Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №279/1341/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/1341/26

Провадження № 2-а/279/21/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Недашківська Л.А., з секретарем Бобровою В.С.,по адміністративній справі №279/1341/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, в інтересах якого діє адвокат Крейдін С.О. звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі зазначивши, що 16.01.2026 інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Артечуком М.М. винесено постанову серія ЕНА №6520355 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено штраф в сумі 510 грн. З вказаною постановою він не погоджується, оскільки будь яких ПДР України не порушував так як автомобілем не керував, автомобіль стояв, доказ правопорушення працівники поліції на його прохання йому не надали. В подальшому оскаржувана постанова в його присутності не виносилась, для ознайомлення не видавали, копію постанови не отримував. Копію постанови отримав його представник 17.02.2026, під час ознайомлення з матеріалами справи 279/570/26. При ознайомлені з постановою було виявлено, що ОСОБА_1 нібито відмовився від ознайомлення та отримання постанови. Вважає, що відповідач при винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності допустив грубі порушення діючого законодавства, не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою та незаконною, так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Просить поновити строк на оскарження постанови, постанову скасувати, провадження у справі закрити та стягнути сплачений ним судовий збір.

На адресу суду 10.03.2026 надійшов відзив від представника відповідача з додатками та диском, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що твердження позивача на неправомірні дії з боку поліцейського, допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими, оскільки будь яких доказів наявності таких дій суду не надано.

Представник позивача Крейдін С.О. надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують просять задовольнити.

Представник відповідача просить розглядати справу без його участь, про що зазначив у відзові на позовну заяву.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, відзив на позовну заяву, суд прийшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову серії ЕНА №6520355 винесено 16.01.2026 року, а 17.02.2026 позивач дізнався про вищевказану постанову.

Враховуючи твердження позивача про те, що він не знав про складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, а дізнався про неї лише 17.02.2026 після того як адвокат Крейдін С.О. ознайомилася з матеріалами справи №279/570/26, суд вважає, що позивачем підтверджено поважність причин пропуску строку на оскарження даної постанови. Таким чином, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними управлінських функцій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що винесеною інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Артемчуком М.М. постановою від 16.01.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 510 гривень за порушення ним вимог п. 9.2Б, 9.9Б ПДР.

Як зазначено у постанові, 16.01.2026 о 13.36 водій керуючи транспортним засобом «Hyundai Santa FE», д.н.з. НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зупинці ліворуч, а також не увімкнув аварійну світлову сигналізацію при зупинці працівниками поліції, чим порушив п.9.2Б, 9.9Б ПДР.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», установлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, у тому числі, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Як вбачається з п.п. 9.2 б Правил дорожнього руху (далі - ПДР), водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно із п.п. 9.9 б ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Відповідальність за порушення вказаних правил передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 9 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Згідно з приписами ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Приписами частини першої ст. 72 КАС України визначено, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини першої, другої ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи слідує, що на підтвердження вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП України, відповідачем надано запис на дисковому носії з нагрудного відеореєстратора працівника поліції.

З вказаного відеозапису вбачається, що відеозапис почався з того, що поліцейський підходить до позивача ОСОБА_1 , який стояв біля автомобіля на запитання поліцейського ОСОБА_1 був згоден з тим, що він керував транспортним засобом повідомивши, що дійсно вжив алкогольні напої. Поліцейський, в свою чергу, почав складати адміністративні матеріали за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Працівником поліції не було проведено розгляд справи за фактом вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не повідомлено позивача про вчинення ним вказаного правопорушення, не було роз`яснено права та порядок оскарження вказаної постанови.

Тобто, жодних доказів, на яких би було зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Hyundai Santa FE», д.н.з. НОМЕР_1 з порушенням вимог п.9.2Б, 9.9Б ПДР, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази, а саме відеозапис, який долучено відповідачем по справі до свого відзиву не дають суду можливості однозначно та чітко встановити, що ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу дійсно порушив вимог п. п.9.2Б, 9.9Б ПДР Правил дорожнього руху, тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Підсумовуючи все викладене, суд прийшов до переконання, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність події, а також складу у діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змі, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

А тому, оскаржувана у цій справі постанова підлягає скасуванню, як незаконна із закриттям провадження у справі за відсутності події та складу адміністративних правопорушень, за які ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З урахуванням статті 139 КАС України та задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 286 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6520355 від 16.01.2026, винесену інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Артемчука М.М. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510,00 гривень - визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного Управління Національної поліції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по оплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а учасниками розгляду справи, які були відсутні на проголошенні судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 від 07.04.1999, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирські області, адреса місця знаходження: 10008, м.Житомир, вул.Старий бульвар, 5/37 ЄДРПОУ 40108625.

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

Копія згідно з оригіналом