Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №620/3132/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/3132/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Калюжної В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Козелець" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АР Козелець" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головне управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від №22764/Ж10/25-01-23-07 від 29.12.2025.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 01.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.04.2026 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 13.04.2026 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судових засідань, в тому числі, що призначено на 20.04.2026 о 11:00 год, у справі № 620/3132/26 в режимі відеоконференції за участю представника позивача – адвоката Левченко Світлани Юріївни.

Ухвалою суду від 16.04.2026 задоволено заяву представника позивача – адвоката Лисенка Олександра Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судових засідань, в тому числі, що призначено на 20.04.2026 о 11:00 год, у справі № 620/3132/26 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому заперечують проти задоволення позову з підстав, що компанія Agro Region Stokholm Holding AB не нараховувала та не сплачувала податок з дивідендів, отриманих від дочірніх компаній у 2021 році. До того ж, відповідно до п.14 відповіді іноземного компетентного органу Королівства Швеції від 31.05.2022 № 8-1400571, що була надана за період 2018-2020 роки: згідно з шведським законодавством, дивіденди, які були отримані від української компанії, не є об`єктом оподаткування у Швеції». Наявна інформація свідчить про те, що транзакції між українськими підприємствами та компаніями-нерезидентами здійснювались практично одночасно (25.10.2021 дочірні компанії ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» та ТОВ «АР ЛЮБАР» перерахували компанії Agro Region Stokholm Holding AB (Швеція) дивіденди у розмірі 10 264 920,47 доларів США, а 27.10.2021 грошові кошти у сумі 10 165 317,00 доларів США були перераховані компанією Agro Region Stokholm Holding AB (Швеція) на адресу своїх акціонерів Lobiu Sala AB (Швеція), Eastate AB (Швеція), Danalink Investments (Кіпр). Рух коштів (дивідендів) носив транзитний характер: кошти перераховувались між компаніями групи в короткий термін, в одному періоді (2021рік), з різницею в кілька днів між транзакціями. Зазначеним підтверджується, що компанія Agro Region Stokholm Holding AB не є бенефіціарним (фактичним) власником дивідендів, а є лише проміжним агентом, який здійснює транзит коштів.

Ухвалою суду від 04.05.2026 заяву представника позивача про витребування доказів у справі № 620/3132/26 задоволено; витребувано у Головного управління ДПС у Чернігівській області повні тексти відповідей компетентного органу Королівства Швеції (на які відповідач посилається на стор.12 Акту перевірки), а саме: листів податкової служби Швеції: від 31.05.2022 № 8-1400571, від 10.03.2023 № 8-2248344, від 11.05.2023 № 8 2248344 щодо шведської компанії Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) з усіма додатками до вказаних листів, зокрема: копією трудового договору, укладеного 15 січня 2019 poку між Rytu Invest AB (lllвeцiя) та Eastate АВ(Шведія) та Юлією Вінкманн (на який відповідач посилається на стор.13 Акту перевірки); відомостями про виплачену Garna Stokholm Holding AB заробітну плату найманим працівникам за період 2018-2021 роки (додатко №3 відповіді від 11.05.2023 № 8-2248344) (на який відповідач посилається на стор.14 Акту перевірки); фінансовою річною та консолідованою звітністю Agro Region Stokholm Holding AB за 2021 рік (на яку відповідач посилається на стор.15 Акту перевірки); банківські виписки та реєстри транзакцій по банківському рахунку Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) (на які відповідач посилається на стор.18 Акту перевірки), з офіційним перекладом на українську мову, завіреним належним чином.

Ухвалою суду від 18.05.2026 задоволена заява представника позивача – адвоката Вінніченка Віталія Анатолійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судових засідань, в тому числі, що призначено на 18.05.2026 о 15:00 год, у справі № 620/3132/26 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою суду від 08.06.2026, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 17.09.2025 №1851-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ»» посадовими особами проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АР КОЗЕЛЕЦЬ», податковий номер 37750091, тривалістю 20 робочих днів: за період, з 01.01.2019 по 31.12.2024 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства; за період, з 01.01.2019 по 31.12.2024 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області складено Акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 14.11.2025 №20580/ж5/25-01-07-01-01, у висновках якого зазначається, зокрема, про порушення ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ»: пункту 3 статті 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень, яку ратифіковано Законом України від 23.04.1996 № 135/96-ВР; пунктів 103.2, 103.3 статті 103 Податкового кодексу України, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента із джерелом походження з України за 2021 рік на загальну суму 29 417 695 грн.

Перевіркою встановлено здійснення ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ виплати доходів нерезиденту джерелом походження з України, а саме на користь AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING АВ (реєстраційний номер 559177-0473, зареєстрована за адресою: а/с 1364, Стокгольм 111 93, Швеція) у вигляді дивідендів у 2021-2022 роках на загальну суму 276 899 645 грн, в тому числі: у 2021 році – 196 117 966 грн, у 2022 році – 80 781 679 грн, що відображено у додатку до ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік та 2022 рік.

Виплата ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» дивідендів здійснена на підставі протоколів загальних зборів учасників від 19.10.2021 № 21-10/19-02 за 2017, 2018, 2020 роки та від 16.02.2022 №16-02/16-02 за 2015, 2016 роки, нерезиденту AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING AB (реєстраційний номер 559177-0473, зареєстрована за адресою: а/с 1364, Стокгольм 111 93, Швеція) на загальну суму 276 899 645 грн в тому числі у 2021 році – 196 117 966 грн, у 2022 році – 80 781 679 грн.

Виплату дивідендів ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» на адресу нерезидента AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING AB (Швеція) здійснило згідно платіжних доручень від 25.10.2021 № 1, від 17.02.2022 № 1 з рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «УКРСИББАНК», м. Київ, на банківський рахунок SE7150000000055658228255, відкритий в SKANDINAVISKA ENSKILDA BANKEN AB, місцезнаходження ST JARNTORGET 4, SWIFT код: ESSESESSXXX в сумі 7 446 402,91 долара США в 2021 році та 2 849 441,94 долара США в 2022 році.

При цьому Товариство застосувало пункт 3 статті 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень (далі - Конвенція) відповідно до якого, дивіденди, що виплачуються компанією – резидентом однієї Договірної Держави компанії резиденту іншої Договірної Держави оподатковуються лише у державі резиденції отримувача дивідендів.

В Акті перевірки відповідач зробив висновок, що компанія Garna Stokholm Holding АВ (раніше AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING AB) (Швеція) виступає як проміжна ланка між українським підприємством ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» та шведськими компаніями Lobiu Sala АВ та Eastate АВ, а також кіпрської компанією Danalink Investments. Надання ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» довідок, виданих Шведським податковим агенством, щодо підтвердження того, що компанії Garna Stokholm Holding АВ (раніше Agro Region Stokholm Holding АВ), Lobiu Sala АВ та Eastate АВ є резидентами Швеції відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом Швеції та Урядом України, а також листа компанії Garna Stokholm Holding АВ (раніше Agro Region Stokholm Holding АВ), яким нерезидент засвідчує, що є бенефіціарним власником такого доходу - не є достатнім доказом підтвердження права ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» на застосування пільги в оподаткуванні, та посилається на інформацію, яка отримана від іноземного компетентного органу Королівства Швеції, яка начебто вказує на те, що компанія Garna Stokholm Holding АВ (раніше Agro Region Stokholm Holding АВ) не несла інвестиційних, валютних ризиків у ході здійснення транзакцій, її діяльність не мала характеристик нормальної, самостійної підприємницької діяльності, окремої частини бізнесу, а лише як складова частина, і полягала лише у володінні корпоративними правами українських компаній Групи і передачі коштів у вигляді дивідендів на користь шведських компаній Lobiu Sala АВ та Eastale АВ, а також кіпрської компанії Danalink Investments. Обмеженість свободи волевиявлення (обмеженість лише правомочністю володіння) свідчать і ті обставини, що компанії Групи підконтрольні єдиному центру - кінцевим бенефіціарним власникам Групи (Айварас Абромавічус/ Аіvаrаs Abromavicius та Пітер Елам Хоканссон/Реtеr Elam Hakansson). Власність цих осіб здійснюється через швецькі компанії Lobiu Sala АВ та Eastate АВ, а тому відповідач дійшов висновку, що звільнення від оподаткування доходів нерезидента, що отримує такий дохід у вигляді дивідендів, не може бути застосовано, оскільки компанія Garпa Stokholm Holding АВ (раніше Agro Region Stokholm Holding АВ) не є їх фактичним власником. Дивіденди, сплачені українським ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» на користь Garna Stokholm Holding АВ (раніше Agro Region Stokholm Holding АВ) підлягають оподаткуванню по ставці 15%, що визначена підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України та сплачується за рахунок таких доходів.

ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ», не погодившись з висновками Акту перевірки, надало ГУ ДПС у Чернігівській області 09.12.2025 за вих. №09-12/25 заперечення до Акту перевірки від 14.11.2025 № 20580/ж5/25-01 07-01-01, зокрема, стосовно порушення пунктів 103.2, 103.3 статі 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, у результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента із джерелом походження за 2021 рік на загальну суму 29 417 695 грн.

За результатом розгляду заперечень ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №22764/Ж10/25-01-23-07 від 29.12.2025, яким збільшено ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 29 417 695,00 грн.

Не погодившись з результатами розгляду заперечень до Акту перевірки ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» направило скаргу №06-01/26 від 06.01.2026 на податкове повідомлення-рішення №22764/Ж10/25-01-23-07 від 29.12.2025 до ДПС України.

За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 23.02.2026 №4523/6/99-00-06-01-01-06 податкове повідомлення-рішення №22764/Ж10/25-01-23-07 від 29.12.2025 залишено без змін.

Судом також встановлено, що компанія AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING АВ (на даний час Garna Stokholm Holding АВ) створена та діє відповідно до законів Швеції, номер компанії 559177-0473, зареєстрована за адресою: а/с 1364, Стокгольм 111 93, Швеція та якій належить частка 95,005 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ ««АР КОЗЕЛЕЦЬ», з них понад 50 відсотків акцій AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING АВ перебували у власності юридичних осіб резидентів Швеції, а саме Lobiu Sala AB (53,60%) та Eastate AB (44,28%).

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням №22764/Ж10/25-01-23-07 від 29.12.2025, вважає його протиправним, а тому звернувся з цим позовом до суду за захистом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у статті 103 ПК України.

Згідно з пунктами 103.1, 103.2, 103.3 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки: зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або зазначена особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов`язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв`язку із здійсненням операції з такої передачі.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені пунктом 141.4 статті 141 ПК України.

Згідно підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, б) дивіденди, які сплачуються резидентом.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

15.08.1995 між Урядом України і Урядом Республіки Швеція підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень, яка ратифікована Законом України від 23.04.1996 №135/96-ВР, який набув чинності для України 07.05.1996 (далі – Конвенція).

Відповідно до статті 10 Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати: а) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні 20 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди; b) 10 процентів загальної суми дивідендів в інших випадках. Цей пункт не діє відносно оподаткування прибутків компанії, з яких виплачуються дивіденди. Незважаючи на положення пункту 2, такі дивіденди будуть оподатковуватися тільки в Договірній Державі, якщо фактичний власник дивідендів є резидентом цієї Держави, коли фактичним власником є компанія (на відміну від партнерства), яка безпосередньо володіє принаймні 25 процентами акцій, що мають право голосу компанії, яка сплачує дивіденди, і принаймні 50 процентами акцій, що мають право голосу компанії, яка є фактичним власником дивідендів, дивіденди одержуються резидентами цієї Договірної Держави».

Тобто відповідно до статті 10 Конвенції та статті 103 ПК України головною умовою для застосування пониженої ставки податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу нерезидентам є їх статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

Докладне визначення терміну "бенефіціарний власник" наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.

Відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11 вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз`яснити значення слів "і сплачуються резиденту", які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов`язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін "фактичний власник доходу" використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резиденства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).

Отже Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом та нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.

Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.

У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач дивідендів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими дивідендами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач дивідендів не має право вільно розпоряджатись такими дивідендентами.

За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді дивідендів, є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних дивідендів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;

3) мінімальний часовий інтервал між отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою.

Отже, ураховуючи зазначене правове регулювання, суд дійшов висновку, що право на звільнення від оподаткування, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Тобто, коли отримувач дивідендів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач дивідендів є бенефіціарним власником доходу.

Передбачені міжнародними договорами пільги зі звільнення від сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільги зі сплати податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільги зі сплати податку з доходів у вигляді дивідендів виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

Так, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування звільнення від сплати податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, або на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Спір у справі обумовлений невизнанням контролюючим органом права позивача на право звільнення від оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України на підставі Конвенції з посиланням на те, що Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) (Швеція) виступає як проміжна ланка між українським підприємством ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» та шведськими компаніями Lobiu Sala AB та Eastate AB, а також кіпрської компанією Danalink Investments. При цьому надання ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» довідок, виданих Шведським податковим агенством щодо підтвердження того, що компанії Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB), Lobiu Sala AB та Eastate AB є резидентами Швеції відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом Швеції та Урядом України, а також Листа компанії Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB), яким нерезидент засвідчує, що є бенефіціарним власником такого доходу, не є достатнім доказом підтвердження права ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» на застосування пільги в оподаткуванні дивідендів.

Верховний суд у постанові від 18.03.2026 у справі №620/7208/24 вказав:

«52. Суд зазначає, що при вирішенні справ між пов`язаними особами, де можуть бути наявні механізми податкової оптимізації, судам слід встановити чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу (процентів) шляхом послідовного аналізу відповідних критеріїв (ознак), зокрема: нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем); нерезидент має самостійно визначати економічну долю доходу; компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. У таких спорах має досліджуватися "транзит" коштів компанії-нерезидента, часовий інтервал між укладенням договорів; вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; хто несе фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту…

54. Для того щоб нерезидент визнавався бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, такий нерезидент не повинен виконувати "транзитну" роль (бути виключно посередником) у русі коштів. Як зазначено в розділі цієї постанови "Правове регулювання", нормативно закріпленою ознакою посередницької функції нерезидента є, зокрема, те, що зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом.

55. Якісною стороною цього критерію є відсутність кореспондуючого обов`язку передати права на дохід третій особі (самостійне визначення нерезидентом економічної долі доходу).

56. Кількісний критерій полягає у тому, що компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи (незалежно від способу оформлення такої передачі).

57. Указаний критерій передбачає обов`язок контролюючого органу довести співставність, в тому числі арифметичну, операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента - встановити "транзитний" характер компанії-нерезидента за фактичними обставинами, а також дослідити обставини справи відносно господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливостей її провадження».

Аналогічний за змістом підхід до застосування норм права Верховний Суд неодноразово демонстрував у своїх постановах, зокрема у постановах від 28.10.2025 у справі № 560/10203/24, від 27.10.2025 у справі № 120/7999/24, від 12.08.2025 у справі № 560/12637/24.

Судом встановлено, що компанія AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING АВ (на даний час Garna Stokholm Holding АВ) створена та діє відповідно до законів Швеції, номер компанії 559177-0473, зареєстрована за адресою: а/с 1364, Стокгольм 111 93, Швеція та якій належить частка 95,005 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ ««АР КОЗЕЛЕЦЬ», з них понад 50 відсотків акцій AGRO REGION STOCKHOLM HOLDING АВ перебували у власності юридичних осіб резидентів Швеції, а саме Lobiu Sala AB (53,60%) та Eastate AB (44,28%).

На підтвердження цього, товариством було надано Довідки, що компанії Agro Region Stokholm Holding AB, Lobiu Sala AB та Eastate AB є податковими резидентами Швеції та листи Agro Region Stokholm Holding AB від 15.10.2021 та від 08.02.2022, в яких нерезидент зазначає, що він є бенефіціарним власником одержаних дивідендів.

Проведеним аналізом відповідей від іноземного компетентного органу Королівства Швеції, а саме листів Податкової служби Швеції від 31.05.2022 №8 №1400571, від 10.03.2023 № 8-2248344, від 11.05.2023 № 8-2248344 щодо шведської компанії Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) шведський ІПН 559177-0473, та долучених копій документів, встановлено наступне: компанія зареєстрована 26.10.2018 та має юридичну адресу у Швеції як приватне товариство з обмеженою відповідальністю відповідно до положень шведського законодавства під юридичною назвою Aktiebolaget Grundstenen. Зареєстрований офіс компанії знаходиться у Стокгольмі. 14.01.2019 Aktiebolaget Grundstenen змінила свою юридичну назву на Agro Region Stockholm Holding AB. До реєстрації Компанії частки власності в консолідованих підприємствах, належали Clarefield Limited (Кіпр). У грудні 2018 року акції Clarefield Limited були передані Agro Region Stockholm Holding AB в рамках процесу реструктуризації Групи. У серпні 2019 року 100% акцій української сільськогосподарської групи Agro-Region було передано від Clarefield Limited до Agro Region Stockholm Holding AB, яка таким чином стала прямим власником дочірніх компаній.

Agro Region Stokholm Holding AB має тринадцять дочірніх компаній в Україні. Офіс в Україні розташований за адресою: вул. Б.Хмельницького, 19/21А, Київ, 01030. Agro Region Stokholm Holding AB (скорочено ARSH) та її дочірні компанії спеціалізуються на вирощуванні сільськогосподарських культур в Україні. Усі виробничі потужності розташовані в Україні. Agro Region Stokholm Holding AB також має торгівельну компанію Agro-Region Trading OU, реєстраційний номер компанії 14011013, що спеціалізується на сільськогосподарській продукції в Естонії. З 05.12.2022 Agro Region Stockholm Holding AB змінила назву на Garna Stokholm Holding AB.

Згідно структури власності Agro Region Stockholm Holding AB власниками акцій Компанії є компанія Lobiu Sala AB (Швеція), яка володіє 53,6% акцій, компанія Eastate AB (Швеція) володіє 44,28% акцій (кінцевою материнською компанією якої є Carde Invest SA, Люксембург) та компанія Danalink Investments Limited (Кіпр) володіє 2,12% акцій Agro Region Stockholm Holding AB.

Бенефіціарними власниками Agro Region Stockholm Holding AB є Айварас Абромавічус/Aivaras Abromavicius та Пітер Елам Хоканссон/Peter Elam Hakansson. Власність цих осіб здійснюється через швецькі компанії Lobiu Sala AB (швецький податковий номер платника податків 556571-6501) та Eastate AB (швецький податковий номер платника податків 556690-0014).

Відповідно до пункту 5 відповіді іноземного компетентного органу Королівства Швеції від 31.05.2022 №8-1400571 компанія Agro Region Stokholm Holding AB не мала жодних працівників протягом періоду 2018 – 2020 років.

Відповідно до пункту 4 відповіді іноземного компетентного органу Королівства Швеції від 11.05.2023 № 8-2248344: «Протягом 2018-2021 років компанія Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) працювала як пряма холдингова компанія української групи і продовжує це робити у 2022 та 2023 роках.

З 2018 року в ній працюють три/чотири співробітники, які працюють неповний робочий день і допомагають компанії у щоденній роботі (Анна Елам, Жозефіна Гамільтон та Юлія Вінкманн, а з 2023 року до команди приєдналася Лідія Лагерстрьом). Зокрема, робота команди полягала в координації з аудиторами групи моніторингу зовнішніх товарних ринків, нагляді за діяльністю операційних компаній та, за необхідності, проведенні інших заходів в інтересах групи. Відповідно до домовленості між акціонерами групи, винагорода працівників компанії була структурована через Rytu Invest AB, мажоритарного акціонера Garna Stokholm Holding AB на той час. Команда також частково отримувала винагороду від основного власника Rytu Invest, Eastate AB. Троє (пізніше четверо) працівників Rytu / Eastate також мали і досі мають обов`язки в кількох інших дочірніх компаніях Rytu / Eastate. Garna Stokholm Holding AB з самого початку спільно використовувала офіси з Rytu Invest AB та Eastate AB у центрі Стокгольма.

В додатках до відповіді іноземного компетентного органу Королівства Швеції від 10.03.2023 №8-2248344 було надано фінансову Річну та консолідовану звітність Agro Region Stokholm Holding AB за 2021 рік, з якого вбачається, що балансова вартість активів на 96% складається із часток українських підприємств (як наслідок основним джерелом доходів є активи, які розташовані на території України, основний прибуток компнаії Agro Region Stokholm Holding AB генерується за рахунок доходів з джерелом походження з України).

Отже, як вбачається зі Звіту про прибутки та збитки материнської компанії, єдиним джерелом доходу Agro Region Stokholm Holding AB є: дивіденди від дочірніх компаній в сумі 172 158 тис. шведських крон (примітка 10 на стор. 32 Річного звіту за 2021 рік); - інші процентні доходи (чистий курсовий прибуток) в сумі 794 тис. шведських крон (примітка 11 на стор. 32 Річного звіту за 2021 рік).

Відповідно до пункту 14 відповіді іноземного компетентного органу Королівства Швеції від 31.05.2022 № 8-1400571, що була надана за період 2018-2020 роки слідує, що «Згідно з шведським законодавством, дивіденди, які були отримані від української компанії, не є об`єктом оподаткування у Швеції».

Крім того, іноземним компетентним органом надано реєстр транзакцій із зазначенням призначення платежу та банківські виписки по банківському рахунку Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) №5565 82 282 55, відкритому в SKANDINAVISKA ENSKILDA BANKEN AB, на який надходили кошти від українських підприємств, та з якого у подальшому такі кошти перераховувалися на користь третіх сторін у 2020 - 2021 роках (Додаток 12 до відповіді від 11.05.2023 № 8-2248344).

Наявна інформація свідчить про те, що транзакції між українськими підприємствами та компаніями-нерезидентами здійснювались практично одночасно (25.10.2021 дочірні компанії ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» та ТОВ «АР ЛЮБАР» перерахували компанії Agro Region Stokholm Holding AB (Швеція) дивіденди у розмірі 10 264 920,47 доларів США, а 27.10.2021 грошові кошти у сумі 10 165 317,00 доларів США були перераховані компанією Agro Region Stokholm Holding AB (Швеція) на адресу своїх акціонерів Lobiu Sala AB (Швеція), Eastate AB (Швеція), Danalink Investments (Кіпр).

За таких обставин суд дійшов висновку, що рух коштів (дивідендів) носив транзитний характер: кошти перераховувались між компаніями Групи в короткий термін, в одному періоді (2021рік), з різницею в кілька днів між транзакціями. Зазначеним підтверджується, що компанія Agro Region Stokholm Holding AB не є бенефіціарним (фактичним) власником дивідендів, а є лише проміжним агентом, який здійснює транзит.

Сукупність ознак свідчить про «проміжний» характер компанії Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB).

Відповідно до копій документів, наданих компетентним органом, зокрема даних фінансової звітності компанії основна діяльність компанії зводилась до контролю компаній операційної групи в Україні та перерахування сум дивідендів на користь шведських компаній Lobiu Sala AB та Eastate AB та кіпрської компанії Danalink Investments.

Вказане підтверджується також: відсутністю працівників протягом періоду діяльності компанії у 2018 – 2020 роках, винагорода працівників компанії була структурована через Rytu Invest AB, мажоритарного акціонера Garna Stokholm Holding AB на той час; команда також частково отримувала винагороду від основного власника Rytu Invest, Eastate AB; спільним використанням офісів з Rytu Invest AB та Eastate AB у центрі Стокгольма; витрати компанії Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) є незначними та не свідчать про нормальну господарську діяльність; основним доходом компанії є дивіденди, отримані від дочірніх українських компаній. Свідченням (підтвердженням) того факту, що основні прибутки Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) генеруються за рахунок доходів із джерелом походження з України підтверджується інформацією річного звіту за 2021 рік компанії.

Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою було виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.

Cукупність викладених обставин, дозволяє зробити висновок, що компанія Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) (Швеція) виступає як проміжна ланка між українським підприємством ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» та шведськими компаніями Lobiu Sala AB та Eastate AB, а також кіпрської компанією Danalink Investments.

При цьому, надання ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» Довідок, виданих Шведським податковим агенством, щодо підтвердження того, що компанії Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB), Lobiu Sala AB та Eastate AB є резидентами Швеції відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом Швеції та Урядом України, а також Листа компанії Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB), яким нерезидент засвідчує, що є бенефіціарним власником такого доходу, не є достатнім доказом підтвердження права ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» на застосування пільги в оподаткуванні, позаяк інформація, яка отримана від іноземного компетентного органу Королівства Швеції вказує на те, що компанія Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) не несла інвестиційних, валютних ризиків у ході здійснення транзакцій, її діяльність не мала характеристик нормальної, самостійної підприємницької діяльності, окремої частини бізнесу, а лише як складова частина, і полягала лише у володінні корпоративними правами українських компаній Групи і передачі коштів у вигляді дивідендів на користь шведських компаній Lobiu Sala AB та Eastate AB, а також кіпрської компанії Danalink Investments.

Про обмеженість свободи волевиявлення (обмеженість лише правомочністю володіння) свідчать і ті обставини, що компанії Групи підконтрольні єдиному центру кінцевим бенефіціарним власникам Групи (Айварас Абромавічус/Aivaras Abromavicius та Пітер Елам Хоканссон/Peter Elam Hakansson). Власність цих осіб здійснюється через швецькі компанії Lobiu Sala AB та Eastate AB.

За таких обставин суд дійшов висновку, що звільнення від оподаткування доходів нерезидента, що отримує такий дохід у вигляді дивідендів, не може бути застосовано, оскільки компанія Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) не є їх фактичним власником. Дивіденди, сплачені українським ТОВ «АР КОЗЕЛЕЦЬ» на користь Garna Stokholm Holding AB (раніше Agro Region Stokholm Holding AB) підлягають оподаткуванню по ставці 15%, що визначена підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, та сплачується за рахунок таких доходів.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши фактичні обставини справи, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Отже з врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення – рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10 вересня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АР Козелець" (вул. Центральна, буд. 60, с.Лихолітки, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ - 37750091).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).

Суддя В.В. Падій