Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №357/8530/26
Суддя: Сушко Людмила Петрівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №357/8530/26 Головуючий у суді І інстанції: Цукуров В.П.
провадження №22-ц/824/13408/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Ратнікової В.М. розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2026 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Узинської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
20.05.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Узинської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння.
27.05.2026 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Касьяненко Д.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2026 року скасувати матеріали позовної заяви направити до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Також просив вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з поданням даної апеляційної скарги, відповідно до вимог ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що 29.05.2026 року засобами поштового зв`язку через оператора «Укрпошта» було направлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Факт направлення підтверджується поштовими квитанціями та трекінгом поштового відправлення №0100101908270.
Відповідно до даних відстеження зазначеного поштового відправлення, лист із заявою про усунення недоліків прибув до відділення поштового зв`язку 30.05.2026 року. Однак, фактичне отримання та доставка до канцелярії суду відбулася лише 03 червня 2026 року.
Представник позивача вважає, що питання фактичної дати реєстрації вхідної кореспонденції та її обробки канцелярією суду не може покладатися у негативні процесуальні наслідки для сторони, яка належним чином та вчасно виконала вимоги суду, оскільки така обставина перебуває поза межами контролю учасника справи.
Позивач вважає, що ним було у повному обсязі виконано вимоги ухвали суду від 27.05.2026 року у встановлений процесуальний строк, а висновок про неусунення недоліків є передчасним та таким, що не грунтується на фактичних обставинах справи та матеріалів підтвердження направлення документів.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції керуючись ст. 185 ЦПК України та обгрунтовував свої висновки тим, що позивачем не усунуто наведені в ухвалі недоліки, що виключає можливість відкриття провадження у справі.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з положеннями ст. 185-187 ЦПК України суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
За вимогами ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Встановлено, що позивач, через свого представника адвоката Касьяненка Д.Л. звернувся до суду першої інстанції з позовом до Узинської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.05.2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення таких недоліків:
1) зазначити в позовній заяві:
реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідача ОСОБА_3 (якщо такі відомості позивачу відомі);
відому адресу електронної пошти відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
відомі засоби зв`язку відповідача ОСОБА_3 (у примірнику, сформованому в системі «Електронний суд»);
відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та всіх відповідачів;
зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
Окрім того судом було вказано, що у примірнику, сформованому в системі «Електронний суд» позовна заява не містить: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також, примірник, сформований у в системі «Електронний суд» містив два переліка документів та інших доказів, що додаються до заяви: один складається із 68 пунктів та підписаний 19.05.2026 року, другий складається із 6 пунктів та підписаний 20.05.2026 року. Інший примірник (сканкопія роздрукованого варіанту), який міститься у пункті 3 другого переліку додатків серед інших документів, містив 68 пунктів та підписаний 19.05.2026 року.
2) сплатити судовий збір, на підтвердження чого надати суду відповідний платіжний документ (або надати документ, на підставі якого позивача може бути звільнено від сплати судового збору) (а.с. 28-35 том 3).
Копію вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції надіслав представнику позивача -адвокату Касьяненку Д.Л. в його електронний кабінет 29.05.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 36 том 3).
Отже, з урахуванням наданого судом 5-денного строку, кінцевим днем для усунення недоліків позовної заяви було 03.06.2026 року включно.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу (а.с. 100-101 том 3).
Однак з матеріалів справи вбачається, що представником позивача 29.05.2026 року засобами поштового зв`язку було направлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка зареєстрована в суді першої інстанції відповідно до штампу суду 10.06.2026 року за вх. № 37697 (а.с. 104-144 том 3, а.с. 1-224 том 4).
Факт направлення заяви про усунення недоліків 29.05.2026 року підтверджується поштовими квитанціями та трекінгом поштового відправлення №0100101908270 (а.с. 58-59 том 5). Так, з трекінгу поштового відправлення вбачається, що поштове відправлення було прийнято на поштове відділення Укрпошти 29.05.2026 року, прибуло до відділення - 30.05.2026 року, вручено за довіреністю - 03.06.2026 року (а.с. 59 том 5).
Отже, стороною позивача було вчасно направлено до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2026 року.
Таким чином, позивачем та його представником було вжито всіх залежних від них заходів для своєчасного виконання ухвали суду про залишення позовної завяи без руху, зокрема - подано заяву про усунення недоліків у межах процесуального строку, здійснено належне направлення документів до суду засобами поштового зв`язку, забезпечено надходження відповідних матеріалів до суду до спливу встановленого строку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на те, що представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2026 року (про залишення позовної заяви без руху) надіслав засобами поштового зв`язку заяву про усунення недоліків - 29.05.2026 року, однак з причин які не залежали від представника позивача, вказана заява вчасно не була зареєстрована в суді першої інстанції та відповідно не передана суді для розгляду, та як наслідок вказані обставини призвели до передчасного постановлення судом першої інстанції ухвали від 08 червня 2026 року про повернення позовної заяви.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції про невиконання позивачем у встановлені строки вимог ухвали та не подання суду станом на 08.06.2026 року (дати ухвалення оскаржуваної узвали про повернення позовної заяви) заяви на усунення недоліків.
Колегія суддів, аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.
Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги представник позивача, поміж іншого, просив суд апеляційної інстанції вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з поданням апеляційної скарги, відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до пункту 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що не підлягає до задоволення прохання позивача розподілити судові витрати, оскільки такі відповідно до норм ЦПК України вирішуються після ухвалення остаточного рішення у справі.
Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «10» вересня 2026 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
В.М. Ратнікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua