Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №338/697/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/697/26

Провадження №2/338/837/26

10 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

08 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №25.07.2025-100001113 від 25 липня 2025 року в розмірі 72 800 грн та судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що 25 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №25.07.2025-100001113. Позивач стверджує, що відповідачу надано кредит у загальному розмірі 22 000 грн на строк 217 днів, з кінцевою датою повернення 26 лютого 2026 року. Згідно з розрахунком позивача станом на 22 квітня 2026 року загальна заборгованість становить 72 800 грн, з яких 22 000 грн - основний борг, 33 860 грн - проценти за користування кредитом, 11 000 грн - проценти відповідно до статті 625 ЦК України, 5 940 грн - комісії.

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2026 року запропоновано ТОВ «Споживчий центр» протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали надати письмові пояснення щодо правової та договірної підстави перерахування ОСОБА_1 27 липня 2025 року коштів у розмірі 12 000 грн, а також нарахування на зазначену суму процентів і комісій, та надати наявні докази погодження відповідачем отримання другого траншу і його умов.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними у справі доказами, проти заочного розгляду справи не заперечував. Такі прохання безпосередньо викладені у прохальній частині позову.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань суду не подав, доказів погашення заборгованості або заперечень щодо позову не надав.

За таких обставин, враховуючи положення статей 280, 281 ЦПК України та відсутність заперечень позивача проти заочного вирішення справи, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд доходить таких висновків.

Встановлено, що 25 липня 2025 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору №25.07.2025-100001113 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е214.

Відповідно до акцептованих відповідачем умов договору сума кредиту становить 10 000 грн, строк кредитування - 217 днів, датою повернення кредиту визначено 26 лютого 2026 року.

Процентна ставка «Стандарт» встановлена в розмірі 1 % за один день користування кредитом та застосовується протягом перших трьох чергових періодів, процентна ставка «Економ» - 0,5 % за один день користування кредитом та застосовується протягом наступних чергових періодів.

25 липня 2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» здійснено перерахування на зазначений відповідачем електронний платіжний засіб коштів у розмірі 10 000 грн із призначенням платежу «Видача за договором кредиту №25.07.2025-100001113».

Таким чином, укладення сторонами кредитного договору щодо кредиту в розмірі 10 000 грн та фактичне отримання відповідачем зазначених коштів підтверджено належними письмовими доказами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доказів повернення відповідачем отриманих за договором 10 000 грн матеріали справи не містять, а тому позовна вимога про стягнення цієї суми основного боргу є обґрунтованою.

Щодо процентів за користування кредитом

Акцептованим відповідачем графіком платежів щодо кредиту в розмірі 10 000 грн передбачено сплату процентів у перших трьох чергових періодах у розмірі 3 100 грн за кожний період, а у наступних чотирьох чергових періодах по 1 550 грн.

Отже, загальний розмір погоджених сторонами процентів за користування кредитом у розмірі 10 000 грн за весь строк кредитування становить: 3 100 грн * 3 + 1 550 грн * 4 = 15 500 грн. Саме такий розмір процентів відповідає погодженому відповідачем графіку платежів.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток. Погоджені сторонами умови кредитування такого обмеження не перевищують.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення процентів підлягають задоволенню в розмірі 15 500 грн.

Щодо різниці між заявленими позивачем процентами в сумі 33 860 грн та встановленими судом 15 500 грн суд зазначає наступне.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що 27 липня 2025 року сума основного боргу була збільшена з 10 000 грн до 22 000 грн шляхом відображення 12 000 грн у графі «сума докредитування», після чого договірні проценти нараховувалися вже виходячи із 22 000 грн. Водночас акцептовані відповідачем документи не містять погодження застосування передбачених кредитним договором процентних ставок до додаткових 12 000 грн.

З таких обставин, правові підстави для стягнення 18 360 грн процентів, нарахованих позивачем у зв`язку зі збільшенням розрахункової суми кредиту з 10 000 грн до 22 000 грн, відсутні.

Разом з цим, з матеріалів справи встановлено, що 27 липня 2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на ту саму платіжну картку відповідача було успішно перераховано 12 000 грн із зазначенням у призначенні платежу кредитного договору №25.07.2025-100001113. Факт перерахування зазначеної суми та її отримання на електронний платіжний засіб відповідача підтверджується письмовими доказами.

Водночас правова природа цього перерахування відрізняється від першого траншу.

За умовами укладеного сторонами договору у випадку наміру позичальника збільшити суму кредиту сторони повинні укласти додатковий договір, у якому викладаються змінені умови кредитування. Черговий транш надається відповідно до такого додаткового договору, а сума кредиту складається з першого траншу, зазначеного в основному договорі, та наступних траншів, зазначених в укладених сторонами додаткових договорах.

Матеріали справи не містять додаткового договору щодо надання відповідачу 12 000 грн, заяви відповідача про збільшення кредиту, акцепту додаткового договору, доказів використання одноразового ідентифікатора для його підписання або зміненого графіка платежів.

Більше того, ухвалою суду від 13 липня 2026 року позивачу було запропоновано пояснити правову та договірну підставу перерахування зазначених коштів та надати відповідні докази, однак позивач таких пояснень і доказів не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено укладення сторонами кредитного договору щодо другого траншу в розмірі 12 000 грн, а отже відсутні підстави для застосування до цієї суми погоджених щодо першого траншу процентних ставок та комісій.

Разом із тим недоведеність договірної підстави отримання коштів не усуває встановленого матеріалами справи факту набуття відповідачем за рахунок позивача грошових коштів у розмірі 12 000 грн та їх неповернення.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття наслідком поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи події.

Суд враховує, що зазначення позивачем неналежної правової кваліфікації спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати норми права, які фактично регулюють встановлені правовідносини.

Самостійна правова кваліфікація судом встановлених обставин у цій частині не змінює предмет позову, оскільки позивач просить повернути саме перераховані відповідачу та неповернуті ним грошові кошти, а факт перерахування 12 000 грн наведений і підтверджений долученими самим позивачем доказами.

При цьому судом до ухвалення рішення було виявлено суперечність у правовій підставі другого перерахування та надано позивачу можливість надати пояснення і додаткові докази щодо його правової природи, однак позивач таким процесуальним правом не скористався.

З огляду на наведене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягають стягненню 12 000 грн як грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави.

Щодо комісій

Позивач просить стягнути з відповідача 5 940 грн комісій, з яких 1 980 грн - комісія, пов`язана з наданням кредиту, та 3 960 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом із тим заявлений розмір комісій розрахований позивачем виходячи із суми кредиту 22 000 грн, хоча належними доказами погодження сторонами збільшення суми кредиту з 10 000 грн до 22 000 грн не підтверджено.

Крім того, умовами договору комісію за надання кредиту фактично встановлено за здійснення кредитодавцем дій, пов`язаних із перерахуванням кредитних коштів, тобто виконанням власного основного обов`язку за кредитним договором.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості передбачена за забезпечення інформаційної підтримки, можливості здійснення платежів, відновлення паролю, інформування про дати платежів, консультаційні та інші подібні послуги.

Водночас матеріали справи не містять доказів фактичного замовлення чи отримання відповідачем відповідних додаткових послуг. Крім того, у паспорті споживчого кредиту безпосередньо зазначено, що додаткові супутні послуги кредитодавцем не надаються.

З урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування», суд не знаходить правових підстав для стягнення заявлених 5 940 грн комісій.

Щодо процентів за статтею 625 ЦК України

Позивачем заявлено до стягнення 11 000 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Заявлені позивачем 11 000 грн нараховані саме як міра відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії воєнного стану, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо коштів у розмірі 12 000 грн, які суд кваліфікує відповідно до статті 1212 ЦК України, позивач окремих вимог про стягнення процентів у зв`язку з безпідставним користуванням такими коштами не заявляв, відповідного періоду та розрахунку не навів, тому підстав для їх стягнення суд також не встановив.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 37 500 грн, з яких 10 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 15 500 грн - проценти за користування погодженою сумою кредиту та 12 000 грн - грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави.

Щодо судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. Позивач просив стягнути також 123 грн 78 коп витрат, пов`язаних із направленням відповідачу копії позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлені вимоги становлять 72 800 грн, задоволенню підлягають вимоги на суму 37 500 грн, що становить 51,51 % ціни позову.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 371 грн 43 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279–282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп за кредитним договором №25.07.2025-100001113 від 25 липня 2025 року, з яких: 10 000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою кредиту; 15 500 грн 00 коп - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 371 (одна тисяча триста сімдесят одна) грн 43 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Повне найменування та місцезнаходження (місце проживання) учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст заочного рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя