Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №203/2990/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/2990/26

Провадження №1-кп/0203/1840/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Дніпро

Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР №12026047110000052 від 03.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра (Дніпропетровськ), громадянина України, з вищою освітою, працюючого слюсарем із складання металевих конструкцій ТОВ «Хот газ», не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , 02.02.2026 приблизно о 09 годині 15 хвилин, перебуваючи за адресою: пл. Вокзальна, неподалік від будинку №1 в Центральному районі міста Дніпра, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт із раніше не знайомим йому військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого у ОСОБА_6 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Перебуваючи у вказаний час та вказаному місці, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , передбачаючи настання можливих суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, стоячи обличчям до потерпілого, своєю ногою, зігнутою в коліні, наніс один удар в область верхньої щелепи потерпілого.

Внаслідок скоєння ОСОБА_6 протиправних, умисних дій, потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми верхньої губи, переломів 11,12 зубів на рівні коренів та неповного вивиху 21 зубу, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні (21 день).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. При цьому суду пояснив, що зранку йшов в напрямку вул. Боброва, побачив групу осіб в масках та балаклавах, які вже спілкувались з кимось, поряд стояв автомобіль Mitsubishi Grandis сірого кольору. Двоє осіб були в камуфльованій формі «піксель», один поліцейський, особи були в бафах, розвантажувальні жилети. Почув звернення «шановний», на що він відповів в нецензурній формі. Коли підійшов ближче до торгівельного комплексу «Слов`янка», відчув, що його смикають за одяг, від чого його розвернуло, він вдарив одного з групи осіб, намагався забігти в магазин, однак ТРЦ був зачинений. Відчув декілька ударів, йому порвали рюкзак, випав мобільний телефон, розпилили в обличчя перцевий балончик. Він перестрибнув через поручні, побіг в бік пл. Вокзальної, забіг в автобус №73, що збирався їхати, відчув, що його схопили та тримають ззаду. Він розвернувся та коліном вдарив в щелепу потерпілого. Під час досудового розслідування на статисті відтворив, як спричиняв удар. Після події викликав поліцію, швидку, написав заяву, в лікарні йому зафіксували хімічний опік обличчя та забій коліна, яке він підвернув, коли його тягнули за рукав. Потерпілий закривав рот рукою, оскільки в нього були вибиті зуби. Він заброньований, але до перевірки документів не дійшло, оскільки спілкування було в грубій формі, в порушення вимог законодавства. Розпилив балончик в обличчя йому саме потерпілий.

Обвинувачений не оспорює фактичних обставин кримінального правопорушення, щиро кається у вчиненому, в подальшому подібного не допустить.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

Потерпілий ОСОБА_4 надав суду показання, що 02.02.2026 року під час перебування у складі групи оповіщення з метою виявлення осіб, які ухиляються від проходження військової служби віком 25-60 років, побачив чоловіка, який за віком підпадав під осіб, які підлягають перевірці. В ході перевірки документів чоловік поводився агресивно, лаявся, намагався втекти. Події відбувалися біля ТЦ «Слов`янка», до групи оповіщення входило 4 осіб, з них поліцейський і водій, декілька транспортних засобів. Були в формі, без балаклав. Обвинуваченому він представився, службове посвідчення не пред`являв, натомість той почав нецензурно виражатися. Бодікамера була у колеги. Перевірити документи не вдалось, обвинувачений тікав, він задіяв до нього спецзасіб, розпилив в обличчя перцевий балончик, оскільки вважав, що той представляє небезпеку. Обвинуваченого переслідувала вся група. Обвинувачений заскочив в автобус, він схопив його за руку, люди в автобусі кричали та сварились. В цей час він перебував на нижній сходинці автобуса, коли обвинувачений вдарив його ногою в обличчя, в результаті чого два зуби були вибиті, ще один вигнутий. Після цього викликали швидку.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю підтверджує обставини кримінального правопорушення, не заперечує їх, учасники не оспорюють кваліфікацію дій обвинуваченого та доказів кримінального провадження, не мають наміру оскаржувати їх в апеляційному порядку, суд, заслухав прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисника, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме, спричинення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема, ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок, працює, раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, що ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_6 своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності понести кримінальну відповідальність.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України.

На думку суду дане покарання є необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 381- 382, 368, 370, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1