Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №520/7866/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року № 520/7866/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10,м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185), третя особа: Державне підприємство „Інфоресурс“ (03057, м. Київ, вулиця Олександра Довженка, буд. 3, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у внесенні в Єдину державну електронну базу з питань освіти відомостей щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту".

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, які полягають у невнесенні змін в Єдину державну електронну базу з питань освіти щодо ОСОБА_1 в частині дати його відрахування 31.01.2024 з Харківського національного університету радіоелектроніки.

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО). Проте у виписці ЄДЕБО від 22.01.2026 позивачем виявлено помилки, які безпосередньо впливають на висновок щодо порушення ним послідовності поточного здобуття освіти. Зокрема, зазначено про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, а також не правильно зазначено дату відрахування позивача з Харківського національного університету радіоелектроніки «ХНУРЕ». ОСОБА_1 вважає видану довідку такою, що не відповідає вимогам закону та істотно порушує його права, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VІІІ (далі Закон №2145-VІІІ).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Міністерство освіти і науки України надало до суду відзив, в якому зазначило, що повторне зарахування на навчання на такий же самий освітній рівень означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, що в термінах визначення послідовності здобуття освіти свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Отже заявлені вимоги є безпідставними, необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач ОСОБА_1 закінчив у 2018 році Петропавлівську загальноосвітню школу I-III ступенів № 1 Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області (атестат НР № 50335811 від 23 червня 2018 року).

Здобув повну загальну середню освіту в 2014 році у Красноградському коледжі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (атестат ХА № 46818330 від 07 червня 2014 року).

У 2016 році закінчив Красноградський коледж КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія «Харківської обласної ради за спеціальністю «технологічна освіта» та здобув кваліфікацію «учитель технологій основної школи, керівник гуртка інформатики» (диплом молодшого спеціаліста Е16 № 021227 від 03 червня 2016 року).

В період з 01.09.2018 року по 30.06.2022 р. закінчив Харківський національний університет радіоелектроніки, рівень освіти/ступінь: бакалавр; за спеціальністю 151 Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології, форма навчання - денна, що є наступним ступенем згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

01.10.2022 року був зарахований, а 31.01.2024 р. був відрахований з ХНУРЕ (Харківського національного університету радіоелектроніки) за вищезазначеною спеціальністю 151, рівень освіти/ ступінь: магістр; не здобувши освіти, навиків та не отримавши диплом магістра.

У період з 06.09.2025 по теперішній час навчається у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Зазначені фактичні обставини справи, підтверджуються даними з наявної у матеріалах справи академічної довідки щодо позивача № 829379 від 22.01.2026.

Відповідно до довідки Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» від 05.09.2025 наказом № 1484 СТ, позивач з 06.09.2025 є студентом вищезазначеного університету за спеціальністю «F7Комп`ютерна інженерія».

ОСОБА_1 отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО). Проте у виписці ЄДЕБО від 22.01.2026 позивачем виявлено помилки, які безпосередньо впливають на висновок щодо порушення ним послідовності поточного здобуття освіти. Зокрема, зазначено про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, а також не правильно зазначено дату відрахування позивача з Харківського національного університету радіоелектроніки «ХНУРЕ». ОСОБА_1 вважає видану довідку такою, що не відповідає вимогам закону та істотно порушує його права, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VІІІ (далі Закон №2145-VІІІ).

24 лютого 2026 року ОСОБА_1 було направлено заяву до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якому ОСОБА_2 просить визнати відомості пов`язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО відображались відомості про порушення позивачем в частині послідовності навчання та дати відрахування. ОСОБА_3 просив внести зміни до ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО у колонці "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" відображалося значення «Так, не порушує».

На звернення позивача, Міністерство освіти і науки України листом №К-2273/0-26 від 25.02.2026 повідомило, що ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

Позивач не погоджується з висновком Міністерства освіти і науки України та вважає, що дії Відповідача щодо відмови у внесенні змін до даних ЄДЕБО є протиправними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про освіту" визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Тобто, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов`язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.

Як було встановлено судом вище та не заперечується сторонами по справі позивач так і не здобув освіту за рівнем освіти магістр у Харківського національного університету радіоелектроніки.

У період з 06.09.2025 по теперішній час навчається у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Зазначені фактичні обставини справи, підтверджуються даними з наявної у матеріалах справи академічної довідки щодо позивача № 829379 від 22.01.2026.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 №1556-VII єдиним документом, що підтверджує той факт, що особа успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію є диплом про вищу освіту. Оскільки, позивач не отримав свого часу диплом "магістра" вважається, що він не пройшов та не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем, а тому відсутні перешкоди для його повторного зарахування для навчання за цим рівнем вищої освіти.

Отже, посилання Міністерства освіти і науки України про те, що «після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку», є помилковим, оскільки не відповідає статтям 7, 10 Закону України "Про вищу освіту".

Щодо Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, неправильність внесення відомостей до якої оскаржує позивач, то вона передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.

Відповідно до п. 62 Порядку, добувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Суд звертає увагу, що ані у п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону, ані у п. 62 Порядку, немає застережень для надання відстрочки від призова, особам, які повторно поступили на навчання для здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зазначення у довідці позивача про те, що здобуття ним освіти порушує послідовність здобуття освіти, оскільки таких заборон не передбачено законодавством.

Тобто, зазначений документ не впливає на отримання позивачем освіти, а лише впливає на надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У відповідності із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" позивач має право на відстрочку, якщо здобуває рівень освіти вищий за раніше здобутий.

У своїх роз`ясненнях МОН щодо формування довідки з ЄДЕБО (Лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024), останній прирівнює "відрахування" до "здобутого рівня освіти", що є грубим порушення Закону.

Суд зазначає, що Лист МОН не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж Лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024.

При цьому, Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 74 Закону України "Про освіту" встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону України "Про освіту" визначено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази:

- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;

- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;

- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;

- проводить навчання для роботи з Електронною базою;

- здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року №620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Згідно з п. 2 розділу III Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до п. 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової перед вищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Отже, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.

Таким чином, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", проте Міністерство освіти і науки України в порушення чинного законодавства України не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО, що призвело до порушення прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у внесенні в Єдину державну електронну базу з питань освіти відомостей щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту".

А отже, задля належного захисту прав позивача слід зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Щодо вимоги визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, які полягають у невнесенні змін в Єдину державну електронну базу з питань освіти щодо ОСОБА_1 в частині дати його відрахування 31.01.2024 з Харківського національного університету радіоелектроніки суд зазначає таке.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Так згідно витягу з наказу по Харківському національному університету радіоелектроніки №82 від 31.01.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 відраховано у зв`язку з повним виконанням навчального плану, але не атестовано у зв`язку з неявкою на засідання екзаменаційної комісії.

З наведеного вбачається, що відмості внесені до історії навчання ОСОБА_1 відповідають дійсності, а тому вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що предметом позову у даній справі є одна позовна вимога немайнового характеру (та похідна від неї вимога), з Міністерства освіти і науки України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10,м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185), третя особа: Державне підприємство „Інфоресурс“ (03057, м. Київ, вулиця Олександра Довженка, буд. 3, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у внесенні в Єдину державну електронну базу з питань освіти відомостей щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту".

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (пров. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Заічко О.В.