Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №381/405/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

справа № 381/405/26

провадження № 22-ц/824/10887/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2026 року, постановлене під головуванням судді Осаулової Н.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) через представника ОСОБА_4 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач та відповідач. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2025 року. Наразі дитина проживає з позивачем. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дочки, погоджується на сплату аліментів за рішенням суду. Сторони дійшли згоди щодо стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки від доходжу платника аліментів. Відповідач на даний час проходить службу у ЗСУ та має стабільний високий дохід. Тому, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі - 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 січня 2026 року і до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму і не більше 10-ти прожиткових мінімумів для дитини відповідно віку.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі - 1 064,96 грн.

Не погоджуючись із рішеннями суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким призначити розмір аліментів в частині 1/6 від розміру його доходу.

Вимоги обґрунтовані тим, що сімейний стан відповідача змінився і на його утриманні знаходиться вагітна дружина.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зазначає, що сам по собі факт реєстрації відповідачем нового шлюбу та вагітність нової дружини не є автоматичною підставою для позбавлення чи обмеження права вже народженої дитини ( ОСОБА_5 ) на належне матеріальне забезпечення. Як вірно зазначив суд першої інстанції, сам лише факт наявності інших осіб на утриманні не може нівелювати права дитини від першого шлюбу, оскільки це суперечило б ст. 3 Конвенції про права дитини ООН щодо якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказуючи про наявність на утриманні вагітної дружини та матері - пенсіонера, ОСОБА_2 жодних відомостей про розмір свого доходу не надав.

Сам лише факт наявності у платника аліментів інших осіб на утриманні не є підставою для визначення аліментів у меншому розмірі, адже це не буде спрямовано на захист прав дитини від шлюбу з позивачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2025 року у справі №381/3555/25, що набрало законної сили 29.10.2025 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Наразі відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , про що свідчить довідка 1687 від 06 лютого 2026 року.

20.12.2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, після якого остання змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

ОСОБА_9 знаходиться на 31 тижні вагітності, згідно довідки від 06.02.2026 року. Крім того, мати відповідача ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є пенсіонером, про що надано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 .

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зміст вищевказаних норм дає підстави для висновку, що суди, визначаючи розмір аліментів, мають враховувати вищевказані обставини у їх сукупності, перелік яких, своєю чергою, не є вичерпним.

Відтак, заперечуючи проти стягнення з апелянта аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, відповідач посилався на зміну сімейного стану, а саме на те, що на його утриманні знаходиться вагітна дружина.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Суд першої інстанції, визначаючи розмір аліментів, урахував, що заперечуючи проти розміру аліментів, які позивачка просила стягнути при зверненні до суду із позовом, відповідач посилався на наявність на утриманні вагітної дружини та матері - пенсіонера, ОСОБА_2 жодних відомостей про розмір свого доходу не надав.

Таким чином, установивши, що відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану, який би обґрунтовував необхідність визначення аліментів на утримання доньки сторін у меншому розмірі, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 в розмірі - 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу),але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму і не більше 10-ти прожиткових мінімумів для дитини відповідно віку.

Сам по собі факт реєстрації відповідачем нового шлюбу та вагітність нової дружини не є автоматичною підставою для позбавлення чи обмеження права вже народженої дитини ( ОСОБА_5 ) на належне матеріальне забезпечення. Як вірно зазначив суд першої інстанції, сам лише факт наявності інших осіб на утриманні не може нівелювати права дитини від першого шлюбу, оскільки це суперечило б ст. 3 Конвенції про права дитини ООН щодо якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

З огляду на вище викладене, підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді