Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №338/1367/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1367/26

Провадження №2/338/1217/26

10 вересня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

у складі : головуючого судді Шишка О.А.,

за участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1475-3058 від 23 листопада 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір, за яким позивач надав відповідачу 8400,00 грн, а надалі на підставі чотирьох додаткових угод ще 3700,00 грн. Загальна сума наданих кредитних коштів становила 12100,00 грн. Відповідач належно зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим, за розрахунком позивача станом на 17 червня 2026 року, виникла заборгованість у загальному розмірі 18557,43 грн, з яких 8104,54 грн – заборгованість за кредитом, 8155,92 грн – заборгованість за договірними процентами та 2296,97 грн – проценти річних на підставі статті 625 ЦК України.

Посилаючись на застосування до відповідача програми лояльності та часткове списання заборгованості за процентами, позивач просив стягнути 14266,01 грн, з яких 8104,54 грн основного боргу та 6161,47 грн процентів, а також 2662,40 грн судового збору.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

За наявності умов, передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Щодо укладення та виконання електронного кредитного договору

Суд установив, що о 18 год 19 хв 23 листопада 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1475-3058 продукту «CreditKasa».

Відповідно до пункту 4.1 договору первісна сума кредиту становила 8400,00 грн, базовий період – 30 календарних днів, строк кредитування – 365 календарних днів. Пунктом 4.10 договору передбачено нарахування процентів на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування коштами. Промо-ставка протягом перших 30 днів становила 0,90 % на день, надалі застосовувалися ставки, визначені договором і програмою лояльності, але не більше 1 % на день.

На підставі додаткових угод позивач надав відповідачу додаткові кошти: 28 січня 2025 року – 1000,00 грн, 02 березня 2025 року – 1000,00 грн, 24 березня 2025 року – 1000,00 грн, 26 липня 2025 року – 700,00 грн. Загалом відповідачу перераховано 12100,00 грн. Надання коштів підтверджується квитанцією платіжної системи, довідкою про перерахування кредиту та відомостями фінансово-розрахункової установи.

За змістом статей 205, 207, 626, 627, 628, 638 ЦК України договір може бути укладений в електронній формі, а використання сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, є укладеним у письмовій формі, а без одержання такого ідентифікатора та здійснення відповідних дій в інформаційній системі кредитодавця договір не міг би бути укладений.

Отже, факт укладення кредитного договору та одержання відповідачем коштів суд вважає доведеним. Це також підтверджується подальшим укладенням відповідачем додаткових угод та здійсненням ним численних платежів на виконання договору.

Щодо комісії за видачу кредиту

Пунктом 4.11 договору встановлено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми виданих коштів. Таку ж комісію передбачено додатковими угодами щодо кожної наступної видачі коштів. Позивач нарахував 1260,00 грн комісії за первісну видачу та 555,00 грн за чотири додаткові видачі, разом 1815,00 грн, і повністю погасив цю суму за рахунок платежів відповідача.

За частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору кредитодавець безоплатно надає споживачеві інформацію про поточний розмір його заборгованості та іншу інформацію, надання якої передбачене законом. Частиною п`ятою статті 12 цього Закону визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання суми кредиту є виконанням основного обов`язку кредитодавця за кредитним договором та здійснюється у його власних інтересах, а не є окремою додатковою чи супровідною послугою для споживача. Договір не містить переліку самостійних послуг, за які встановлена комісія, та не розкриває їх змісту. Фактично комісія визначена як ще одна складова плати за саме надання кредиту поряд із процентами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 наголосила, що об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, а умова договору про оплату послуг, які за законом мають надаватися безоплатно, є нікчемною. Подібний підхід щодо відсутності правових підстав для комісії за надання кредиту застосовано Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23.

Тому умови договору та додаткових угод про комісію за видачу кредиту є нікчемними, а зарахування 1815,00 грн із внесених відповідачем коштів у рахунок такої комісії не може враховуватися під час визначення залишку дійсного зобов`язання.

Щодо процентів за статтею 625 ЦК України.

Із розрахунку позивача вбачається, що поряд із договірними процентами за користування кредитом він нараховував проценти як відповідальність за прострочення відповідно до статті 625 ЦК України. Загальна сума таких нарахувань становила 6050,00 грн. Із платежів відповідача на їх погашення позивач зарахував 3753,03 грн, а 2296,97 грн визначив як непогашений залишок.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Неустойка та інші платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання кредитних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 Верховний Суд зазначив, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України застосовується до кредитних правовідносин та звільняє позичальника від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. Пленум Верховного Суду в постанові від 7 лютого 2025 року №6 підтвердив спеціальний характер цієї норми та відсутність підстав ставити під сумнів її застосування.

