Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №344/16733/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16733/26

Провадження № 1-кп/344/1342/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2026року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прибилів Івано-Франківського району Івано-Франківська області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 використав завідомо підроблений документ, за наступних обставин.

Так, 08 лютого 2026 року близько 12 год. 54 хв., керуючи автомобілем марки «MG», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці Незалежності, 99 в м. Івано-Франківськ та будучи зупинений поліцейськими УПП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достеменно знаючи про те, що бланк посвідчення водія, серія і номер НОМЕР_3 від 19 лютого 2020 року підроблене, з корисливих мотивів, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, на законну вимогу ОСОБА_6 пред`явив йому бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 19 лютого 2020 року на ім`я ОСОБА_4 , яке не відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, не оспорюючи кваліфікацію своїх дій підтвердив всі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення та суду пояснив, що він усвідомлював, що надав працівникам поліції підробне посвідчення. У вчиненому щиро каявся та пояснив, що більше так не вчинятиме, просив суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказівта процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу винного; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він не працює; розлучений; має на утриманні малолітню дитину; на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, - раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень,захисника та обвинуваченого, які просили суворо не карати, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді штрафу вмежах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом не обирався, арешти на майно, - не накладались.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 5937 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 12 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертизи.

Речові докази:

-посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 19 лютого 2020 року (постанова слідчого від 12 лютого 2026 року), - знищити;

-DVD-R диск (постанова слідчого від 05 березня 2026 року), - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію.

Головуючий-суддя ОСОБА_8