Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №288/1179/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Суд: Попільнянський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №288/1179/26

Суддя: Рудник М. І.

Справа № 288/1179/26

Провадження № 1-кп/288/149/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060660000097 від 12 липня 2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Ярешки, Андрушівського району, Житомирської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з середньою освітою, не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше не судимий,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 будучи неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, умисно не виконав рішення суду при наступних обставинах.

Так, 28.11.2024 року постановою Попільнянського районного суду Житомирської області у справі № 288/2389/24, яка набрала законної сили 09.12.2024 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

18.07.2025 року постановою Попільнянського районного суду Житомирської області у справі № 288/1025/25, яка набрала законної сили 28.07.2025 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання вказаної постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , незважаючи на притягнення його до адміністративної відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили, будучи з ними ознайомленим, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 12.07.2026 року близько 10 год. ЗО хв., будучи позбавленим права керування транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21011» р.н. НОМЕР_1 та рухався по автомобільній дорозі між населеними пунктами села Кам`янка та селище Попільня Житомирського району Житомирської області де був зупинений працівниками поліції відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, на підставі ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з порушенням Правил Дорожнього руху.

В подальшому, інспектором СРПП СПД № 1 ВП № 1 Житомирського РУП № 2 на місці зупинки відносно ОСОБА_5 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у зв`язку з невикористанням ременю пасивної безпеки.

Тим самим, ОСОБА_5 умисно не виконав судові рішення, що набрали законної сили.

Своїми умисними діями, що виразились в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України визнав повністю і дав показання, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно ст. 349 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_5 за частиною 1 статті 382 КК України, як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне визнання вини.

Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , при цьому встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його батько ОСОБА_6 , перебуваючи в ЗСУ, зник безвісти, що підтверджується сповіщенням сім?ї.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_5 в межах санкції частини 1 статті 382 КК України у виді позбавлення волі. Разом з тим, беручи до уваги вищевикладені обставини та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, позицію прокурора, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечними, а його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п.2 статті 76 КК України, оскільки таке покарання буде законним, справедливим, а також достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Речові докази: оптичний диск DVD-R з надписом «88АА0713» на якому наявні відеозаписи із нагрудної камери відеоспостереження та відеореєстратора, розміщеного у службовому автомобілі «Skoda Karog», р.н. НОМЕР_2 наряду СРПП відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, який заступив на добове чергування в добу 12.07.2026 року, який долучено до матеріалів кримінального провадження – підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись статтями 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України та призначити ОСОБА_5 покарання за частиною 1 статті 382 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирати.

Речові докази: оптичний диск DVD-R з надписом «88АА0713» на якому наявні відеозаписи із нагрудної камери відеоспостереження та відеореєстратора, розміщеного у службовому автомобілі «Skoda Karog», р.н. НОМЕР_2 наряду СРПП відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, який заступив на добове чергування в добу 12.07.2026 року, який долучено до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua