, які зачепили кермо його транспортного засобу, внаслідок чого він упав.

Відповідно до пояснень ОСОБА_2 , 27.05.2026 о 08 год. 45 хв. вона керувала транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , у м. Києві по вул. Князів Острозьких у напрямку вул. Генерала Алмазова. Під час руху вона здійснила зупинку на смузі руху перед пішохідним переходом з метою висадки доньки. Перед зупинкою увімкнула аварійну світлову сигналізацію для попередження інших учасників дорожнього руху про зупинку транспортного засобу. У момент, коли донька почала відкривати двері автомобіля для виходу, водій мотоцикла, який рухався позаду, вирішив об`їхати автомобіль з правого боку, внаслідок чого допустив зіткнення з відкритими дверцятами автомобіля «Toyota Camry».

Згідно п.15.13 ПДР України, забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Виходячи з установлених обставин події, яка мала місце 27.05.2026 року, вбачається, що саме невиконання водієм ОСОБА_2 вимог п. 15.13 Правил дорожнього руху України щодо необхідності зупинки транспортного засобу для висадки пасажира, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з урахуванням усіх наявних доказів, в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення Правил дорожнього руху України іншим учасником - водієм мотоцикла, не можуть бути взяті до уваги, оскільки встановлення вини іншого учасника ДТП не є предметом розгляду у цій справі.

Крім того, доводи захисника про те, що накладене судом першої інстанції на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є надмірно суворим та не відповідає характеру вчиненого правопорушення, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

При розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладенні на неї стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, вимоги закону судом першої інстанції були дотримані у повній мірі.

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Як встановлено судом першої інстанції та судом апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 грубо порушила вимоги Правил дорожнього руху України, оскільки здійснила зупинку транспортного засобу на смузі руху безпосередньо перед пішохідним переходом, після чого здійснила висадку свої малолітньої дитини на проїзну частин, створивши перешкоду для руху іншому транспортному засобу.

Таким чином, накладене судом першої інстанції на ОСОБА_2 стягнення відповідає санкції ст. 124 КУпАП, є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню останньою нових правопорушень.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортним засобом та їздити на ньому, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_2 ,реалізуючи своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що передбачене законом позбавлення ОСОБА_2 права керування транспортними засобами за допущене порушення вимог ПДР України є надмірно суворим видом адміністративного стягнення. Відтак, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та призначення менш суворого стягнення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишити апеляційну скаргу захисника без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Мєдвєдєва В.В. в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 липня 2026 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Дрига