Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №600/65/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/65/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України”, Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” Чернівецької міської ради в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України”, Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” Чернівецької міської ради в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” №73/25/5384/Р від 03.11.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України” №171/25/3238 від 08.12.2025;

- зобов`язати Центр оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України” направити справу на повторне оцінювання (огляд) до експертної команди ЕКПФО за місцем проживання для прийняття нового рішення з обов`язковим врахуванням: причинного зв`язку “Захист Батьківщини” (пункт 8); усіх супутніх діагнозів (пункт 17.1.7); висновків ВЛК про непридатність за статтею 13а, висновків ВЛК про непридатність за статтею 58а.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваними рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” протиправно відмовлено позивачу у встановленні групи інвалідності. Вказував, що у витягах як ЕКПФО, так і ЦОФСО, у пункті 8, де має зазначатися причинний зв`язок інвалідності, не вказано, що поранення та захворювання отримані «внаслідок Захисту Батьківщини».

Вказане, на думку позивача, є грубим порушенням чинного законодавство, прав ветерана, та свідчить про намір позбавити належних соціальних гарантій. Зазначає, що відповідачем у пункті 17.1.7 не вписано супутні діагнози, які мають вирішальне значення для оцінки, тобто оцінка проводилася за одним симптомом, а не за сукупністю хвороб, що являються хронічними. Вказує на те, що у витягу №73/25/5384/В комісія (ЕКПФО) безпідставно зазначила у підпункті 5.3 відсутність потреби у забезпеченні медичними засобами і препаратами, у підпункті 5.4.2 - відсутність потреб у соціальній сфері, а у підпункті 5.4.4 - відсутність особливих потреб у сфері зайнятості та працевлаштування. Позивач вважає, що вказане свідчить про формальне ставлення до оцінки його стану, адже наведені розлади об`єктивно обмежують життєдіяльність і можливість повноцінної участі у трудовій та соціальній cфepi. Висновок рішення свідчить про формальний підхід та відсутність всебічного повного та об`єктивного аналізу медичної документації, що суперечить Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Вважає, що Комісія (ЕКПФО, ЦОФСО) перевищила свої повноваження, не забезпечивши повну оцінку стану здоров`я та не врахувавши наявність стійких порушень життєдіяльності, що прямо суперечить пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України №1317 та дійшла помилкового висновку про відсутність ознак інвалідності, не провівши повного та об`єктивного аналізу медичної документації. У процесі розгляду справи були проігноровані наявні медичні висновки, а також супутні розлади здоров`я, які мають хронічний і незворотний характер.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Державною установою “Український державний науково-дослідний інститут медико -соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що під час розгляду скарги позивача про оцінювання функціонального стану особи Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи у своїй роботі керувалася: постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»; наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи»; наказом МОЗ України від 10.12.2024 №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи»; Положенням про медико - соціальну експертизу та Положенням про порядок, yмови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико - соціальної експертизи»; Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи визначаються Положенням про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 та Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338. Вказує, що за результатами розгляду скарги клініко-функціональні порушення пацієнта відповідають легким критеріям обмеження життєдіяльності, підтверджується рішення попередньої експертної команди щодо відсутності підстав для надання групи інвалідності. Зазначає, що результати розгляду скарги позивача на рішення експертної команди відповідно до наказу МОЗ України від 10.12.2024 № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», були оформлені у вигляді: протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 08.12.2025 № 171/25/3238; рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 08.12.2025 №171/25/3238.

Разом з цим, вказує, що питання встановлення або не встановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції спеціалізованих установ в медичній сфері, які наділені відповідними повноваженнями та приймають рішення на підставі результатів повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, дослідження інших обставин, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду поновлено Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України” строк на подання відзиву на позовну заяву.

Не погоджуючись із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що рішення Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України” №171/25/3238 від 08.12.2025 прийнято з грубим порушенням критеріїв та порядку оцінювання. Посилання на «легку ступінь» без повного обстеження суперечить вимогам чинного законодавства.

Комунальне некомерційне підприємство “Центральна міська клінічна лікарня” Чернівецької міської ради в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи правом на подання відзиву не скористалось.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.11.2025 Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” Чернівецької міської ради прийнято рішення №73/25/5384/Р (витяг №73/25/5384/Р від 03.11.2025), яким відмовлено у встановленні позивачу інвалідності. Зокрема, за результатами проведеного огляду позивача визначено: пункт 17.1.7. Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я»: - основний діагноз: Е06.3 – аутоімунний тиреоїдит Ускладнення основного діагнозу: Е03.8 – Інший уточнений гіпотиреоз.

Не погоджуючись із рішенням Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” Чернівецької міської рад №73/25/5384/Р від 03.11.2025, позивачем подано до Центру оцінювання функціонування стану особи скаргу, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №73/25/5384/Р від 03.11.2025 та просив призначити медичний огляд іншим складом експертної команди ЦОФСО.

За результатами розгляду вказаного рішення, 08.12.2025 експертною командною з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи прийнято рішення №171/25/3238, яким прийнято рішення про підтвердження рішення, що оскаржується.

Вважаючи рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” №73/25/5384/Р від 03.11.2025 та рішення Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України” №171/25/3238 від 08.12.2025 протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Статтею 3 Закону №875-XII встановлено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним в абзацах четвертому, восьмому частини першої статті 1 Закон №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Частиною другою статті 6 Закону №875-ХІІ визначено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Приписами статті 7 Закону №2961-IV залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" за №1338 від 15.11.2024 затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності (далі Постанова №1338) (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої пункту 2 Постанови №1338 з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (пункт 3 Постанови №1338).

Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Положення про експертні команди).

Згідно з пунктом 2 Положення про експертні команди такі формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я).

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (пункт 3 Положення про експертні команди).

Пунктом 4 Положення про експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України "Про запобігання корупції", іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 6 Положення оцінювання проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Пунктом 9 Положення про експертні команди встановлено, що експертні команди:

1) у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму. На додаткові обстеження особа може бути направлена одноразово, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження;

2) формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання;

3) визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання);

4) планують та проводять повторні оцінювання;

5) визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії;

6) встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;

7) встановлюють ступінь втрати професійної працездатності;

8) вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку;

9) встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді;

10) встановлюють причину смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого;

11) визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним;

12) встановлюють потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі;

13) встановлюють ступінь стійкого обмеження життєдіяльності осіб для направлення їх до територіального центру соціального обслуговування або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю;

14) визначають ступінь втрати здоров`я, групи і часу настання інвалідності та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою;

15) встановлюють причинний зв`язок інвалідності осіб за наявністю документів, що їх підтверджують, визначених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи;

16) визначають необхідність продовження періоду тимчасової непрацездатності.

Лікарі, що входять до складу експертних команд, мають право з метою уточнення діагнозу формувати електронні направлення в Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ (пункт 10 Положення про експертні команди).

Згідно із пунктами 17 та 18 Положення про експертні команди основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Порядок проведення оцінювання, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно пунктом 3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.

Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд (пункт 7 Порядку проведення оцінювання).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 8 Порядку проведення оцінювання).

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (пункт 9 Порядку проведення оцінювання).

Відповідно до пункту 14 Порядку проведення оцінювання оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я.

У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про яку оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ, розгляд справ здійснюється із застосуванням паперового документообігу з урахуванням таких особливостей:

направлення на оцінювання, протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди оформлюються в паперовій формі. Форми зазначених документів затверджуються МОЗ;

направлення на оцінювання власноручно підписується лікарем, який направив на оцінювання, та скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (за наявності), в якому працює такий лікар;

протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди власноручно підписуються усіма членами експертної команди та скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (за наявності), на базі якого функціонує відповідна експертна команда;

рішення експертної команди та зазначені документи підлягають внесенню до електронної системи не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після появи технічної можливості.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ.

