Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №338/1354/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1354/26

Провадження №2/338/1206/26

09 вересня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 січня 2016 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 03. У шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя сторін не склалося через непорозуміння та суперечки, внаслідок чого вони припинили спільне проживання і ведення спільного господарства. Подружні відносини між сторонами фактично припинені, примирення позивачка вважає неможливим, а шлюб має формальний характер. З огляду на наведене просить шлюб розірвати.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися. Представник позивачки подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивачки не заперечив проти такого вирішення справи, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що сторони зареєстрували шлюб 11 січня 2016 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 03.

У шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини та чоловіка на свободу й особисту недоторканність.

Згідно з ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої чи неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З матеріалів справи встановлено, що подружні відносини між сторонами фактично припинені, вони спільно не проживають та спільного господарства не ведуть. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу і не має наміру відновлювати подружні відносини. Відповідач відзиву на позов не подав та будь-яких заперечень проти розірвання шлюбу суду не висловив.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, шлюб має формальний характер, а його подальше збереження суперечило б інтересам позивачки. Надання строку для примирення не сприятиме збереженню сім`ї та призведе лише до невиправданого затягування розгляду справи.

Сам собою факт наявності в сторін неповнолітньої дитини не є перешкодою для розірвання шлюбу. Відомостей про те, що розірвання шлюбу порушуватиме права чи законні інтереси дитини, матеріали справи не містять. Спір щодо місця проживання дитини, участі батьків у її вихованні чи утриманні в межах цієї справи не заявлений.

Збереження шлюбу всупереч чітко вираженій волі позивачки означало б примушування її до шлюбних відносин, що не відповідає засадам добровільності шлюбу та положенням ст. 24, 56 Сімейного кодексу України.

Отже, подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що має істотне значення, тому наявні передбачені законом підстави для розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114, 115 СК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11 січня 2016 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 03.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачка має право оскаржити рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, а в разі подання апеляційної скарги – після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий О. А. Шишко