Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №500/3280/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3280/26

09 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403070/2026/000308/2 від 12.05.2026 разом із рішенням, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці №UА403070/2026/000428.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час здійснення митного оформлення товару, подані усі обов`язкові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору. Натомість, відповідачем прийнято незаконне рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 12.05.2026 № UА403070/2026/000308/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА403070/2026/000428.

Ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею одноособово.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. Також зауважує, що позивачем неправильно обчислено судовий збір за подання позовної заяви з двома позовними вимогами: майнового та немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000308/2 від 12.05.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000428 ), тому судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову підлягає сплаті позивачем у розмірі 30 233,05 гривень ((1 793 669,55 (ціна позову) х 1,5%) + 3 328, 00 = 26 905,05 + 3 328, 00 = 30 233,05). Позивач сплатив 26905,04 грн.

Щодо заперечень по суті позову, наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 06.05.2026 уповноваженою особою позивача подано МД №26UA403070005097U9, за якою до митного оформлення заявлені трактори колісні. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення “Інспектор” (далі - АСМО “Інспектор”) згенеровано відповідні форми митного контролю. Також АСМО “Інспектор” посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами чого виявлено невідповідності, через що витребовувалися додаткові документи. У митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості товару, у зв`язку з чим розпочато процедуру консультацій, за результатами якої не підтверджено заявлену декларантом митну вартість товару, через що прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. У рішенні зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості.

Сумніви стосуються того, що недотриманні умови контракту в частині строків передоплати за товар; умови поставки визначені сторонами CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 16.02.2026 №б/н у вартість не включено витрати на транспортування. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно експедиційних послуг за межами митної території України.

Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення і картка відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 19.06.2026 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "СІНОКО" (код ЄДРПОУ 46001272) зареєстроване як юридична особа 02.10.2025, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

Між ТОВ "СІНОКО" (покупець) та компанією “WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD” (Китай, продавець) 02.02.2026 укладено міжнародний контракт № WWSN2026, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікації до контракту.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № WWSN2026 від 02.02.2026, укладеного між компанією “WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD” (Китай) та Товариства з обмеженою відповідальністю “СІНОКО” (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 2026-9 від 16.02.2026, позивачем на митну територію України ввезено товар.