Оскільки всі проценти за статтею 625 ЦК України в цій справі нараховані під час воєнного стану, вони підлягали списанню. Отже, 3753,03 грн, які позивач уже одержав від відповідача та зарахував на погашення таких нарахувань, підлягають у межах перевірки заявленого боргу врахуванню як виконання дійсних зобов`язань за договором.

Щодо зарахування платежів та розміру заборгованості.

Неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести існування заборгованості та її розмір. Суд відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України повинен перевірити законність усіх складових розрахунку та правильність зарахування кожного платежу.

Згідно з принципом jura novit curia суд самостійно здійснює правову кваліфікацію спірних відносин і застосовує норми права, що їх регулюють, незалежно від посилань сторін. Якщо нікчемність правочину або його умови встановлена законом, суд враховує її без окремої заяви сторони. Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17.

За приписами статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі вона погашає вимоги кредитора у встановленій законом черговості, якщо інше не визначене договором. Після виключення нікчемної комісії та платежів, які підлягали списанню на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, внесені відповідачем кошти мають зараховуватися спочатку на погашення належно нарахованих договірних процентів, а решта – на зменшення основного боргу. Подальші проценти нараховуються вже на фактичний, зменшений після кожної оплати залишок кредиту.

За наданим позивачем розрахунком відповідач здійснив 29 платежів на загальну суму 46233,99 грн. Позивач зарахував із них 36670,50 грн на договірні проценти, 3753,03 грн на проценти за статтею 625 ЦК України, 1815,00 грн на комісію та лише 3995,46 грн на основний борг. Саме таке зарахування спричинило збереження штучно завищеного залишку основного боргу й подальше нарахування процентів на нього.

Суд здійснив послідовний хронологічний перерахунок усіх платежів, виключивши комісію та проценти за статтею 625 ЦК України. Кожен платіж спрямовано спочатку на погашення належних договірних процентів, а залишок – на основний борг; проценти за кожний наступний день обчислено на фактичний залишок кредиту із застосуванням ставок, зазначених самим позивачем у щоденному розрахунку.

За результатами перерахунку з платежу 3600,00 грн від 21 грудня 2024 року 2192,40 грн погашають проценти, а 1407,60 грн – основний борг, залишок якого становить 6992,40 грн. Платежем 2600,00 грн від 21 січня 2025 року погашено 2160,53 грн процентів та 439,47 грн основного боргу, залишок якого становить 6552,93 грн.

Після додаткової видачі 1000,00 грн платежем 3770,83 грн від 20 лютого 2025 року погашено 2205,90 грн процентів та 1564,93 грн основного боргу, залишок якого становить 5988,00 грн. Після наступної додаткової видачі 1000,00 грн платежем 1701,01 грн від 22 березня 2025 року частково погашено проценти, залишок яких становив 305,39 грн. Платежем 2385,64 грн від 23 березня 2025 року погашено 375,27 грн процентів та 2010,37 грн основного боргу, залишок якого становить 4977,63 грн.

Після додаткової видачі 1000,00 грн платежем 3531,97 грн від 24 квітня 2025 року погашено 1912,96 грн процентів та 1619,01 грн основного боргу, залишок якого становить 4358,62 грн. Платежем 3250,25 грн від 27 травня 2025 року погашено 1438,47 грн процентів та 1811,78 грн основного боргу, залишок якого становить 2546,84 грн.

Платежем 3652,31 грн від 26 червня 2025 року погашено 764,10 грн процентів та весь залишок основного боргу 2546,84 грн. Отже, станом на цю дату первісний кредит і три додаткові видачі по 1000,00 грн були повністю погашені.

Одержані 26 липня 2025 року додаткові 700,00 грн разом із нарахованими процентами погашені платежами 452,00 грн від 26 липня 2025 року та 507,00 грн від 30 липня 2025 року. Відтак із 30 липня 2025 року залишок основного боргу та належних договірних процентів становив 0,00 грн. Після цієї дати відповідач здійснив ще дев`ятнадцять платежів, однак позивач продовжив нарахування процентів на залишок, сформований унаслідок попереднього зарахування коштів у рахунок нікчемної комісії та платежів за статтею 625 ЦК України.

Усього до моменту повного погашення відповідач мав сплатити 12100,00 грн основного боргу та 12767,84 грн належних договірних процентів. Фактично ним сплачено 46233,99 грн. Питання про повернення коштів, сплачених понад дійсний розмір зобов`язання, суд не вирішує, оскільки відповідної вимоги відповідач не заявляв.

Таким чином, наданий позивачем розрахунок не підтверджує існування заявленої заборгованості, оскільки ґрунтується на юридично помилковому порядку зарахування платежів. Проведений судом перерахунок свідчить про повне виконання відповідачем належних зобов`язань за кредитним договором. Тому вимоги про стягнення 8104,54 грн основного боргу та 6161,47 грн процентів є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

Позивач сплатив за подання позову судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №62705 від 6 серпня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статей 205, 207, 215, 509, 526, 534, 599, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, чи якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий О. А. Шишко