Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №183/11502/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/11502/25

№ 2/183/3814/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 925,44 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.09.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Макс Кредит» надало позичальнику кредит у розмірі 6 360,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`явлася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір). Згідно з умовами Договору кредиту сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування Кредитом.

Позивач зазначає, що ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 6 360,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

16.04.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги, в тому числі до відповідача за вказаним кредитним договором.

Таким чином, позивач наполягає на тому, що до нього перейшло право вимоги за кредитним договором від 22.09.2024 року, а тому просить стягнути з відповідача суму заборгованості, яка виникла станом на 16.04.2025 року, у розмірі 15 925,44 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 360,44 грн., заборгованості за нарахованими поцентами у розмірі 9565,44 грн., штрафні санкції у розмірі 2650,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

Постановленою ухвалою від 18 грудня 2025 року судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.46).

Позиція сторін в судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 22.09.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-9979062, відповідно до умов якого Кредитодавець надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 6360 грн., строком на 360 днів до 17 вересня 2025 року. Договором визначено стандартну процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,94% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, занижену ставку у розмірі 0,85 % та за надання комісії позичальник повинен сплати комісію у розмірі 1060,00 грн. (а.с. 16-18).

До договору також наданий паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування (а.с. 13).

Позичальник ОСОБА_1 перед укладенням договору пройшов ідентифікацію, 22.09.2024 року о 15:14 годині на його мобільний телефон було направлено одноразовий ідентифікатор 98028 (а.с. 12), і цим ідентифікатор підписано і договір кредитної лінії, і паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши 22.09.2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошову суму у розмірі 6360 грн.

З розрахунку, поданого первісним кредитором вбачається, що 22.09.2024 року ОСОБА_1 видано кредит у розмірі 6360,00 грн., нараховано комісію у розмірі 1060,00 грн., в період з 22.09.2024 року по 06.10.2024 року нараховувалися проценти у розмірі 45,05 грн. щодня, 08.10.2024 року нараховані відсотки у розмірі 49,82 грн., донараховано відсотки грейс у розмірі 49, 82 грн., в період з 09.10.2024 року по 16.04.2025 року нараховувалися відсотки у розмірі 49,82 грн., однак періодично відбувалося донарахування протермінованих відсотків та часткове погашення кредиту, в результаті станом на 16.04.2025 року виникла заборгованість у розмірі 18 575,44 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5300,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 9565,44 грн., комісії у розмірі 1060 грн., штрафні санкції у розмірі 2650,00 грн. (а.с. 30-31).

16.04.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги, в тому числі до відповідача за вказаним кредитним договором (а.с. 36-38).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму 15925,44 грн. (а.с. 32-33). Варто звернути увагу, що в реєстрі боржників заборгованість за тілом кредиту становить 6360 грн., заборгованість за відсотками - 9565,44 грн.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Кредитний договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Враховуючи часткової оплати за Договором кредитної лінії № 00-9637384 року з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6360,00 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 9565,44

Стосовно сплати штрафних санкцій у розмірі 2650,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався й діє на цей час.

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Відповідно до п. 5.6 вказаного кредитного договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання за цим договором сума кредиту за яким перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача штрафу, оскільки він нарахований в період дії в Україні воєнного стану, а тому підлягає списанню.

Отже, зважаючи на об`єктивні обставини, що склалися в межах цієї справи, які підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме: з відповідача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6360,00 грн. та заборгованість за відсотками 9565,44 грн., а всього 15925,44 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн., долучивши копію договору про надання правової допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, укладеного між позивачем та Адвокатське Бюро «Соломко та партнери» (а.с. 27), додаткову угоду № 25770872795 до договору (а.с. 26), Акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 25) в якому міститься детальний опис виконаних робіт.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

У разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат (постанова Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №160/6762/21).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично здійснені, та оцінювати їх необхідність.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати позивачем в даній справі є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд вважає, що підлягає зменшенню розмір витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265,280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9979062 від 22.09.2024 року у розмірі 15 925 гривень 44 копійкми(п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень, 44 копійкигривень), яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6360,00 грн.; суми заборгованості за процентами у розмірі 9565,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітла» судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок, витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 гривень, а всього 4422 гривні 40 копійок (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів після проголошення цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження за адресою: 01024, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення виготовлене 10 вересня 2026 року.

Суддя Сорока О.В.