Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №295/9336/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 295/9336/26

Номер рядка звіту 38

Провадження № 2/279/2836/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договороми,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 11.07.2021 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено Договір № 5066755 . Сума кредиту становить 3550 грн.. Строк дії договору до 24.01.2022 року. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника, зазначений ним при укладенні Договору. Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема:

у базовий період – за пільговою (акційною) процентною ставкою 1.69 відсотків за кожен день користування кредитом; у спеціальний (або інший передбачений Договором) період – за стандартною процентною ставкою 3.0 відсотків за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку дії договору.

01.04.2026 року було укладено договір №АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВ "Алекскредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5066755. Таким чином,ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №5066755. Просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 23740 грн. за договором № №5066755 від 11.07.2021, судовий збір та витрати на правову допомогу.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому вказав, що дійсно 11.07.2021 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №5066755, відповідно до якого він отримав кредит в розмірі 3550 грн.. Стаквки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування при укладенні договору у базовий період за пільговою процентною ставкою 1,69 відсотків за кожен день користування кредитом, тобто 3550 грн. х1,69 %=59,99 грн., у спеціальний період за стандартною процентною ставкою 3 відсотків за кожен день користування кредитом, тобто 3550 грн.х3 %=106,50 грн.. Строк дії договору до 24.01.2022 року. Нарахування позивачем суми 20190 грн., майже у 6 разів перевищує тіло кредиту, а це є грубим порушенням імперативних норм права, спрямованих на захист прав споживачів. Позивач втратив право після 24.01.2022 року нараховувати договірні відсотки. Просив стягнути з нього заборгованість в розмірі 3550 грн., в частині стягнення нарахованих відсотків в розмірі 20190 грн. відмовити повністю, судові витрати по сплаті судового збору та понеені судові витрати на правничу допомогу покласти на нього в розмірі пропорційно розміру задоволенних позовних вимог.

Позивачем подано відповідь на відзив в якому вказав, що 11.07.2021 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5066755 . П. 1.7.1. договору у випадку користування Кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 8,45% від визначеноі в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. 1.7.2. Ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні Договору: в Базовии період протягом 17 календарних днів з 11.07.2021 року до 28.07.2021 року (включно) у розмірі 1,69 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил)); в Спеціальниий період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 29.07.2021 року до 24.01.2022 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 4 575,32 грн. 1.7.3. У випадку подовження Позичальником Базового періоду, Строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.22. Правил), Проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,69 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка п.2.3. Правил). Кредитором нараховано відсотки з 11.07.2021 року по 23.01.2022 року, тобто в межах строку кредитування, погодженого сторонами договору та у розмірі, передбаченому умовами договору. Просив задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Судом встановлено, що 11.07.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №5066755, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 3550 грн. (п. 1.3 договору).

Згідно п.1.7.1 договору у випадку користування Кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 8,45% від визначеноі в п. 1.3. цього Договору суми кредиту; п.1.7.2. Ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні Договору: в Базовий період протягом 17 календарних днів з 11.07.2021 року до 28.07.2021 року (включно) у розмірі 1,69 % за один день користування Кредитом (Акціийна процентна ставка (п. 2.1. Правил); в Спеціальниий період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 29.07.2021 року до 24.01.2022 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 4 575,32 грн..

Згідно з узгодженим графіком платежів (Додаток № 1), загальна вартість кредиту складає 4575,32 грн., з яких 3550 грн. сума кредиту, 1025,32 грн. сума процентів за користування кредитом.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатору.

01.04.2026 року було укладено договір №АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВ "Алекскредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5066755. Таким чином,ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №5066755.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026 року ТОВ «Алекскредит» відступає ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги заборгованостей до боржників позичальників ТОВ «Алекскредит», в тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором 5066755 на суму 23740 грн.., з яких 3550 грн.-сума виданого кредиту, 20190 грн.- заборгованість по процентам.

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України). В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19. Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладення зазначеного договору. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на відповідача. Вимог про визнання договору недійсним відповідачем не заявлено.Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, свідчать про укладеність договору № 5066755 між відповдачем та первісним кредитодавцем. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору. Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з узгодженим графіком платежів (Додаток № 1), загальна вартість кредиту складає 4575,32 грн., з яких 3550 грн. сума кредиту, 1025,32 грн. сума процентів за користування кредитом.Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування. Отже, стягненню підлягають нараховані відсотки в розмірі 1025,32 грн., тобто в межах строку кредитування, оскільки доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитами та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Аналізуючи надані позивачем докази у сукупності з наведеними вище положеннями законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: надано витяг з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року, договір №02-07/2024 про надання правовї допомоги від 02.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 5000 грн.. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.530,626,628,638,1050,1054 ЦК України, У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Факторинг Парнерс" заборгованість за договором №5066755 від 11.07.2021 у розмірі 4575 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 65 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Факторинг Парнерс" 525 (п`ятсот двадцять п`ять) гривень 65 копійок зі сплати судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень за надання професійної правничої допомоги. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач – ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Невмержицька О.А.