Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №757/10390/26-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 33/824/3710/2026

Справа № 757/10390/26-п

Головуючий в суді І інстанції Константінова К.Е.

Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 вересня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., за участі секретаря судового засідання Діденка А.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника Шимка Андрія Олександровича на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у сумі 665,60 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 15 січня 2026 року о 20 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Лаврська, 6 в порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував автомобілем Jeep д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager, результат тесту 0,60 проміле, що зафіксовано на бодікамеру № 476687, № 477471 працівників поліції.

ОСОБА_1 та захисник Шимко А.О., не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 03 червня 2026 року засобами поштового зв`язку подали апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, необ`єктивність розгляду справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, просили скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, звертали увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що інкриміноване поліцією правопорушення нібито вчинено 15 січня 2026 року о 20:20 в м. Києві по вул. Лаврській, 6. Водночас із відеозапису нагрудної камери працівника поліції вбачається, що взаємодія працівників поліції із ОСОБА_1 розпочалась вже о 20:18, що об`єктивно виключає можливість вчинення правопорушення у час, зазначеній в протоколі. Зазначена невідповідність свідчить про внесення до офіційного документа недостовірних відомостей, що ставить під сумнів законність складеного протоколу, та свідчить про невиконання вимог щодо повного та об`єктивного встановлення обставин правопорушення, зокрема таких елементів, які є об`єктивною стороною правопорушення - час, місце, спосіб вчинення та інше.

По-друге, з наданого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що процедура проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння здійснювалась з істотними порушеннями.

Зокрема, перед початком тестування на фрагменті відеозапису 20:41:16 вбачається розмова між працівниками поліції, в якій один із них повідомляє: « ОСОБА_2 в машині міряв», на що інший відповідає: «Так? Ну зараз спробуємо». Після цього зазначається, що під час попереднього тестування прилад не працював належним чином: «Він перший раз його продув, хотів скинути - не получалося. Ошибка, ошибка вибивало… через мороз в машині задувався».

Вказував, що зазначений діалог прямо свідчить, що прилад Драгер Алкотест 9820 вже до початку огляду працював некоректно, працівники поліції були обізнані про технічні збої приладу, причиною некоректної роботи називались температурні умови, що узгоджується з іншими встановленими у справі невідповідностями температурних показників.

Надалі сам процес тестування відбувався з численними технічними збоями, а саме: 20:43:00 - перша спроба забору повітря, 20:43:18 - друга спроба, прилад не спрацював, 20:43:27 - третя спроба, прилад не спрацював, 20:43:43 - четверта спроба, прилад не спрацював, 20:43:58 - п`ята спроба, прилад не спрацював, викликається командир, 20:44:37 - шоста спроба, яка тривала до 20:44:49, після чого прилад вимкнувся. Таким чином, прилад не забезпечив безперервного, коректного та технічно справного проведення огляду в умовах температури повітря - 13,9 градусів по Цельсію.

Після цього прилад знову увімкнувся та відобразив результат 0,60 проміле без належного повторного повноцінного тестування у встановленому порядку, що викликає обґрунтовані сумніви у достовірності такого показника.

В зв`язку з цим, результати огляду, отримані за допомогою приладу Драгер Алкотест 6820 за вказаних обставин вважав неналежними та недопустимими доказами у справі.

По-третє, з наявного у справі відео вбачається, що тестування ОСОБА_1 здійснюється на відкритому повітрі за межами приміщень чи салону службового автомобіля. Використання спеціального приладу Драгер в умовах холодної пори року (зима) має свої особливості через встановлені виробником обмеження за температурою повітря навколишнього середовища.

Наводив зміст п. 4 розділу Іі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, затвердженого спільним наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, згідно якого огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Інструкція по використанню аналізатора парів етанолу у видихуваному повітрі Драгер Алкотест 6820 передбачає, що у процесі експлуатації засоби повинні отримуватися наступні параметри температури повітря від -5 градусів Цельсія до +50 градусів Цельсія. Тобто інструкцією до спеціального технічного засобу не передбачено його використання на відкритому повітрі в умовах, коли температура нижче -5 градусів Цельсія.

Згідно даних, наданих Українським гідрометеорологічним центром, 15 січня 2026 року дійсна температура повітря у м. Києві становила -13,2 градусів Цельсія о 20:00 та -13,9 градусів Цельсія о 23:00.

Таким чином, тестування ОСОБА_1 здійснено з порушенням вимог встановленого порядку, а поліцейські діяли у спосіб, що не передбачено законом, всупереч ст. 19 Конституції України, оскільки використовували спеціальний технічний засіб без дотримання інструкції з експлуатації.

Використання спеціального технічного засобу з порушенням вимог встановленого порядку призвело до отримання помилкових результатів, про що свідчить і відповідна роздруківка з Драгера у матеріалах справи. Відповідно до роздруківки приладу Драгер Алкотест 6820, тест було проведено о 20:44 при температурі повітря +11 градусів Цельсію. Всі отримані результати, включаючи концентрацію алкоголю у видихаємому повітрі, є недостовірними.