06 травня 2026 року подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40АА №26UA403070005097U9 і заявлено до митного оформлення товар: “трактор колісний ДМТЗ 244X – 64 шт. В комплекті з зіп. Максимальна потужність двигуна складає-17,60 кВт. Тип двигуна: трьохциліндровий, 4-х тактний. Тип палива-дизельне. Технічний стан - новий. Робочий об`єм циліндрів - 1532 см3. Календарний та модельний рік випуску 2026: Двиг. L821249208B, Куз. 2604005, Шасі 2604005 Двиг.L821249215B, Куз.2604008, Шасі 2604008 Двиг.L830100585B, Куз. 2604012, Шасі 2604012 Двиг. L830100578B, Куз. 2604013, Шасі 2604013 Двиг. L821248001B, Куз. 2604028, Шасі 2604028 Двиг. L830100588B, Куз. 2604039, Шасі 2604039 Двиг. L830100569B, Куз. 2604050, Шасі 2604050 Двиг. L830102015B, Куз. 2604067, Шасі 2604067 Двиг. L830103706B, Куз. 2604075, Шасі 2604075 Двиг.L830102022B, Куз. 2604081, Шасі 2604081 Двиг. L830103691B, Куз. 2604085, Шасі 2604085 Двиг. L830103222B, Куз. 2604090, Шасі 2604090 Двиг. L830103215B, Куз. 2604092, Шасі 2604092 Двиг. L821249225B, Куз. 2604025, Шасі 2604025 Двиг. L830100576B, Куз. 2604042, Шасі 2604042 Двиг. L830100566B, Куз. 2604061, Шасі 2604061 Двиг. L821249234B, Куз. 2604004, Шасі 2604004 Двиг. L821249205B, Куз. 2604007, Шасі 2604007 Двиг. L830100583B, Куз.2604017, Шасі 2604017 Двиг. L821247991B, Куз. 2604023, Шасі 2604023 Двиг. L821247980B, Куз. 2604027, Шасі 2604027 Двиг. L821247987B, Куз. 2604031, Шасі 2604031 Двиг. L830102002B, Куз. 2604037, Шасі 2604037 Двиг. L830100587B, Куз. 2604038, Шасі 2604038 Двиг. L830100594B, Куз. 2604040, Шасі 2604040 Двиг. L830100586B, Куз. 2604045, Шасі 2604045 Двиг. L830102019B, Куз. 2604048, Шасі 2604048 Двиг. L830100595B, Куз.2604049, Шасі 2604049 Двиг. L830101794B, Куз. 2604053, Шасі 2604053 Двиг. L830101782B, Куз. 2604057, Шасі 2604057 Двиг. L830103669B, Куз. 2604073, Шасі 2604073 Двиг. L830103216B, Куз. 2604093, Шасі 2604093 Двиг.L830100582B, Куз.2604041, Шасі 2604041 Двиг. L830100573B, Куз. 2604044, Шасі 2604044 Двиг. L830101807B, Куз. 2604052, Шасі 2604052 Двиг. L830101785B, Куз. 2604056, Шасі 2604056 Двиг. L830101778B, Куз. 2604060, Шасі 2604060 Двиг. L821247990B, Куз. 2604062, Шасі 2604062 Двиг. L830101779B, Куз. 2604064, Шасі 2604064 Двиг. L830102009B, Куз.2604066, Шасі 2604066 Двиг.L830102020B, Куз. 2604068, Шасі 2604068 Двиг. L830101793B, Куз. 2604080, Шасі 2604080 Двиг. L830103717B, Куз. 2604086, Шасі 2604086 Двиг. L830103217B, Куз. 2604089, Шасі 2604089 Двиг. L821247992B, Куз. 2604094, Шасі 2604094, Двиг. L830100571B, Куз. 2604016, Шасі 2604016 Двиг. L830102012B, Куз.2604036, Шасі 2604036, Двиг. L821249226B, Куз. 2604079, Шасі 2604079 Двиг.L830100591B, Куз.2604099, Шасі 2604099 Двиг. L830103221B, Куз.2604100, Шасі 2604100 Двиг. L830103680B, Куз. 2604101, Шасі 2604101 Двиг. L830103697B, Куз. 2604104, Шасі 2604104 Двиг. L830104288B, Куз. 2604110, Шасі 2604110 Двиг. L830104289B, Куз. 2604111, Шасі 2604111 Двиг. L830102030B, Куз.2604112, Шасі 2604112 Двиг. L830101789B, Куз. 2604113, Шасі 2604113 Двиг. L830103856B, Куз. 2604117, Шасі 2604117 Двиг. L830103683B, Куз.2604118, Шасі 2604118, Двиг. L830103676B, Куз.2604120, Шасі 2604120, Двиг. L830103687B, Куз. 2604121, Шасі 2604121, Двиг. L830103677B, Куз. 2604123, Шасі 2604123 Двиг. L830103685B, Куз. 2604124, Шасі 2604124 Двиг. L830103684B, Куз. 2604125, Шасі 2604125 Двиг. L830103670B, Куз. 2604128, Шасі 2604128. Використовуються для сільськогосподарських робіт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Поставляються у частково демонтованому стані, для зручності транспортування, в комплекті з інструментом та приладдям (зіп) для збірки та обслуговування. Календарний та модельний рік випуску 2026. Торговельна марка: ДМТЗ. Виробник: WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва: CN”.

До митної декларації для митного оформлення подані документи:

сертифікат якості – сертифікат від товарoвиробника б/н від 18.02.2026;

пакувальний лист №2026-9 від 18.02.2026;

рахунок-фактура (інвойс) № 2026-9 від 16.02.2026;

накладна ЦІМ (СIM consignment note (rail)) № 00003175 від 26.04.2026;

накладна ЦІМ (СIM consignment note (rail)) № 00003182 від 26.04.2026;

накладна ЦІМ (СIM consignment note (rail)) № 00003193 від 26.04.2026;

накладна ЦІМ (СIM consignment note (rail)) № 00003194 від 26.04.2026;

супровідний документ T1 № 26PL322080NSCUDBM5 від 21.04.2026;

супровідний документ T1 № 26PL322080NSCUDCM4 від 21.04.2026;

супровідний документ T1 № 26PL322080NSCUDDM3 від 21.04.2026;

супровідний документ T1 № 26PL322080NSCUDEM2 від 21.04.2026;

декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 2026-9 від 16.02.2026;

некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція товарoвиробника б/н від 11.02.2026;

банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція в іноземній валюті № 2 від 22.04.2026;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист товарoвиробника б/н від 05.02.2026;

розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із заг. кал-ції товарoвиробника б/н від 16.02.2026;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – специфікація № 2026-9 від 16.02.2026;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №WWSN2026 від 02.02.2026;

документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”) - декларація про відповідність від 29.04.2026;

заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю – заява від 06.05.2026;

електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №26С320120033/01802 від 22.04.2026;

інші некласифіковані документи – лист № 2026-9 від 02.05.2026;

інші некласифіковані документи – технічні паспорта товаровиробника б/н від 18.02.2026;

інші некласифіковані документи – технічні характеристики від товаровиробника б/н від 18.02.2026;

копія митної декларації країни відправлення № 431020260000048344 від 19.02.2026.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення “Інспектор” (надалі – АСМО “Інспектор”) згенеровано форми митного контролю:

“000 Інформаційне повідомлення”;

“105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення”;

“106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів”;

“107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД підрозділом митного оформлення”;

“108-3 Витребування документів та/або відомостей, необхідних для підтвердження заявлених кодів товарів згідно з УКТЗЕД”.

Також АСМО “Інспектор” посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

“Товар(и) № 1: Це перше митне оформлення імпортером цього коду товару з даною країною походження за останні 365 днів.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України”. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

Товар № 1. Можливо, неправильна класифікація товару:

Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари “прикриття”/“ризику”. Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації”.

Під час здійснення митного контролю за МД № 26UA403070005097U9 від 06.05.2026 митницею опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

1. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 02.02.2026 № WWSN2026.

Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 16.02.2026 №б/н у вартість не включено витрати на транспортування;

2. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.

Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів такого змісту:

“Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації.

Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.

Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось).

Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України надати документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Відповідно до ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару”.

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано:

інші некласифіковані документи - лист № 3 від 11.11.2025;

інші некласифіковані документи - лист № 1 від 11.11.2025;

інші некласифіковані документи - лист № 1-1 від 11.11.2025;

інші некласифіковані документи - лист № 2 від 11.11.2025.

Листом № 2026-9 від 12.05.2026 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість згідно вимог статті 53 Митного кодексу України, додаткових документів не має.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000308/2 від 12.05.2026, відповідно до якого митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтвердженочислові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.- каталоги, специфікації, виробника товару. AСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

За результатами опрацювання документів встановлено: оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 02.02.2026 №WWSN2026. Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 16.02.2026 №б/н у вартість товарів не включено витрати на транспортування. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Декларантом 12.05.2026 надіслано листи підприємства № 2026-9 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МК України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України.

Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України згідно з МД від 23.04.2026 №26UA504170001984U7 на рівні 3,3294 дол. США/кг (5386,97 дол. США/шт.) товар - трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL TE244-1шт. Номер кузову - НОМЕР_1 . Номер шасі - НОМЕР_1 . Номер двигуна НОМЕР_2 . Тип двигуна – дизельний. Робочий об`єм циліндрів, см3 1532. Календарний рік виготовлення – 2025. Модельний рік виготовлення 2019. Потужність двигуна 17,6 кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Виробник Shandong Weichai Lovol. Торговельна марка LOVOL. Країна виробництва CN. Умови поставки: FOB Qingdao.Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось”.

Тернопільською митницею відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та відповідно до положень статті 55 МК України прийнято рішення про коригування товарів №UA403070/2026/000308/2 від 12.05.2026.

У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості №UA403070/2026/000308/2 від 12.05.2026 надано картку відмови №UA403070/2026/000428 у митному оформленні митної декларації № 26UA403070005097U9 від 06.05.2026.

У картці відмови №UA403070/2026/000428 роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - подати нову митну декларацію на підставі рішення про коригування митної вартості від №UA403070/2026/000308/2 від 12.05.2026 та з врахуванням правок, що зазначені у причині відмови та строків, передбачених ст. 263 МК України.

12.05.2026 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення МД №26UA403070005415U3, за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов`язання сплати до Державного бюджету обов`язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000308/2 від 12.05.2026.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Щодо зауважень митного органу про необхідність надання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, суд зазначає таке.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Стосовно тверджень відповідача про ненадання декларантом каталогів, специфікації від виробника товару, суд зазначає таке.

