Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №286/1876/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1876/26

Провадження № 1-кп/286/278/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026065500000071 від 29.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Коптівщина Овруцького району Житомирської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, неодруженої, несудимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2026 року, близько 14 години, у ОСОБА_4 , яка перебувала поряд із будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який перебуває у фактичному володінні та правомірному користуванні ОСОБА_5 , що належало його померлим батькам, згідно довідки Овруцької міської ради №75 від 03.06.2026 року, виник злочинний умисел на незаконне проникнення до житлового будинку з метою пошуку алкогольних напоїв.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, а саме до житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, якою проголошено, що кожному гарантується недоторканість житла, ст.233 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, якими закріплено права людини на недоторканість житла або іншого володіння особи, умисно, протиправно, всупереч волі законного володільця ОСОБА_5 , без законних на те підстав, усвідомлюючи, що її дії носять незаконний та протиправний характер, будучи впевненою, що за нею ніхто не спостерігає, підійшла до вказаного будинку та за допомогою знайденої на місці металевої пластини, здійснила удар по склу вікна, розбивши його. Використовуючи утворений отвір у віконній конструкції, як спосіб доступу, ОСОБА_4 , проникла всередину вказаного житлового будинку, чим порушила недоторканість житла ОСОБА_5 ..

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, підтвердила, що обставини в обвинувальному акті викладені вірно, та показала, що зайшла до домогосподарства потерпілого нарвати трави, але захотіла зайти до хати взяти вино. Взяла монтіровку та залізла через вікно в середину будинку, після чого її побачила ОСОБА_6 . Вікно не розбивала. Раніше проживала із потерпілим.

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що було проникнення в житло його батька. Було побито скло та поламана рама. В будинку не проживає. Про подію йому повідомила кума, якій подзвонила односелиця. Щодо покарання обвинуваченій покладається на погляд суду.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не мають сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вище вказане, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 в незаконному проникненні до житла, а її дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України.

Обираючи ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, що відноситься відповідно до ст. 12 КК України до категорії кримінальних проступків, також дані про її особу.

Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 зарекомендувала себе із задовільної сторони; на обліку у лікарів нарколога та психолога не перебуває; раніше не судима.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи дані про особу обвинуваченої наявність обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, а тому призначене ОСОБА_4 покарання буде відповідати її особі і вчиненому нею кримінальному правопорушенню.

Цивільний позов не заявлявся.

ОСОБА_4 запобіжні заходи не обиралися, в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речових доказів у кримінальному провадженні не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.

На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1