Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №359/12134/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №359/12134/25 Головуючий у І інстанції - Яковлєва Л.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/9564/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року, постановлену за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів шляхом скасування рішень,-

установив:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів шляхом скасування рішень.

У березні 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову до набрання судовим рішення законної сили шляхом заборони ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» та ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» вчиняти дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтувала тим, що 16 червня 2025 року працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» - оператором системи розподілу було складено Акти про порушення №№К052731, К052732, К052733 стосовно житлових будинків, що належать їй, ОСОБА_1 , за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . та АДРЕСА_2 .

Вказані акти містять висновки про нібито використання електричної енергії на непобутові потреби. При цьому, акти були складені без її присутності або її представника, без пред`явлення належних службових посвідчень, без зазначення технічних параметрів та доказів, які могли б підтверджувати непобутове використання.

На підставі зазначених актів ТОВ «Київська обласна ЕК» - електропостачальник (універсальна послуга) 24 липня 2025 року видало повідомлення №РК-561 про зміну умов постачання електроенергії та її переведення з категорії побутового споживача на умови комерційної пропозиції «Універсал» для непобутових споживачів, а також закриття особових рахунків і виставлення до сплати суми у розмірі 354642,57 грн.

Вважає, що дії відповідачів порушують її права як споживача електричної енергії та суперечать вимогам ПРРЕЕ і Кодексу систем розподілу.

З метою оскарження рішень комісії ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», оформлених протоколами №731, 732, 733 від 21 липня 2025 року вона звернулась до суду з позовом про захист прав споживача.

Разом з тим, надалі нею неодноразово було одержано попередження про припинення постачання електричної енергії.

Таким чином, зазначала, що очевидною виступає загроза припинення електроживлення за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . та АДРЕСА_2 , з огляду на що постає необхідність у вжитті заходів щодо запобігання відключенню електропостачання за вказаними адресами.

Зважаючи на заявлені нею позовні вимоги постає необхідність у забезпеченні позову шляхом заборони вчиняти дії з припинення та/або обмеження постачання та /або розподілу (передачі) електричної енергії за вказаними вище адресами до набрання чинності остаточним судовим рішенням у зазначеній справі.

Таким чином, вважає, що обраний нею захід забезпечення позову шляхом припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії заборони є найбільш адекватними для забезпечення збалансованості інтересів сторін. Направлення на її адресу попереджень про припинення постачання електричної енергії свідчить про наявність наміру, практичної можливості та реальних ризиків вчинення дій з припинення постачання електричної енергії.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року відмовлено у задоволенні зазначені вище заяви.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначає, що незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали полягає у неправильному встановленню та дослідженню судом першої інстанції обставин та доказів, які мають значення для справи.

Вказує, що з огляду на вчинення конкретних дій, спрямованих на її попередження про подальше припинення (обмеження) енергопостачання з визначенням чіткої дати такого припинення (обмеження), існують ризики порушення її законних прав та інтересів до моменту ухвалення остаточного рішення по даній справі.

Зазначає, що обраний нею захід забезпечення позову є адекватним та прийнятним, оскільки у повній мірі відповідає характеру загроз її правам та інтересам, оскільки: не є вирішенням спору сторін по суті, безпосередньо пов`язаний із предметом розгляду даної справи та матиме наслідком її перебування у становищі споживача до остаточного розгляду справи, гарантує ефективний захист оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких вона і звернулась до суду, не порушує збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Звертає увагу на висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2026 року у справі №344/13201/23.

Зазначає, що суб`єкти постачання електричної енергії досить часто не виконують вимоги п. 7.11. ПРРЕЕ, відповідно до якої на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Вона ж неодноразово одержувала повідомлення про подальше припинення електропостачання, що свідчить про існування реальної загрози порушення її праві.

Просила суд, скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

На вказану апеляційну скаргу ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що позивач є непобутовим споживачем за договором №420027058, за об`єктом якого електрична енергія використовується для здійснення підприємницької діяльності (діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення).

Звертає увагу, що позивачем були проведені оплати за договором №420027058, платник «ФОП ОСОБА_2 », призначення платежу «договір 420027058», що в свою чергу свідчить про визнання позивачем факту споживання електричної енергії на непобутові потреби та виключає всі надані припущення щодо відключення на підставі доданих документів.

Крім того, зазначає, що положення абзацу 4 п. 7.11 ПРРЕЕ не поширюються на непобутового споживача, якщо припинення електроживлення його об`єкта пов`язане з фактом заборгованості непобутового споживача переделектропостачальником за договором про постачання електричної енергії споживачу, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та/або за договором про реструктуризацію заборгованості.

Отже, виходячи з положень абзацу 5 п. 7.11 ПРЕЕ, враховуючи що предметом спору є споживання електричної енергії за о/р НОМЕР_1 на непобутові потреби, за якою ж сама позивач (платник ФОП ОСОБА_3 ) проводила оплати за спожиту електричну енергію з відповідним призначенням платежу», відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Вказує, що судом першої інстанції було обґрунтовано надано оцінку доводам позивача, та вірно зазначено про відсутність доказів, що станом на дату подачі заяви про забезпечення позову на адресу позивача надходили попередження про відключення електропостачання.

Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року залишити без змін.

На вказану апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що позивач зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в свою чергу, будинки за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 (апартаменти «Yellow Apartments») використовуються позивачем для ведення підприємницької діяльності, тобто, здійснюється споживання не для забезпечення власних побутових потреб, а саме для ведення підприємницької діяльності, що є порушенням норм Закону України «Про ринок електричної енергії», Прави роздрібного ринку електричноїенергії, Податкового кодексу України, а отже, можливе відключення ніяким чином не порушує прав позивача.

Зазначає, що апелянт під час розгляду заяви у суді першої інстанції та у апеляційній скарзі не навела переконливих доводів і не надала доказів, які б підтверджували, що припинення електропостачання до апартаментів «Yellow Apartments» призведе або може призвести до незворотних або критичних наслідків для позивача.

При поданні заяви про забезпечення позову позивач обмежилася лише припущенням, що припинення електропостачання може призвести до невідворотних наслідків. Твердження позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову не може вважатися належно вмотивованим, оскільки ґрунтується не на встановлених фактах, а на гіпотетичних ризиках, що не доводять можливості істотного ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення.

Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що між сторонами існує спір щодо визнання незаконними рішень комісії ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» оформлених протоколом №731 від 21 липня 2025 року, ухвалене на підставі акту про порушення №К052732 від 16 червня 2025 року; протоколом №732 від 21 липня 2025 року, ухвалене на підставі акту про порушення №К052733 від 16 червня 2025 року; протоколом №733 від 21 липня 2025 року, ухвалене на підставі акту про порушення №K052731 від 16 червня 2025 року та зобов`язання ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» усунути порушення прав споживача шляхом відновлення умов побутового постачання електричної енергії та поновлення побутових особових рахунків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 - Б. та АДРЕСА_2 ; зобов`язання ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» відновити договори побутового постачання, поновити побутові особові рахунки та здійснити перерахунок (анулювати/скоригувати) нарахування 354642,57 грн.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач неодноразово одержувала попередження про припинення постачання електричної енергії, а тому існує загроза припинення електроживлення за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . та АДРЕСА_2 , з огляду на що постає необхідність у вжитті заходів щодо запобігання відключенню електропостачання за вказаними адресами.

Суд першої інстанції, вирішуючи подану заяву про забезпечення позову та відмовляючи у її задоволенні, мотивував своє судове рішення тим, що ОСОБА_1 не надала жодних доказів на підтвердження відключення електропостачання за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . та АДРЕСА_2 , а приєднані до заяви про забезпечення повідомлення про можливе припинення подачі електроенергії та попередження про обмеження електропостачання датуються 12 серпня 2025 року та 31 серпня 2025 року. Доказів того, що станом на дату подачі заяви про забезпечення позову на адресу позивача надходили попередження про відключення електропостачання, суду не надано.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний заявником захід забезпечення позову є невідповідним заявленим позовним вимогам, його застосування не є необхідним і не є недоцільним, а тому відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Апеляційний суд не може погодитись із вказаними висновками суде першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач просить визнати незаконними рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», оформлених протоколами №731, 732, 733 від 21 липня 2025 року та зобов`язання ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» усунути порушення прав споживача шляхом відновлення умов побутового постачання електричної енергії та поновлення побутових особових рахунків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 - Б. та АДРЕСА_2 ; зобов`язання ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» відновити договори побутового постачання, поновити побутові особові рахунки та здійснити перерахунок (анулювати/скоригувати) нарахування 354642,57 грн.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» та ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» вчиняти дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 до набрання чинності остаточним судовим рішенням у справі №359/12134/25.

Враховуючи, що вид забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 , є співмірним із заявленими нею вимогами, суд першої інстанції відмовляючи заявнику у забезпеченні позову, не врахував, що на стадії невирішеного спору між позивачем та відповідачем існує реальний ризик впливу відповідача на позивача шляхом припинення постачання та передчасного відключення від комунальних послуг.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що обраний позивачем захід забезпечення позову не є вирішенням спору сторін по суті, безпосередньо пов`язаний із предметом розгляду даної справи та матиме наслідком перебування позивача у становищі споживача до остаточного розгляду справи, гарантує ефективний захист оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких і звернулась позивач до суду, не порушує збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Вищевказаного суд також помилково не врахував, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення у справі.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги посилання на приписи п 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання. Тобто вказаним нормативним актом прямо передбачено зазначений позивачем спосіб забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів зауважує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

З огляду на викладене, з`ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність забезпечення позову, який просить застосувати позивач заявленим позовним вимогам, оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду, а також ефективність способу захисту, про який просить позивач, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 ст. 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08123, Київська обл., Бучанський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, код ЄДРПОУ 42094646) вчиняти дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням у справі №359/12134/25.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба