Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №171/1255/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа номер 171/1255/26

Номер провадження 3/171/1372/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.09.26 м.Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено паспортом громадянина України № НОМЕР_1 виданий 13.07.2020 органом 1240, РНОКПП НОМЕР_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2026 року о 16:27 год. в с. Усть-Кам`янка вул. Центральна, водій гр. ОСОБА_1 мопед Альфа, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння в мед.закладі та драгер встановленому законом порядку відмовився. Від керування ОСОБА_2 відсторонений. Правопорушення зафіксовано на БК 799032, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином,про що свідчить поштове відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти: «адресат відсутній». Крім того, належне повідомлення ОСОБА_1 підтверджується довідками про доставку SMS, згідно якого повістки доставлені 22.04.2026 15:58:20 та 08.06.2026 14:40:15.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зважаючи на правила ст.ст.268,277 КУпАП, у зв`язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, суд вирішив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 , вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Установленим порядком проходження медичного огляду, є визначена у ст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ України 10.11.2015 р. № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735 та зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 р. за № 1413/27858) і п.п.3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 р. № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду.

Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом і, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, у присутності 2-х свідків. Огляд на стан сп`яніння проводиться. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Результати огляду зазначаються у відповідному акті. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і проводиться в присутності поліцейського.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїї.

Постановою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.02.2026 р. (справа № 171/4437/25) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.

До того ж, Постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.03.2026 р. (справа № 171/1309/25) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.

Крім того, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 637944 від 11.04.2026 р.; постановою про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП серії ЕНА № 7009223 від 11.04.2026 року; Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у зв`язку із чим такий огляд не проводився; направленням на огляд водія транспортного засобу від 11.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 направлявся на огляд у Криворізький психоневрологічний диспансер «Дніпропетровської обласної ради» у зв`язку з виявленням поліцейським у водія ознак сп`яніння. Огляд у мед закладі не проводився, оскільки водій відмовився; рапортом інспектора СРПП ВП № 10 КРУП ВП ГУНП в Дніпропетровській області Данііла Рац від 11.04.2026 року, в якому викладені такі самі обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, що і в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.04.2026 року; відеозаписом з нагрудної боді-камери 799032 співробітника поліції, який документував адміністративне правопорушення від 11.04.2026 року.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено. Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, з метою подальшого запобігання скоєння правопорушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті.

При цьому, відповідно до п.1.10 ПДР України водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Зі змісту ч.2 ст. 30 КУпАП вбачається, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального кодексу України, а КУпАП.

За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до особи такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суд має виходити зі змісту поняття водій, визначеного ч. 2 ст. 30 КУпАП, що узгоджується із роз`ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.

Згідно довідки інспектора СРПП ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 11.04.2026 р. вбачається, що згідно Інформаційного порталу Національної поліції України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 11.04.2026 року посвідчення водія будь-якої категорії не отримував. Згідно ІПНІ «ЦУНАМІ» встановити належність транспортного засобу мопед Альфа не надалось можливим, оскільки вказаний вище Т.З. не зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, ст. 130 ч. 1 КУпАП, керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 51000 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Яна Юріївна Шкарлат

Дата документу 09.09.2026