Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №279/5106/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5106/26

Провадження № 3/279/1317/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2026 р. м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області,

за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

У провадження Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП.

Згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серія ЕПР1 №717555 від 12.07.2026 року зазначено, що водій ОСОБА_1 11.06.2026 року о 10:14 год. за адресою м.Коростень вул. Грушевського, 39, керуючи транспортним засобом Peugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_2 , був причетний до ДТП, після чого самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетний, чим порушив вимоги п.2.10 (а) ПДРУкраїни, яким передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Адміністративна відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст.122-4 КУпАП.

З урахуванням вимог ч.1 ст.277 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був призначений на 08:20 год. 27.08.2026 року, який відкладено за заявою ОСОБА_1 на 11:00 год. 10.09.2026 року.

Про дату, час та місце розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялась належним чином шляхом направлення судового виклику рекомендованим листом за місцем проживання останнього, а також СМС-повідомленням.

Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

ОСОБА_1 в судовому засіданні був ознайомлений з правами передбаченими ст.268 КУпАП, надав суду письмові заперечення та пояснив, що свою вину не визнає. Вважає, що порушення ПДР допустив інший водій, оскільки на його транспортному засобі відсутні будь-які пошкодження, потертості та подряпини. Звертає увагу, що постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.08.2026 року провадження у справі за ст.124 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №4717549 від 12.07.2026 року, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення. Долучив до матеріалів справи копію вказаної постанови. Просив справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у його діях складу адмінправопорушення.

Заслухавши учасника провадження, дослідивши матеріали справи, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та безпеки регулюються Законом України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року № 3353-XII, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Закону України “Про дорожній рух” встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.

Згідно п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Дослідивши обставини вчиненого правопорушення, матеріали справи, на підставі поданих до суду доказів, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та відсутності підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення із застосуванням до нього адміністративного стягнення в межах санкції ст.122-4 КУпАП, виходячи з такого.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Так, відповідно до письмових матеріалів справи та пояснень особи встановлено, що постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.08.2026 року (справа №279/4770/26) провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №4717549 від 12.07.2026 року, ухвалено закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження в діях ОСОБА_1 вини, як складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення так і на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи в сукупності надані матеріали про адміністративне правопорушення слід дійти висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції, зокрема право бути негайно і детально поінформованим про весь склад і суть обвинувачення, та мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту закріплюють підпункти "a", "b" пункту 3 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод". Пункт 1 статті 6 Конвенції встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, відповідно до закону.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Орган, який розглядає справу, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не доведена допустимим та достовірними та достатніми доказами.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.122-4, 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.122-4 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №717555 від 12.07.2026 року, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Оксана ІВАШКЕВИЧ