Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №357/12616/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12616/26

3/357/3954/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

який притягується до адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №718218 від 13.07.2026 вбачається, що 18.06.2026 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 , під час руху по Трасі АД М05 Київ-Одеса 78 КМ, керував транспортним засобом марки ГАЗ 3110, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком №50, лікаря-нарколога КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня». З результатом не згоден, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного, наркотичногочи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препараті та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Надіслав через канцелярію Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що він не порушував вимоги п. 2.5 ПДР, які йому ставляться у провину. Зокрема вказав, що 18.06.2026 року о 09 год. 00 хв. він пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння тому вважає, що це різні форми об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і вони є взаємовиключними: особа, яка пройшла огляд і щодо якої складено акт огляду, не могла водночас від цього огляду відмовитися. Крім того зауважив, що у акті медичного огляду № 50 КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1» у графі «Дата заповнення» лікарем зазначено 13.06.2026 року, 09 год. 30 хв. ця ж дата зазначена у п. 4 Акта (коли особу направлено на огляд), у п. 6 Акта (дата і точний час огляду) та у п. 22 Акта (дата і час відбору біологічного середовища). Тобто за змістом самого Акта огляд і відбір сечі відбулися ще 13.06.2026 року, тобто за п`ять днів до події, зазначеної у протоколі. Водночас лабораторні тести за п. 21 Акта проведені 19.06.2026 року, і цією ж датою складений результат лабораторного дослідження № 1304. Так само у завершальній графі «Лікар-нарколог», де форма вимагає зазначити дату, підпис і прізвище, ім`я та по батькові, внесено лише прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_3 , ні дати, ні підпису немає. Додатково зазначив, що на обліку у лікаря-нарколога він не перебуває і медичної допомоги у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує, що підтверджується листом КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 22.07.2026 року № 432.

Суддя дослідивши клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріали справи та додатки до них приходить до наступного висновку.

Відповідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 2.5 ПДР встановлює обов`язок водія, який керує транспортним засобом за наявності у нього ознак наркотичного сп`яніння пройти огляд на встановлення такого стану.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за:

- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції п. 2.9 «а» ПДР;

- відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції п. 2.5 ПДР.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведення огляду на стан сп`яніння, регламентовано ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зі змінами, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025 (далі Інструкція № 1452).

Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно зі п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Розділом ІІІ вищезазначеної Інструкції визначено порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Так, перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Відповідно до п. 7, 8, 10 цього розділу слідує, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

Пунктами 12-13 вказаного розділу передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Також згідно до п. 15-16 розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду видається на підставі акта медичного огляду.

Отже, у разі встановлення обставин перебування особи у стані наркотичного

сп`яніння під час керування транспортним засобом у закладі охорони здоров`я, складається протокол про порушення підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху (лист Верховного Суду №536/0/158-25 від 09.10.2025).

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що уповноваженою особою на складання протоколу інкримінується ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

Разом з тим долучені до протоколу адміністративні матеріали, зокрема результат лабораторних досліджень № 1304 від 19.06.2026, акт медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння № 50 від 19.06.2026, відеозаписи події свідчать про проходження ОСОБА_1 огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1».

За таких обставин, установивши, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння та при складанні протоколу 13.07.2026 року з результатами огляду не погодився, працівник поліції на виконання вимог закону, мав би скласти протокол щодо ОСОБА_1 за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

У такому разі працівники поліції мали б інкримінувати ОСОБА_1 порушення п.2.9а ПДР, а не п.2.5 ПДР, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Інші аргументи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цій справі. При цьому суддя виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

Відповідно до ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Відтак суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Отже, доводи викладенні особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у клопотанні є обґрунтованими та заслуговують на увагу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 130, 247, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою ста

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС