Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №167/1042/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1042/26

Номер провадження 2/167/899/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 вересня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 31712,50 грн.

Позов обґрунтовується тим, що 19 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» і ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 78018711 (далі – договір № 78018711), за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 5900 грн. на строк 180 днів і зобов`язалася повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 31712,50 грн., з яких: 5900 грн. – тіло кредиту, 25812,50 грн. – проценти.

Представник позивача ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явився. У позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , якій у встановленому порядку надсилався виклик до суду, в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомляла, відзиву на позов не подала. Місцеперебування відповідача суду невідоме і надійшли відомості щодо виклику ОСОБА_1 у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК), за зареєстрованим місцем проживання (ч. 10 ст. 130 ЦПК).

Процесуальні дії у справі

19 серпня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

19 березня 2024 року ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом – одноразовим ідентифікатором 7f0wcmwk (арк. спр. 15), уклали договір № 78018711, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5900 грн. (пункти 1.1, 1.2) на строк 180 днів (п. 1.3) до 15 вересня 2024 року (п. 1.4) і сплатою процентів у розмірі 2% за пільговою процентною ставкою та 2,5% за стандартною (п. 2.2.3) за кожен день користування кредитом, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом. Кредит надавався позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника ( НОМЕР_1 ) (пункти 2.1, 11.6). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 31565 грн. (п. 1.5) (арк. спр. 6-11).

Реквізити договору містять інформацію про його підписання відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 7f0wcmwk) та достатні дані щодо особи ОСОБА_1 , зокрема адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну адресу, реквізити платіжної карки ( НОМЕР_1 ).

Графіком платежів за договором № 78018711 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, суми платежів за розрахунковий період, дати платежів (арк. спр. 12).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку кредитування, загальних витрат за кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр. 13-14).

У листі АТ КБ «Приватбанк» від 28 серпня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260825/28008-БТ зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_2 і 19 березня 2024 року на цю картку зараховано грошові кошти у розмірі 5900 грн. (арк. спр. 42).

Реквізити банківської карти № НОМЕР_1 у листі АТ КБ «Приватбанк» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними у договорі № НОМЕР_3 .

Згідно з поданим позивачем розрахунком у ОСОБА_1 станом на 16 вересня 2024 року наявна заборгованість за договором № 78018711: 5900 грн. за тілом кредиту, 25812,50 грн. – процентами (арк. спр. 15 на звороті-17).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» уклали договір № 78018711 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» надало відповідачу кредит в сумі 5900 грн. строком на 180 днів, а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними, розмір яких визначений договором.

19 березня 2024 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 78018711 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитом та строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 78018711 у розмірі 31712,50 грн., з яких: 5900 грн. – тіло кредиту, 25812,50 грн. - проценти.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надала.

Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 78018711 у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із копій договору про надання правової (правничої) допомоги від 2 липня 2025 року № 0207 (арк. спр. 20 на звороті), ордера на надання правничої допомоги серії ВС № 1412829 (арк. спр. 21), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29 вересня 2012 року № 2093 (арк. спр. 19), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Апологет» (арк. спр. 19 на звороті-20), акта наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 17 липня 2026 року № 3372 (арк. спр. 21 на звороті), детального опису наданих послуг від 17 липня 2026 року (арк. спр. 22) судом встановлено, що керуючим партнером АО «Апологет» Усенком М.І. надавалася правнича допомога ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» у цій справі. Така допомога полягала в: усній консультації клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (витрачений час 30 хв.), ознайомленні з матеріалами кредитної справи (витрачений час 2 год.), погодженні правової позиції клієнта у справі (витрачений час 30 хв.), складанні позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (витрачений час 3 год. 30 хв.), поданні заяви до суду від імені клієнта.

Згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги від 2 липня 2025 року № 0207 загальна вартість послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит від 19 березня 2024 року № 78018711: 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) гривень тіла кредиту, 25812 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дванадцять) гривень

50 (п`ятдесят) копійок процентів, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 4000 (чотири) тисячі гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ідентифікаційний код юридичної особи 43561909).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Суддя: В.Б. Требик