Строк, протягом якого експертній команді подаються результати такого обстеження, не може перевищувати 60 календарних днів з моменту направлення на додаткове медичне обстеження (пункти 31-32 Порядку проведення оцінювання).

Згідно із пунктами 34-36 Порядку проведення оцінювання експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Пунктом 40 Порядку проведення оцінювання передбачено, що за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено; наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному сторонньому догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. №1268 "Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я" (Офіційний вісник України, 2021 р., №97, ст. 6315); ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

За однією причиною, встановленою військово-лікарською, медичною (військово-лікарською), лікарсько-експертною комісією, може встановлюватися інвалідність або ступінь втрати професійної працездатності.

Постановою №1338 також визначені Критерії встановлення інвалідності.

Ці критерії застосовуються для встановлення груп інвалідності. Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан.

Особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності:

перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді; друга (II); третя (III).

Згідно пункту 11 Критеріїв третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

За Класифікацією основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх враженості затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об`єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.

Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:

легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування

До критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача з рішенням Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” Чернівецької міської ради №73/25/5384/Р від 03.11.2025, яким позивачу відмовлено у встановленні інвалідності.

При цьому, позивач наполягає на тому, що під час огляду та розгляду його питання членами експертної команди не взято до уваги та не розглянуто висновки його медичних документів, тим самим, він не погоджується з висновком щодо відсутності підстав для встановлення йому групи інвалідності.

Відповідно до пункту 31 Порядку №1338 під час розгляду справи члени експертної команди зобов`язані дослідити всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи та містяться в електронній системі охорони здоров`я.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що оцінювання повсякденного функціонування особи є комплексною процедурою, під час якої експертна команда зобов`язана дослідити всі надані медичні документи та відповідні медичні записи, встановити фактичний стан здоров`я особи, визначити ступінь обмеження її життєдіяльності та на підставі сукупності встановлених обставин прийняти відповідне рішення. У разі недостатності наявної інформації для прийняття рішення експертна команда наділена повноваженням направити особу на додаткове медичне обстеження.

Дослідженням медичної документації, доданої позивачем до матеріалів позовної заяви, зокрема, свідоцтв про хворобу № 1947 від 30.07.2021 та № 338/2 від 18.07.2024 встановлено, що позивача, у зв`язку з наявністю низки захворювань, на підставі статті 58-а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

Поряд з цим, 11.10.2024 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності по причині, пов`язаній із захистом Батьківщини, строком до 01.11.2025, про що свідчить довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №150606.

Крім того, матеріали справи містять й інші медичні документи, зокрема, первинну консультацію ендокринолога від 26.09.2025, консультаційний висновок спеціаліста від 30.10.2025, первинну комплексну консультацію оториноларинголога з ендоскопією від 24.03.2025, виписку з медичної карти стаціонарного хворого денного стаціонару №225 від 21.03.2025, УЗД органів черевної порожнини від 27.06.2025, консультативний висновок лікаря кардіолога від 07.10.2025, УЗД щитоподібної залози від 09.08.2025, які підтверджують неодноразові звернення позивача до закладів охорони здоров`я за медичною допомогою та підтверджують факт наявності у нього хвороб протягом тривалого часу.

Суд зазначає, що у відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У даному випадку, відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування доводів позивача, та відповідно, доказів які б підтверджували, яка медична документація досліджувалася та була взята до уваги під час прийняття оскаржуваного рішення.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 9 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи у разі недостатності інформації, необхідної для прийняття рішення, експертна команда має право направити особу на додаткове обстеження.

Однак, матеріалів справи не містять доказів того, що експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” не ініціювала проведення додаткових обстежень для уточнення відповідних обставин, що свідчить про неповне дослідження медичних даних та формальний підхід до проведення оцінювання.

Проаналізувавши наведе в сукупності, суд дійшов висновку, що експертна команда під час оцінювання позивача не виконала вимог пункту 31 Порядку проведення оцінювання, не забезпечила всебічного та повного дослідження медичних документів, а також не вжила заходів для проведення додаткового обстеження у разі недостатності інформації про стан здоров`я позивача.

При цьому, суд зазначає, що оцінюючи спірні правовідносини, суд враховує усталену правову позицію Верховного Суду викладену, зокрема, у постановах від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 17.12.2018 у справі № 819/3211/15, від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а та від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19, відповідно до якої під час розгляду спорів щодо оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій суд не наділений повноваженнями здійснювати власну оцінку медичних підстав прийняття відповідного експертного висновку, оскільки суд не є спеціалізованою установою у сфері медицини та не має спеціальних знань для оцінки медичних показників і діагнозів.

Верховний Суд зазначив, що предметом судового контролю у таких справах є виключно перевірка дотримання суб`єктом владних повноважень встановленої законом процедури прийняття рішення, повноти дослідження поданих матеріалів, належності врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також відповідності такого рішення вимогам чинного законодавства.

При цьому у постанові від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а Верховний Суд окремо зазначив про відсутність підстав для відступу від наведених правових висновків, чим підтвердив сталість та послідовність відповідної судової практики.

З огляду на наведене, суд у межах розгляду даної справи не здійснює самостійну медичну оцінку стану здоров`я позивача чи правильності встановленого діагнозу, а перевіряє дотримання відповідачем визначеної законодавством процедури проведення оцінювання, повноту дослідження медичної документації, врахування всіх наявних захворювань та анатомічних дефектів позивача, а також відповідність ухваленого рішення вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 1338 та інших нормативно-правових актів.

Сукупний аналіз наведеного вище, дає підстави дійти висновку про те, що вказані порушення мають істотний характер, оскільки безпосередньо вплинули на законність та обґрунтованість прийнятого рішення, а, відтак, свідчать про недотримання експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” визначеної законом процедури проведення оцінювання, а тому оскаржуване рішення №73/25/5384/Р від 03.11.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас ефективний захист порушеного права позивача у даному випадку можливий лише шляхом зобов`язання експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” провести повторне оцінювання повсякденного функціонування особи з дотриманням вимог законодавства, оскільки виявлені судом порушення процедури оцінювання унеможливлюють визнання законним та обґрунтованим раніше ухваленого рішення.

Надаючи оцінку рішенню Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України” №171/25/3238 від 08.12.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 52 Порядку проведення оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття цієї особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником): у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи; в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості).

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику) (пункти 57-60 Порядку проведення оцінювання).

Пунктами 67-69 Порядку проведення оцінювання визначено, що Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення; скасування оскарженого рішення; формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Суд зазначає, що адміністративне оскарження рішення експертної команди не є формальною процедурою перевірки правильності оформлення такого рішення. Під час розгляду скарги Центр оцінювання функціонального стану особи зобов`язаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення, дослідити медичні документи та, за наявності передбачених законом підстав, провести повторне оцінювання. За результатами такого розгляду експертна команда Центру наділена самостійними владними повноваженнями щодо підтвердження, скасування оскарженого рішення або формування нового рішення щодо результатів оцінювання.

Отже, предметом перевірки Центру під час розгляду скарги є не лише формальна наявність медичних документів, а й правильність та повнота їх оцінки первинною експертною командою, відповідність зроблених нею висновків фактичному стану здоров`я особи та встановленим законодавством критеріям обмеження життєдіяльності.

З огляду на це рішення, прийняте за наслідками адміністративного оскарження, повинно містити достатнє обґрунтування, яке дає можливість встановити, які саме медичні документи та обставини були враховані, яким чином оцінено функціональні порушення особи та за якими критеріями визначено відповідний ступінь обмеження її життєдіяльності.

Судом встановлено, що не погоджуючись із рішенням Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” Чернівецької міської рад №73/25/5384/Р від 03.11.2025, позивачем подано до Центру оцінювання функціонування стану особи скаргу, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №73/25/5384/Р від 03.11.2025 та просив призначити медичний огляд іншим складом експертної команди ЦОФСО.

Зі змісту цієї скарги судом встановлено, що позивач не обмежувався загальним твердженням про незгоду з рішенням експертної команди, а навів конкретні обставини, які, на його думку, не були належно враховані під час первинного оцінювання.

Зокрема, позивач посилався на те, що Комісією не були взяті до уваги та були оцінені неналежним чином надані ним медичні документи, а саме свідоцтво про хворобу №1947. Постанова 16 Регіональної військової лікарської комісії від 03.08.2021, ВМКЦ Західного регіону; свідоцтво про хворобу №338/2. Постанова 16 Регіональної військової лікарської комісії місто Львів від 22.07.2024, ВМКЦ Західного регіону; результати додаткових обстежень (аналізи, висновки профільних лікарів: кардіолога, ендокринолога, оториноларинголога); виписки зі стаціонарного лікування в ОКУ «Чернівецький обласний ендокринологічний центр» внаслідок декомпенсації гіпотиреозу.

Також у скарзі позивач зазначав про погіршення стану свого здоров`я з моменту встановлення йому групи інвалідності. Окрім цього, він наголошував на перевищенні Комісією своїх повноважень, яка не забезпечила повної оцінки стану його здоров`я, не врахувала наявність стійких порушень життєдіяльності та, не провівши повного й об`єктивного аналізу медичної документації, дійшла помилкового висновку про відсутність ознак інвалідності.

До скарги позивачем було долучено, серед іншого, медичні документи свідоцтва про хворобу №1947. Постанову 16 Регіональної військової лікарської комісії від 03.08.2021, ВМКЦ Західного регіону, свідоцтву про хворобу №338/2. Постанову 16 Регіональної військової лікарської комісії місто Львів від 22.07.2024, ВМКЦ Західного регіону, результати додаткових обстежень (аналізи, висновки профільних лікарів: кардіолога, ендокринолога, оториноларинголога), виписки зі стаціонарного лікування в ОКУ «Чернівецький обласний ендокринологічний центр» внаслідок декомпенсації гіпотиреозу.

Надаючи оцінку вказаному суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2026 у справі №280/4630/25 наголосив на тому, що принцип належного урядування покладає на Центр оцінювання обов`язок навести у своєму рішенні чіткі мотиви, а їх відсутність може свідчити про недотримання критерію обґрунтованості адміністративного акта, встановленого частиною другою статті 2 КАС України.

Отже, суд фактично не може переоцінювати вмотивованість рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в частині постановки особі конкретного діагнозу, правильності або неправильності визначення захворювань або інших суттєвих понять, які перебувають в площині спеціальних медичних знань тощо. Водночас, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Дослідженням рішення Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України” №171/25/3238 від 08.12.2025, судом встановлено, що таке не містить оцінки наведених позивачем у скарзі конкретних доводів щодо наявності погіршення стану його здоров`я, так як і не надано оцінки медичній документації, яка додавалась до скарги.

При цьому, суд не стверджує, що наведені обставини обов`язково свідчать про наявність у позивача помірного ступеня обмеження життєдіяльності чи є безумовною підставою для встановлення відповідної групи інвалідності. Вирішення такого питання потребує спеціальних медичних знань та належить до компетенції відповідної експертної команди.

Зі змісту спірного рішення неможливо встановити, за якими саме параметрами експертною командою оцінювався стан здоров`я позивача, які медичні документи брались до уваги, а також з яких мотивів доводи, наведені у скарзі, не впливають на визначення ступеня обмеження життєдіяльності.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що клініко-функціональні порушення пацієнта відповідають легким критеріям обмеження життєдіяльності, на думку суду, не може вважатися достатнім мотивуванням.

