Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №600/5043/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5043/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 15.07.2025 №00000/19776/Ж10/24-13-24-04 по податку на прибуток на суму 96 680,00грн та штрафних санкцій на суму 24 170 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 15.07.2025 №00000/19780/Ж10/24-13-24-04 по податку на додану вартість на суму 1775 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним було подано звітну податкову декларацію з ПДВ за березень 2025 року в якій заявлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 98455 грн. 06 травня 2025 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за період березень 2025 року для самостійного коригування суми ПДВ у розмірі 98455 грн (рядок 20.2.1 Декларації ПДВ за березень 2025 року), тобто змінити напрямок суми бюджетного відшкодування ПДВ, а не відмовитися від від`ємного значення.

19.05.2025 року платником податку на підставі законних та достовірних відомостей бухгалтерського та податкового обліку, а також враховуючи наявність первинних документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за період квітень 2025 року, в якій, зокрема, у графі 9 Додатку 2 (Розрахунок суми бюджетного відшкодування) була вказана сума бюджетного відшкодування у розмірі 96680,00 грн.

Позивач вважає, що причиною коригування від`ємного значення ПДВ у березні 2025 року є самостійне подання платником податків 06.05.2025 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за березень 2025 року. (№9125045921). Позивач повідомляє, що відповідачем не наведено, ані в акті, ані в рішенні про результати розгляду скарги, та не надано документального підтвердження наявності передбачених п.200.10, п. 200.11 ст. 200 ПК України підстав для проведення документальної перевірки суми бюджетного відшкодування у декларації за квітень 2025 року.

У зв`язку із наведеним, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано, є протиправним та належить до скасування.

Відповідач подав до суду відзив в якому зазначає, що приймаючи оскаржувані ППР контролюючим органом зазначалось, що проведеною перевіркою відображених показників в рядку 16.1 декларацій «Від`ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду», ОСОБА_1 . Згідно поданої податкової декларації з ПДВ від 19.05.2025 року №9140992759 за квітень 2025 року відображено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) в сумі 836 133 гривень.

Також, контролюючим органом вказується, що відображені показники у рядку 16.2 Декларації «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» за перевіряємий період, встановлено, що ОСОБА_1 подано 06.05.2025 року уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за березень 2025 року (№9125045921), яким, зокрема платник відмовився від бюджетного відшкодування та відповідно зменшено показник рядка 20.2 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201.3 статті 201 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 9 Д2)» колонки Б на загальну суму «мінус» 98 455 гривень.

У подальшому, в Декларації з ПДВ за квітень 2025 року ОСОБА_1 відображено вищезазначений розрахунок коригування у звітному (податковому) періоді - квітень 2025 в рядку 16.2 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків».

Таким чином, на думку Відповідача, скаржником завищено показники Декларації з ПДВ за квітень 2025 року по рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» колонки Б на загальну суму 98 455 грн, що переноситься до рядка 16.1 Декларації наступного звітного (податкового) періоду, оскільки Позивачем у податковій декларації з ПДВ за березень 2025 року №9125045921 (з урахуванням поданого 06.05.2025 року уточнюючого розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ, яким, зокрема платник відмовився від бюджетного відшкодування та відповідно зменшено показник рядка 20.2 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201.3 статті 201 розділу V Кодексу) сума від`ємного значення була зменшена на 98 455 гривень.

Таким чином, податковий орган вважає, що при винесені податкових повідомлень рішень від 15.07.2025 №00000/19776/Ж10/24-13-24-04 по податку на прибуток на суму 96 680,00 грн та штрафних санкцій на суму 24 170 грн. та 15.07.2025 №00000/19780/Ж10/24-13-24-04 по податку на додану вартість на суму 1775 грн. діяв правомірно.

Рух справи в суді

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року відкрито провадження по справі. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2026 року прийнято справу до провадження судді Брезіною Т.М., у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 .

Фактичні обставини справи, встановлені судом

В матеріалах справи міститься акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 23.06.2025 року №22625/Ж5/24-13-24-04/3300609396. (а.с. 20-30).

Також в матеріалах справи є податкове повідомлення-рішення від 15.07.2025 №00000/19776/Ж10/24-13-24-04 по податку на прибуток на суму 96 680,00грн та штрафних санкцій на суму 24 170 грн; - податкове повідомлення-рішення від 15.07.2025 №00000/19780/Ж10/24-13-24-04 по податку на додану вартість на суму 1775 грн. (а.с.17-19).

Рішенням ДПС України від 26.09.2025 року №28078/6/99-00-06-01-02-06 залишено без змін ППР ГУДПС у Чернівецькій області від 15.07.2025 року №00000/19776/Ж10/24-13-24-04, №00000/19780/Ж10/24-13-24-04, а скаргу без задоволення. (а.с. 31-33).

В матеріалах справи містяться декларації платника ОСОБА_1 з податку на додану вартість за березень 2025 року звітна та уточнююча, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та /або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за березень 2025 року на суму 98455 грн., у графі 20.3 зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (рядок 20- рядок 20.1.- рядок 20.2 ) зазначено -836133 грн. Також додано звітну податкову декларацію платника ОСОБА_1 з податку на додану вартість за квітень 2025 року, де в графі 20.2 зазначено 98455 грн та нову звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2025 року, де в графі 20.2 підлягає бюджетному відшкодування зазначено – 96680 грн., у графі 20.3 зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (рядок 20- рядок 20.1.- рядок 20.2 ) зазначено 865667 грн. (а.с. 34-60).

До матеріалів справи додано також договори, акти надання послуг, видаткові та податкові накладні, платіжні інструкції на підтвердження формування податкового кредиту (Т.1 а.с. 61-250, Т.2 а.с. 1-250, Т.3 1-34).

Мотивувальна частина

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання суб`єктом владних повноважень вказаних критеріїв при винесенні рішень, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Пунктом 46.1. ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Згідно пункту 48.1. ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час ЇЇ подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1. ст. 50 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. 5) п.4. Розділ II "Податковий кредит" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами):

У рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

Податковий орган вважає, що платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 завищено показники від`ємного значення сум по Декларації з ПДВ за квітень 2025 року у сумі 98455 грн., які зараховуються до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16.2 декларації (збільшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків) (переноситься до рядка 16.1 Декларації наступного звітного (податкового) періоду) та вплинули, зокрема, на завищення від`ємного значення Декларації за квітень 2025 року в розмірі 96680 грн. на порушення вимог п. 44.1. ст. 44, п. 46.1. ст.46, п. 50.1, ст.50, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 46.1. ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідач зазначає, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) в сумі 96680 грн. встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації з ПДВ по рядку 20.2.1 за квітень 2025 року в сумі 96680 грн.

Податковий орган вважає, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 за квітень 2025 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з моменту його виникнення, встановлено порушення: - п. 44.1. ст. 44, п. 46.1. ст.46, п. 50.1, ст.50, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 із змінами та доповненнями - платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 завищено показники від`ємного значення сум по Декларації з ПДВ за квітень 2025 року у сумі 98455 грн., які зараховуються до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16.2 декларації (збільшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків)) та вплинули, зокрема, на завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по Декларації за квітень 2025 року в розмірі 96680 грн.

Суд не погоджується із наведеними твердженнями відповідача, з огляду на таке.

Платник податків зобов`язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункти 16.1.2 - 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст.200 ПК України.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 цього Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Абацами 1 і 2 п. 200.10 ст. 200 Кодексу визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту б пункту 200.12. ст. 200 ПКУ, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна).

Положеннями п. 200.10 200.11 ст. 200 ПК України надають контролюючому органу право на проведення документальної перевірки суми бюджетного відшкодування, проте, перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на проведення такої перевірки є вичерпним.

Платником податку 19.05.2025 року було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2025 року. У зв`язку із цим, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 акт від 23.06.2025 року №22625/Ж5/24-13-24-04/3300609396 щодо дотримання податкового законодавства за квітень 2025 року при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

З огляду на встановлені по справі обставини, суд не приймає доводи позивача щодо відсутності передбачених п. 200.10 200.11 ст. 200 ПК України підстав для проведення документальної перевірки суми бюджетного відшкодування визначеної у декларації за квітень 2025 року, оскільки підставою для такої була заява про бюджетне відшкодування.

Щодо доводів позивач про те, що в акті документальної позапланової перевірки податковий орган не зазначив, з яких саме причин не взято до уваги його первинні документи за господарськими операціями і не враховані під час визначення повноти та достовірності поданих декларацій з ПДВ, суд цього приводу суд зазначає таке.

В акті позапланової перевірки на сторінці 11 констатовано, що платником податків ОСОБА_1 19.05.2025 року подано податкову декларацію з ПДВ № 9140992759 за квітень 2025 року, в якій задекларовано суму від`ємного значення (рядок 19) в розмірі 962347 грн та суму заявленого до відшкодування ПДВ за рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) в розмірі 96680 грн. Проведеним аналізом структури податкового кредиту та податкових зобов`язань платника податків фізичної особи ОСОБА_1 встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є оплата за: придбання дизельного палива; придбання запасних частин до вантажних транспортних засобів; шин до вантажних транспортних засобів, тощо. В подальшому платник податків фізична особа ОСОБА_1 зазначені вище придбані товарно-матеріальні цінності використовував при наданні послуг з міжнародних транспортних перевезень та міжнародного транспортування вантажу автомобільним транспортом.

Податковим органом в акті перевірки не зазначено, що подані платником податків первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій відхилено чи не взято до уваги, а тому заявлені суми до відшкодування, підтверджені належними первинними документами, навіть наявність технічних помилок в декларуванні не може бути причиною позбавлення права платника податків на таке відшкодування.

Враховуючи наведені мотиви, суд вважає, що податкове повідомлення рішення від 15.07.2025 №00000/19776/Ж10/24-13-24-04 по податку на прибуток на суму 96 680,00 грн та штрафних санкцій на суму 24 170 грн. є протиправним та належить до скасування.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 за квітень 2025 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з моменту його виникнення, встановлено порушення: - п.44.1 ст.44, п. 46.1. ст.46, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (із змінами та доповненнями) оскільки платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по рядку 21 Декларації за квітень 2025 року «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 1775 грн.

Як слідує із акту документальної позапланової перевірки сторінка 19 платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 завищено показники від`ємного значення сум, які зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) (переноситься до рядка 16.1 Декларації наступного звітного (податкового) періоду) по звітній Декларації за березень 2025 року №9106868040 від 18.04.2025 року по контрагенту ТОВ «Октан 101» (код ЄДРПОУ 43257017, ІПН 432570120330) в розмірі 1775 грн. В подальшому платник відмовився від бюджетного відшкодування згідно уточнюючого розрахунку суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) №9125045921 від 06.05.2025 року та відповідно суму 1775 грн. перенесено до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), та зазначеною сумою 1775 грн. погашено податкові зобов`язання квітня 2025 року.

Таким чином, платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 на порушення вимог п. 44.1. ст. 44, п. 46.1. ст.46, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 із змінами та доповненнями, а саме суму 1775 грн. перенесено до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) з березня 2025 року, та зазначеною сумою 1775 грн. погашено податкові зобов`язання квітня 2025 року.

Суд вважає, що позивач безпідставно відобразив за квітень 2025 року «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 1775 грн, оскільки зазначеною сумою 1775 грн. погашено податкові зобов`язання квітня 2025 року, як такі що перенесені до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) з березня 2025 року.

Указане свідчить про правомірність винесеного податковим органом податкового повідомлення- рішення від 15.07.2025 №00000/19780/Ж10/24-13-24-04 по податку на додану вартість на суму 1775 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є частково безпідставними та необґрунтованими. Натомість позивач довів протиправність одного із оскаржуваних рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено суду правомірність прийнятого рішення від 15.07.2025 №00000/19776/Ж10/24-13-24-04, а тому позов підлягає задоволенню частково. Однак відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення від 15.07.2025 №00000/19780/Ж10/24-13-24-04 по податку на додану вартість на суму 1775 грн.

Судові витрати

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжним документом №599 від 17.10.2025.

У зв`язку із тим, що позов задоволено частково, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1514 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2025 №00000/19776/Ж10/24-13-24-04 по податку на прибуток на суму 96 680,00грн та штрафних санкцій на суму 24 170 грн.

3. Стягнути на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1514 грн.

4. В решті позову відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А,м. Чернівці,58006, ЄДРПОУ 44057187).

Суддя Т.М. Брезіна