Таким чином, показники температури на приладі не відповідали дійсності та різниця становить 24 градуси Цельсію, що є значною і говорить про те, що прилад очевидно показує неправильні показники. Оскільки температура є важливим технічним параметром, який впливає на точність вимірювання, така суттєва невідповідність виключає можливість визнання результатів тестування достовірними.

Враховуючи, що прилад Драгер Алкотест 6820 було використано для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 з порушенням умов інструкції з експлуатації, а також той факт, що таким приладом було невірно зафіксовано дані температури повітря, сторона захисту не може розцінювати результат такого огляду як достовірний, оскільки існують об`єктивні підстави вважати, що такий прилад так само невірно зафіксував сам результат тестування. Відтак, результати огляду, зафіксовані у відповідній роздруківці, є недостовірними та не можуть визнаватися належними та допустимими доказами.

По-четверте, після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівник поліції не повідомив ОСОБА_1 у належний спосіб про результат тестування та не з`ясував його ставлення до такого результату, зокрема не поставив питання щодо згоди чи незгоди з показниками приладу, а також не роз`яснив право на проходження повторного огляду в закладі охорони здоров`я. Натомість поліцейський одразу перейшов до складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактично позбавивши особу можливості реалізувати своє право на заперечення результатів огляду та ініціювання альтернативного медичного огляду.

Вважали такі дії порушенням ст. 266 КУпАП щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння, положення відповідної Інструкції МВС та МОЗ, яка передбачає обов`язкове з`ясування позиції особи щодо результатів тестування, а також порушення права на захист, гарантованого ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні захисник Шимко А.Ю., який приймав участь у справі в режимі відеоконференції, та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Згідно п. 4, 5, 7, 10 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 3, 5, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Дотримання наведених вимог працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння судом першої інстанції перевірено.

Висновки суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 567637 від 15 січня 2026 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала,

- роздрукованим чеком Drager Alcotest 6820 ARJL-0269, принтер ARJK-0459, тест № 4128, від 15 січня 2026 року, 20:44, згідно якого у видихнутому ОСОБА_1 повітрі виявлено 0,60 проміле алкоголю, підписаним ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15 січня 2026 року за допомогою Drager Alcotest 6820 ARJL-0269, згідно якого ОСОБА_1 згоден з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння 0,60 проміле;

- відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому відображено процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Drager Alcotest 6820 ARJL-0269.

Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.

Так, з переглянутого відеозапису події, зробленого за допомогою нагрудної камери поліцейського, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, судом першої інстанції встановлено обставини справи у наступній хронології: 20:18:48 - ОСОБА_1 каже: «розумію, що порушив, вибачаюсь»; 20:18:52 - працівник поліції просить ОСОБА_1 надати документи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію); 20:18:57 - працівник поліції каже: «без світла на червоний»; 20:20:42 - працівник поліції каже: «що по номерам?»; 20:20:58 - працівник поліції повідомляє, що ведеться фото та відеофіксація; 20:21:04 - працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про порушення ним ПДР 8.7.3.е проїзд на забороняючий сигнал світлофора, а саме червоний, а також їхали без увімкненого світла в темну пору доби; 20:21:20 - працівник поліції повідомляє, що при перевірці транспортного засобу було встановлено, що державні номерні знаки не відповідають транспортному засобу. Буде складено постанову, номера будуть вилучені та направлені до УПП; 20:28:15 - працівник поліції: «при спілкуванні з вами були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода тремтіння пальців рук»; 20:28:28 - працівник поліції пропонує ОСОБА_1 на місці зупинки пройти огляд на встановлення алкоголю в організмі; 20:28:36 - працівник поліції: «на місці зупинки або у лікаря-нарколога»; 20:36:43 - ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на місці; 20:41:59 - працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або у лікаря-нарколога; 20:42:17 - ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на місці зупинки; 20:42:26 - працівник поліції надає можливість ОСОБА_1 обрати трубочку, перевірити її на герметичність; 20:42:53 - працівник поліції робить пробний забір повітря, прилад видає характерний сигнал ( ОСОБА_1 не висловлює заперечень, також не заперечує інформації на приладі, в тому числі щодо температури повітря); 20:42:59 - працівник поліції показує, що алкоголю в трубочці немає; 20:43:11 - ОСОБА_1 задуває в прилад «Драгер»; 20:43:16 - працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що потрібно дути безперервно; 20:43:22 - ОСОБА_1 повторно задуває в прилад «Драгер»; 20:43:29 - працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що потрібно набрати більше об`єму повітря; 20:43:35 - ОСОБА_1 втретє задуває в прилад «Драгер»; 20:43:43 - працівник поліції: «ви ж не обманюйте прилад», роз`яснює ОСОБА_1 як потрібно користуватися приладом»; 20:43:50 - ОСОБА_1 вчетверте задуває в прилад «Драгер»; 20:43:56 - працівник поліції каже: «нє, ви не дуєте»; 20:44:07 - працівник поліції звертається до командира: «з третьої спроби не получається, якщо зараз не получиться, або їдемо до лікаря, або нормально хай задується поясніть йому»; 20:44:27 - ОСОБА_1 вп`яте задуває в прилад «Драгер»; 20:44:30 - йде аналіз тесту; 20:44:58 - прилад видав звук та результат - 0.60‰; 20:45:00 - працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння ( ОСОБА_1 не висловлює незгоди); 20:45:03 - працівник поліції: «на вас буде складено протокол за ст. 130 КУпАП та направлено до суду»; 20:46:43 - працівники поліції складають адмінматеріали в службовому автомобілі; 21:06:25 - працівник поліції оголошує зміст результату приладу «Драгер» ( ОСОБА_1 не заперечує результат, ставить підписи, не висловлює зауважень щодо невідповідності температури, порушення процедури, несправності приладу тощо); 21:07:06 - ОСОБА_1 ставить підписи в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; 21:07:46 - працівник поліції оголошує зміст протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП; 21:08:55 - ОСОБА_1 ставить підписи.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, після отримання результату 0,60 проміле ОСОБА_1 не висловлював заперечень щодо результату тестування та не вимагав проведення повторного огляду у лікаря.

