Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №278/173/26 — Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 278/173/26

Провадження № 2-а/272/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Волкова І.М.

за участю секретар судового засідання – Шмикової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Андрушівка справу № 278/173/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Житомирській області про оскарження постановиу справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі, –

ВСТАНОВИВ:

Суть обставин

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Житомирській областів якій просить скасувати постанову у справі про адміністративне праопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАп та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 13.01.2026 р. працівником поліції було складено матеріали щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазаначає, що під час зупинки транспортного засобу постанову про накладення адміністративного стягнення йому не було вручено, лише частину квитанціїщодо сплати штрафу. Вказує, що правцівниками поліції не було надано доказів щодо вчинення ним правопорушення (відеофіксації, фотоматеріалів чи пояснень свідків).

Вважає,що були порушені права, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим просить, визнати протиправногю та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити повадженняу справі.

Позиція учасників справи

В судовому засіданні позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. В подальшому направив через електронний суд заяву про розгляд справи у його відсутність зазнавчивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до суду не з`явився, однак направив свій відзив в якому зазначене ставлення до позовних вимог – заперечує щодо позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що Позивач був зупинений працівниками поліції через порушенням ним правил дорожнього руху України, вважає, що складення протоколу та винесення постанови є правомірним та обгрунтованим, крім того розгляд справи за участю ОСОБА_3 було зафіксовано на відео, де позивача було ознайомлено з його правами та роз`яснено порядок сплати штрафу та оскарження постанови. Зазначає, що оскаржувана постанова про накладеня адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена законно у зв`язку із порушенням Позивачем Правил дорожнього руху України, а позивач бажає уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Тому, посилається на відсутність доказів неправомірності дій відповідача при складенні постанови та просила відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Крім того, позивачем направлено заперечення на відзив представника відповідача в якому зазначає, що не погоджується із вказаним, оскільки вважає, що відповідач не довів факту вчинення позивачем правопорушення та відсутні докази такого. Крім того, ввзажає, що відеозапис не є належним доказом вчиненняправопорушення, оскільки не містить фіксації події правопорушення на якому не вбачається фіксація транспорту. Також, вважає, що постанова не є доказом вини особи, крім того був позбавлений можливості ознайомитися з доказами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 12.03.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 27.05.2026 року було відкладено розгляд справи та задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача доказів для огляду в судовому засіданні, які в подальшому були направлені до суду.

30.03.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача.

13.04.2026 через електронний суд від позивача надійшло запереченна на відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що зі змісту постанови вбачається - 13.01.2026 о 17:33 год. в с. Станишівка, шосе Сквирське, водій керуючи ТЗ проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР України - Порушення проїзду на заборонний червоний сигнал, або миготливий, або два миготливих сигнали, що вбачається з копії постанови серії ЕНА № 6506420 від 13.01.2026.

Відтак, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Проте у судовому засіданні позивач вказав про порушення його права на захист при винесенні оскаржуваної постанови, неналежний доказ, а саме відеозапис та інші порушення аналогічні викладені у його позові.

Проте, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівник поліції ознайомив ОСОБА_1 з його правами, а позивач жодним чином не заперечував щодо допущеного порушення, не клопотав про надання йому права на захист, крім того погоджувався сплатити штраф.

Відтак суд розцінює зазначені позивачем доводи як намагання ухилитися від відповідальності.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України.

Тому, оскільки учасники у справі до суду не з`явилися, причини для відкладення відсутні, фіксація судового процесу не здійснювалася у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАСУ.

Застосоване законодавство

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 122 ч. 2 КУпАП визначає - Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення.

Згідно з п.1 ч.1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта Законами України.

Положеннями пункту 8 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію», встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутній при складанні оскаржуваної постанови, щодо подій правопорушення не заперечував, що підтверджується відеозаписом події.

В силу ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За положеннями ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вислухавши позивача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Висновки суду

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП не обґрунтовані та відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт неправомірних дій відповідача, оскільки на відеозаписі чітко вбачається, що позивач не заперечував щодо вчиненого правопорушення.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.5-7,9,77,90,241-247, ч. 4 ст. 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Житомирській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Андрушівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , адеса: 10031, вул. Покровська, 88 м. Житомир, Житомирська область.

Головне управілння Національної поліції Житомирської області, код ЄДРПОУ: 40108625, місцезнаходження: 10008, вул. Старий Бульвар, 5/37 м. Житомир, Житомирська область.

Суддя:І. М. Волков