Суд також враховує, що визначення легкого чи помірного ступеня обмеження має принципове правове значення, оскільки легкий ступінь не є достатнім для встановлення III групи інвалідності, тоді як помірний (1 ступінь) одного або кількох критеріїв життєдіяльності є однією з установлених законодавством передумов для встановлення такої групи.

За таких обставин висновок про наявність у позивача саме легкого ступеня обмеження повинен бути результатом застосування встановлених Постановою №1338 критеріїв до конкретно встановлених функціональних можливостей позивача, а не лише кінцевою констатацією без наведення відповідного обґрунтування.

Доводи відповідача про те, що експертною командою було ретельно вивчено всі медичні документи, які знаходилися у медико-експертній справі, та належним чином враховано стан здоров`я позивача не усуває зазначених недоліків спірного рішення.

Правомірність індивідуального адміністративного акта оцінюється насамперед виходячи з підстав і мотивів, які були покладені в основу його прийняття та відображені у самому акті й матеріалах відповідної адміністративної процедури. Подальше наведення додаткових пояснень у відзиві на позов не може замінити належного мотивування рішення на момент його прийняття.

Таким чином, вказане рішення відповідача не можна визнати вмотивованим та обґрунтованим, оскільки зі змісту наведеного неможливо зрозуміти причини, підстави та обставини, виходячи з яких відповідачем останнє було прийняте.

В контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

На спірні правовідносини, в тому числі, поширюється дія Закону України від 17.02.2022 №2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі Закон №2073-IX).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 4 Закону №2073-IX одним із принципів адміністративної процедури є принцип обґрунтованості.

Статтею 8 цього ж Закону визначено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону. Якщо адміністративний орган змінює оцінку та висновки в однакових чи подібних справах, він зобов`язаний надати належне обґрунтування такої зміни.

У контексті спірних відносин належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності прийнятого рішення, оскільки за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Центру оцінювання не містить належного обґрунтування підстав не врахування (відхилення) відповідачем обставин, викладених у скарзі та долучених в їх обґрунтування медичних документів про стан здоров`я позивача. Прийняття ж спірного рішення без урахування стану здоров`я позивача, без дослідження характеру захворювання та наявних медичних документів, суперечить вимогам згадуваних вище положень чинного законодавства.

Вказане вище порушення Центром оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Укрдерж НДІ МСПІ Міністерства охорони здоров`я України” чинного законодавства стосуються саме недотримання процедури прийняття рішення №171/25/3238 від 08.12.2025, що є самостійною та достатньою підставою для скасування такого.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання направити справу на повторне оцінювання (огляд) до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКПФО) за місцем його проживання для прийняття нового рішення, то така задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Порядком проведення оцінювання визначено, що за результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає одне з таких рішень: про підтвердження оскаржуваного рішення; про скасування оскаржуваного рішення або про формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Вказаний перелік повноважень є вичерпним. Повноваженнями щодо направлення справи на повторне оцінювання (огляд) до експертної команди ЕКПФО Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” не наділений.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем частково доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідачів по суті спору не свідчать про законність вчинених ним дій.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з підстав викладених у його мотивувальній частині.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, о суд не вирішує питання щодо його розподілу.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” , Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” Чернівецької міської ради в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” №73/25/5384/Р від 03.11.2025.

Зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” провести повторне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” №171/25/3238 від 08.12.2025.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Центр оцінювання функціонування стану особи (ЦОФСО) Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико -соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” (провулок Феодосія Макаревського, 1а, місто Дніпро, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код юридичної особи 03191673)/

Відповідач – Комунальне некомерційне підприємство “Центральна міська клінічна лікарня” Чернівецької міської ради в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (вулиця Героїв Майдану, 226, місто Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний код юридичної особи 02005763).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна