Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №357/11857/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №357/11857/26

Суддя: Гребінь О. О.

Справа № 357/11857/26

3/357/3701/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №2 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707461 від 01.07.2026 року: 30.06.2026 року о 22 год. 44 хв. на трасі Київ-Одеса М-05 78 км. в сторону м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107» з н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. На вимогу пройти огляд у встановленому законом порядку, а саме у медичному закладі «Білоцерківська міська лікарня №1», останній погодився, на місці події останній довгий час не міг здати біоматеріал (сечу), що підтверджується висновком лікаря 019107 медичного закладу «Білоцерківська міська лікарня №1», чим ухилився від проходження огляду.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення заперечив, пояснивши суду, що наркотичних речовин не вживає, а ознак наркотичного сп`яніння не мав, тому погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, однак не через фізіологічні особливості не зміг здати сечу для проведення лабораторного дослідження, оскільки протягом трьох останніх днів перебував на бойових позиціях без води. При цьому ОСОБА_1 також зазначив, що йому не було запропоновано здати кров для проведення огляду.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707461 від 01.07.2026 року, картку обліку адміністративного правопорушення, копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7470238 від 01.07.2026, довідку щодо наявності посвідчення водія, акт огляду на стан сп`яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.06.2026, висновок щодо результатів медичного огляду з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.06.2026, розписку ОСОБА_1 від 01.07.2026, рапорт від 30.06.2026, переглянувши додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).

У диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що 30.06.2026 року о 22 год. 44 хв. на трасі Київ-Одеса М-05 78 км. в бік м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107» з н.з. НОМЕР_3 , та був зупинений працівниками поліції.

З відеозаписів встановлено, що в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівниками поліції були виявлені у останнього явні ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці, у зв`язку із чим працівник поліції висунув ОСОБА_1 вимогу пройти медичний огляд з метою визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

О 23 год. 25 хв. ОСОБА_1 було доставлено до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» для проходження огляду на стан сп`яніння, де лікарем наркологом було розпочато процедуру огляду та о 23:28 год. ОСОБА_1 було надано контейнери для здачі біологічного середовища у виді сечі для проведення необхідного лабораторного дослідження.

Суд зазначає, що детальний аналіз поведінки ОСОБА_1 , що зафіксована на відеозаписах, свідчить про дійсне небажання ОСОБА_1 проходити огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння та намір останнього на ухилення від проведення такого огляду з метою уникнення передбаченої законодавством відповідальності.

Зокрема, суд звертає увагу, що дії ОСОБА_1 свідчать про імітацію його спроб здачі необхідного біологічного середовища та затягування процедури огляду з метою уникнення прямої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Перебуваючи у закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 не намагався вживати рідину для сприяння швидшої здачі біологічного середовища, натомість системно зазначав, що не має природньої потреби.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 30.06.2026 о 22 год. 44 хв., та до 00 год. 34 хв. 01.07.2026 останній не зміг здати біологічне середовище, що викликає у суду обґрунтовані сумніви, щодо дійсної неможливості здачі ОСОБА_1 сечі, з огляду на тривалий проміжок часу.

При вирішенні даної справи суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 ніколи не мав та на даний час не має захворювань, які б впливали на порушення сечовипускання, що останній особисто підтвердив в судовому засіданні.

Разом із цим, суд звертає увагу на обізнаність ОСОБА_1 щодо процедури огляду на стан сп`яніння та наслідків, які тягне за собою пряма відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння, про що ОСОБА_1 особисто зазначав працівникам поліції (22 год. 51 хв.).

Окремо суд звертає увагу на розбіжність пояснень ОСОБА_1 , які були надані в судовому засіданні та зафіксовані на відеозаписах та зазначає, що на питання працівників поліції ОСОБА_1 повідомляв, що прямує з м. Одеса після проходження військово-лікарської комісії, натомість суду останній вказував, що перебував на бойових позиціях без води, тому суд розцінює такі пояснення як версію захисту, спрямовану на ухилення від відповідальності.

Посилання ОСОБА_1 на порушення пункту 12 розділу ІІІ Інструкції є неспроможними, оскільки об`єктивні обставини стосовно неможливості взяти зразки біологічного середовища у виді сечі у ОСОБА_1 були відсутні.

Таким чином суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 ухилився та фактично відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Враховую встановлені обставини даної справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які були безпосередньо досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом».

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи учасники бойових дій. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, тому він має бути звільнений від сплати судового збору.

Тому, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 130, 268, 283, 284, 285 КУпАП, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua