Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №185/9311/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9311/26

Провадження № 2-а/185/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Лазько П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся з даним позовом до суду у якому просить суд:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення № R309295 від 20.01.2026 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення № R309295 від 20.01.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив.

06 травня 2026 року Павлоградським відділом державної виконавчої служби у Павлоградському районі відкрито виконавче провадження № 80897894. Підставою для відкриття провадження стала постанова № R309295 від 20 січня 2026 року, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 , який є пенсіонером, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У межах відкритого виконавчого провадження суму штрафу до стягнення визначено у подвійному розмірі 34 000 грн. Більше того, в межах даного провадження державним виконавцем винесено відразу три платіжні інструкції (№ 53539, 53538, 53537 від 11.05.2026) на примусове списання всієї суми боргу з трьох різних банківських рахунків Позивача, що створює реальну загрозу безпідставного потрійного стягнення коштів. Копія оскаржуваної постанови Відповідачем Позивачу не вручалася ні особисто під розписку, ні шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням. Про існування постанови № R309295 Позивач дізнався виключно на стадії її примусового виконання. З матеріалами виконавчого провадження № 80897894 (у тому числі безпосередньо з текстом оскаржуваної постанови) представник Позивача — адвокат Бровко О.О. ознайомився 22 травня 2026 року, отримавши на електронну пошту відповідь від органу ДВС на свій адвокатський запит, надісланий 21 травня 2026 року.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що Позивача притягнуто до відповідальності за те, що він нібито «не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці». За своєю правовою природою адміністративне правопорушення, що полягає у неявці за повісткою на визначену дату та час, не є триваючим. Воно є одноактним проступком, який вичерпується в момент настання дати та часу, вказаних у повістці, коли особа не вчинила дії (не прибула), які мала вчинити. Вказане цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17: «Триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону». Отже, факт неприбуття за викликом не створює безперервного стану порушення, а фіксується конкретною датою. Відповідно, строк притягнення до відповідальності має обчислюватися саме з прив`язкою до дати вчинення правопорушення. Проте, в оскаржуваній постанові № R309295 від 20.01.2026 року взагалі відсутня дата вчинення правопорушення (відсутня дата, на яку Позивач нібито викликався).

Відповідач свідомо не зазначив цієї інформації. Відсутність дати вчинення проступку у тексті постанови позбавляє суд можливості перевірити дотримання Відповідачем імперативних строків накладення адміністративного стягнення, визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП (як тримісячного з дня виявлення, так і річного з дня вчинення). Неможливість встановлення факту дотримання строків притягнення до відповідальності є безумовною підставою для визнання постанови протиправною, оскільки створює підґрунтя для свавільного та безстрокового покарання особи.

Зі змісту оскаржуваної постанови № R309295 від 20.01.2026 року вбачається, що вона не відповідає вказаним вимогам закону та не містить обов`язкових відомостей, які б розкривали об`єктивну сторону правопорушення. Відповідач обмежився загальним формулюванням про те, що Позивач «не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці». Проте у тексті постанови не вказано: 1. Реквізитів самої повістки (її серії, номера, дати формування); 2. Дати та часу, на які Позивач нібито викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3. Фактичної дати вчинення правопорушення (дня неявки).

Вказані недоліки не є суто формальними. Вони позбавляють суд можливості перевірити наявність самої події правопорушення, а також встановити дотримання Відповідачем строків притягнення до відповідальності. Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку». Таким чином, оскаржувана постанова не містить належного опису обставин справи, що унеможливлює встановлення об`єктивної істини та є самостійною, достатньою підставою для визнання її протиправною та скасування.

В оскаржуваній постанові Відповідач зазначає, що 19.01.2026 року від Позивача через «електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста» надійшла заява, у якій він вказав, що «не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності». Така позиція Відповідача є процесуально неспроможною та не може слугувати доказом вчинення адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

У матеріалах виконавчого провадження ОСОБА_1 повністю відсутні будь-які інші докази (належним чином вручена повістка, корінець із підписом або поштове повідомлення з відміткою про відсутність особи чи відмову від отримання), які б підтверджували факт ухилення від виконання правил військового обліку. Сама лише постанова, що є предметом спору, не може доводити вину особи.

Відповідач проігнорував імперативні вимоги Примітки до статті 210 КУпАП (яка с Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи». Оскільки Позивача притягнуто до відповідальності за умовне «невиконання обов`язків з військового обліку», Відповідач мав юридичний обов`язок спочатку використати механізм автоматизованого обміну відомостями між державними реєстрами.

Доказів об`єктивної неможливості отримання персональних даних Позивача через інформаційну взаємодію систем Відповідач суду не надав, що повністю виключає правові підстави для застосування заходів адміністративного стягнення та свідчить про відсутність складу правопорушення.

Щодо передчасності звернення постанови до примусового виконання та протиправності стягнення штрафу у подвійному розмірі Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Згідно зі статтею 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Право на звернення постанови до примусового виконання та, як наслідок, стягнення штрафу у подвійному розмірі виникає у суб`єкта владних повноважень лише після безрезультатного спливу цього строку. Як було обґрунтовано вище, Відповідач не виконав свого обов`язку щодо направлення або вручення Позивачу копії постанови № R309295 від 20.01.2026 року (стаття 285 КУпАП). Оскільки постанову Позивачу не вручено, строк на добровільне виконання рішення не розпочався. Відповідно, у Відповідача були відсутні законні підстави констатувати факт несплати штрафу у встановлений законом строк, штучно подвоювати суму стягнення з 17 000 грн до 34 000 грн та направляти виконавчий документ до органів державної виконавчої служби.

Відповідач звернувся до суду з відзивом на позов у якому просив суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що абзацом другим пункту 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 визначено, що для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Також, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. На момент виникнення спірних правовідносин, строки дії воєнного стану та проведення мобілізації на території України вчергове були продовжені на 90 діб. Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закону № 3543- XII), правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України (абз.2 ч.5 ст. 22 Закону № 3543-XII). На виконання вимог вищевказаної норми (статті), постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок №560). Відповідно до абзацу восьмого частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Диспозиція ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За приписами частини першої ст. 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Згідно пункту 45 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 р. № 879, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста функціонує у формі персоніфікованої веб-сторінки та/або мобільного додатка “Резерв+” (далі - додаток “Резерв+”) та призначений для надання та отримання інформації про персональні та службові дані суб`єкта отримання послуг, уточнення облікових даних, подання заяви (звернення, запиту) та інших документів на реєстрацію в системі електронної черги, а також отримання інших електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.

Так, через мобільний додаток «Резерв+», позивачем було подано електронну заяву № S6721F80A-81C7-F011-9997-0050568441 від 19 січня 2026 року про визнання вчинення правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності (копія відомостей з Реєстру та копія заяви додаються). ІНФОРМАЦІЯ_5 , начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.2 ст. 279-9 КУпАП).

Відповідно до положень ч.3 ст. 279-9 КУпАП, у постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення. У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення (ч.4 ст. 279-9 КУпАП).

На підставі електронної заяви позивача, відповідно до вищевказаних приписів та положень ст.ст. 235, 258, 280, 283 КУпАП, 01 лютого 2026 року відповідачем було ухвалено постанову № R325719 по справі про адміністративні правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності), якою накладено на громадянина ОСОБА_3 штраф у сумі 17000,00 грн. Відповідно до вимог частин 2, 5 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу. Як видно з копії оскаржуваної постанови, остання відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Крім того, враховуючи, що наданими представником відповідача доказами підтверджується вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, яке позивач в свою чергу визнав, підстав для скасування постанови та закриття провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП, немає.

В подальшому позивач звернувся до суду з відповіддю на відзив у якій просив суд відхилити доводи відповідача викладені у відзиві на позов. Позов задовільнити.

Від сторін по справі надійшли до суду заяви про розгляд справи без їх участі в судовому засіданні.

Суд вважає, що клопотання позивача про поновлення йому пропущеного строку для оскарження постанови підлягає задоволенню. Суд вважає, що вказаний строк був пропущений позивачем з поважних причин.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Відповідно до положень статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч.9 ст.1 Закону № 2232-XII, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.3 ст.33, ч.1 ст.34 Закону № 2232-XII).

Абзацом другим пункту 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 визначено, що для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. На момент виникнення спірних правовідносин, строки дії воєнного стану та проведення мобілізації на території України вчергове були продовжені на 90 діб. Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закону № 3543- XII), правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України (абз.2 ч.5 ст. 22 Закону № 3543-XII).

На виконання вимог вищевказаної норми (статті), постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок №560). Відповідно до абзацу восьмого частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Диспозиція ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За приписами частини першої ст. 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Згідно пункту 45 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 р. № 879, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста функціонує у формі персоніфікованої веб-сторінки та/або мобільного додатка “Резерв+” (далі - додаток “Резерв+”) та призначений для надання та отримання інформації про персональні та службові дані суб`єкта отримання послуг, уточнення облікових даних, подання заяви (звернення, запиту) та інших документів на реєстрацію в системі електронної черги, а також отримання інших електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.

Так, через мобільний додаток «Резерв+», позивачем було подано електронну заяву № S6721F80A-81C7-F011-9997-0050568441 від 19 січня 2026 року про визнання вчинення правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.2 ст. 279-9 КУпАП).

Відповідно до положень ч.3 ст. 279-9 КУпАП, у постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення (ч.4 ст. 279-9 КУпАП).

На підставі електронної заяви позивача, відповідно до вищевказаних приписів та положень ст.ст. 235, 258, 280, 283 КУпАП, 01 лютого 2026 року відповідачем було ухвалено постанову № R325719 по справі про адміністративні правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності), якою накладено на громадянина ОСОБА_3 штраф у сумі 17000,00 грн.

Відповідно до вимог частин 2, 5 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, остання відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Крім того, враховуючи, що наданими представником відповідача доказами підтверджується вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, яке позивач в свою чергу визнав, підстав для скасування постанови та закриття провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.139, 242, 244,245, 246, 255, 371 КАС України, суд

У Х В А Л И В

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя: В. О. Головін