Той факт, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, не заперечується ним і у апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівник поліції не повідомив ОСОБА_1 у належний спосіб результат тестування та не з`ясував його ставлення до такого результату, зокрема не поставив питання щодо згоди чи незгоди з показниками приладу, а також не роз`яснив право на проходження повторного огляду в закладі охорони здоров`я, одразу перейшовши до складання протоколу про адміністративне правопорушення та фактично позбавивши особу можливості реалізувати своє право на заперечення результатів огляду та ініціювання альтернативного медичного огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що із відеозапису нагрудної камери працівника поліції вбачається, що взаємодія працівників поліції із ОСОБА_1 розпочалась вже о 20:18, що об`єктивно виключає можливість вчинення правопорушення у час, зазначеній в протоколі, а саме 20:20, апеляційний суд враховує, що в межах справи, що переглядається апеляційним судом, фактичні події хронологічно узгоджуються з матеріалами про адміністративне правопорушення, оформленими поліцейськими відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, на відеозаписах з відеореєстратора патрульного автомобіля вбачається, що о 20:18 розпочинається відеозапис, на якому поліцейський спілкується з ОСОБА_1 з приводу порушень правил дорожнього руху, в зв`язку з якими було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , ОСОБА_1 висловлює вибачення в зв`язку з допущеними порушеннями; в подальшому працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погоджується, і з 20:43 по 20:45 зафіксовано процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння; протокол ЕПР1 № 567637 від 15 січня 2026 року складено о 21:00.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та є належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.

Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги про ймовірні похибки в результатах огляду за допомогою приладу Drager, які могли виникнути внаслідок його неправильної експлуатації за умов використання на відкритому повітрі в холодну пору року, або про ймовірну несправність приладу.

Апеляційний суд зауважує, що Drager Alcotest 6820 не є приладом для вимірювання температури повітря, а отже показники температури на роздруківці не відображають фактичні погодні умови та не можуть бути використані для оцінки придатності приладу.

Крім того, прилад зберігався в службовому автомобілі, використовувався в руках поліцейського, і відсутні докази перебування приладу в умовах, що виходять за межі експлуатаційних вимог.

Таким чином, твердження про порушення температурного режиму є припущенням і не підтверджене доказами.

Також апеляційний суд погоджується з правильними висновками суду першої інстанції, який, вмотивовано відхиляючи аналогічні аргументи захисника, зазначив, що сам факт кількох спроб задування в прилад, які робив ОСОБА_1 в порушення процедури огляду, не зважаючи на роз`яснення працівника поліції, не свідчить про несправність приладу, і повторні спроби видиху були зумовлені неналежним виконанням водієм процедури задування, а не несправністю приладу, і що сам по собі факт невідповідності температурних показників погодним умовам не свідчить про недійсність результату тестування та не доводить несправність приладу. До того ж ОСОБА_1 підписав результат приладу «Драгер», не звертав увагу працівників поліції на цю невідповідність, а також ніяким способом (словами, жестами) не висловлював незгоди з несправністю приладу.

Крім того, ОСОБА_1 , у разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, мав право на медичний огляд у лікаря-нарколога згідно вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735, п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, однак цим правом на свій розсуд не скористався і з результатами огляду погодився.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, будь-яких доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.

Апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.

Апеляційний суд приймає до уваги, що апеляційна скарга не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.

Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Постанова Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника Шимка Андрія Олександровича залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кашперська Т.Ц.