Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №279/1342/26
Суддя: Недашківська Л. А.
Справа №279/1342/26
Провадження № 2-а/279/22/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.09.2026 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Недашківська Л.А., з секретарем Бобровою В.С.,по адміністративній справі №279/1342/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накледення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, в інтересах якого діє адвокат Крейдін С.О. звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накледення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі зазначивши, що 16.01.2026 поліцейським Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Семендою О.В. винесено постанову серія ЕНА №6520189 та приятягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено штраф в сумі 510 грн. З вказаною постановою він не погоджується, оскільки працівники поліції, які звернулись до нього з вимогою надати їм для огляду його телефон оскільки він начебто проводив ним фотографування по вул. Сосновського в м.Коростені. Він вимогу працівників поліції виконав та надава телефон для огляду. Після цього його повідомили, що він порушив ПДР України , а саме: при перестроюванні не подав сигнал світловим покажчиком повороту, він погодився та готовий понести покарання та просив надати доказ того, що він порушив, однак йому запис для ознайомлення не надали. Він неодноразово пояснював працівникам поліції. що він не керував автомобілоем, автомобіль стояв, однак його пояснення залишились поза увагою. В подальшому оскаржувана постанова в його присутності не виносилась, для ознайомлення не видаваль, копію постанови не отримував. Копію постанови отримав його представник 17.02.2026, під час ознайомлення з матеріалами справи 279/569/26. При ознайомлені з постановою було виявлено, що ОСОБА_1 нібито відмовився від ознайомлення та отримання постанови. Вважає, що відповідач при винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності допустив грубі порушення діючого законодавства, не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необгрунтованою та незаконною, так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Просить поновити строк на оскарження постанови, постанову скасувати, провадження у справі закрити та стягнути сплачений ним судовий збір.
На адресу суду 10.03.2026 надійшов відзив від представника відповідача з додатками та диском, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що твердження позивача на неправомірні дії з боку поліцейського, допущені під час складання спірної постанови, є необгрунтованими, оскільки будь яких доказів наявності таких дій суду не надано.
Представник позивача Крейдін С.О. надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують просять задовольнити.
Представник відповідача просить розглядати справу без його участь, про що зазначив у відзові на позовну заяву.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, відзив на позовну заяву, суд прийшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову серії ЕНА №6520189 винесено 16.01.2026 року, а 17.02.2026 позивач дізнався про вищевказану постанову.
Враховуючи твердження позивача про те, що він не знав про складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, а дізнався про неї лише 17.02.2026 після того як адвокат Крейдін С.О. ознайомилася з матеріалами справи №279/569/26, суд вважає, що позивачем підтверджено поважність причин пропуску строку на оскарження даної постанови. Таким чином, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду із вказаним позовом.
Згідно частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та впорядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху.
З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2026 поліцейський Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старший сержант поліції Семенда О.В. виніс постанову серії ЕНА №6520189 від 16.01.2026, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 гривень за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до тексту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 16.01.2026 о 13.44 год. в м.Коростені по вул. Чолівська, 1 керуючи транспортним засобом «Hyundai Santa FE», д.н.з. НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 б Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КУпАП.
За змістом цієї статті органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, які виникають внаслідок порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. До переліку таких адміністративних правопорушень включено, зокрема, правопорушення, відповідальність за які встановлена статтею 126 КУпАП.
Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, відповідно п.п. (б) п. 9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Тобто під час руху водій зобов`язаний завчасно вмикати сигнал повороту. Це стосується і руху по головній дорозі, особливо у ситуаціях, коли головна дорога змінює напрямок. Якщо головна дорога робить поворот, водій у такому випадку зобов`язаний увімкнути покажчик повороту, щоб інші учасники дорожнього руху зрозуміли подальші дії водія. Це зменшує ризик зіткнення із транспортними засобами, що рухаються другорядною дорогою.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Нормами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п. 1, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У оскаржуваній постанові наявне посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис події, що мала місце 16.01.2026. Відповідачем надано вказаний відеозапис.
З наданаго відповідачем відеозапису вбачається, що працівниками поліції зафіксовано спілкування з ОСОБА_1 , самого руху та зупинки не зафіксовано. Проте в процесі розмови поліцейський повідомив ОСОБА_1 про правопорушення, а саме: "якщо керуєте то включайте повороти" на що останній відповів: "если я виноват, можете наказувати", тобто позивач фактично погодився з правопорушенням, в подальшому коли поліцейськими було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, він намагався вирішити питання в добровільному порядку з поліцейськими, однак його було попереджено про відповідальність за надання неправомірної вигоди, внаслідок чого він почав заперечувати факт керування та те, що перебував за кермом.
Посилання представника позивача на порушення прав ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, спростовується відеозаписом з якого вбачається, що поліцейський чітко та зрозуміло роз`яснив позивачеві підстави своїх дій та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим, поліцейським було зазначено, що буде винесена постанова за ч. 2 ст. 122 КУпАП та запропоновано її підписати, однак від підписання постанови позивач відмовився, внаслідок чого поліцейським було повідомлено, що вказана постанова буде направлена поштовим зв`язком.
Таким чином, надані відповідачем докази свідчать про порушення позивачем вимог п. 9.2 б ПДР України, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень інспектором поліції відносно позивача. Зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КпАП України
З огляду вищезазначеного, викладені позивачем обставини є недоведеними, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Інші зазначені відповідачем на обгрунтування своїх заперечень доводи не мають правового значення у цій справі та судом не розглядаються.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 139, 286 КАС України,-
У Х В А Л И В:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №6520189 від 16.01.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а учасниками розгляду справи, які були відсутні на проголошенні судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 від 07.04.1999, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управіління Національної поліції в Житомирські області, адреса місця знаходження: 10008, м.Житомир, вул.Старий бульвар, 5/37 ЄДРПОУ 40108625.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
Копія згідно з оригіналом
Оригінал: reyestr.court.gov.ua