Ненадання додаткових документів (каталоги, специфікації, прайс-листи) не свідчить про недобросовісність позивача та не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару.

Щодо зауважень митного органу з приводу необхідності надання інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, суд зазначає наступне.

Ненадання бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Окремо суд зауважує на безпідставності вимоги митного органу про надання бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Для витребовування документів бухгалтерського та податкового обліку (якщо мова йде про документи, які стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни за попередні періоди) відповідно до частина четвертої статті 53 МК України митний орган має довести існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість, проте у цьому випадку ні у вимозі декларанту, ні у спірному рішенні таке обґрунтування не наведене.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості – за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Декларантом позивача подані до Тернопільської митниці документи на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до переліку, який визначений у частині другій статті 53 МК України, а саме:

1) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності – контракт №WWSN2026 від 02.02.2026; доповнення - специфікація № 2026-9 від 16.02.2026;

2) рахунок-фактуру (інвойс) № 2026-9 від 16.02.2026;

3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару банківський - платіжну інструкцію в іноземній валюті № 2 від 22.04.2026;

4) інші документи:

сертифікат якості – сертифікат від товарoвиробника б/н від 18.02.2026;

пакувальний лист №2026-9 від 18.02.2026;

рахунок-фактура (інвойс) № 2026-9 від 16.02.2026;

декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 2026-9 від 16.02.2026;

комерційна пропозиція товарoвиробника б/н від 11.02.2026;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист товарoвиробника б/н від 05.02.2026;

розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із заг. кал-ції товарoвиробника б/н від 16.02.2026;

документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”) - декларація про відповідність від 29.04.2026;

заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю – заява від 06.05.2026;

електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №26С320120033/01802 від 22.04.2026;

інші некласифіковані документи – лист № 2026-9 від 02.05.2026;

інші некласифіковані документи – технічні паспорта товаровиробника б/н від 18.02.2026;

інші некласифіковані документи – технічні характеристики від товаровиробника б/н від 18.02.2026;

копію митної декларації країни відправлення № 431020260000048344 від 19.02.2026;

5) транспортні (перевізні) документи – накладна ЦІМ (СIM consignment note (rail)) № 00003175 від 26.04.2026; № 00003182 від 26.04.2026; № 00003193 від 26.04.2026; № 00003194 від 26.04.2026; супровідний документ T1 № 26PL322080NSCUDBM5 від 21.04.2026; T1 №26PL322080NSCUDCM4 від 21.04.2026; T1 № 26PL322080NSCUDDM3 від 21.04.2026; T1 № 26PL322080NSCUDEM2 від 21.04.2026.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №WWSN2026 від 02.02.2026 визначає предмет та загальні умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця тощо. Конкретна поставка товару деталізована у специфікації № 2026-9 від 16.02.2026.

Згідно із умовами контракту №WWSN2026 від 02.02.2026, специфікації № 2026-9 від 16.02.2026, а також комерційного інвойсу № 2026-9 від 16.02.2026, продавцем товар постачається на умовах СРТ-Тернопіль, Україна, тобто всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.

На вказаних умовах продавець - “WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD” (Китай), оплатив витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) №WWSN2026 від 02.02.2026, специфікації № 2026-9 до нього, укладених між ТОВ “СІНОКО” та компанією “WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD”, а також згідно із рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №2026-9 від 16.02.2026, сукупна вартість товару за цією поставкою становила 140800,00 доларів США.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно із частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД типу ІМ40АА №26UA403070005097U9 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № 2026-9 від 16.02.2026, у специфікації до контракту № 2026-9 від 16.02.2026. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни за поставлені товари подані декларантом позивача супровідні документи не містять.

Також у інвойсі №2026-9 від 16.02.2026 міститься інформація про номер зовнішньоекономічного контракту, його предмет та ціну товару, що цілком дає можливість ідентифікувати господарську операцію, її ціну та учасників. Копія експортної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подавався декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Отож, заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Також позивачем подавався платіжний документ про оплату імпортованого товару від 22.04.2026 №2 (SWIFT переказ) на суму 140800,00 дол. США.

Повертаючись до решти підстав, які митний орган вказує в оскаржуваному рішенні, сумніви відповідача щодо заявленої митної вартості товару зводяться до такого:

1) згідно з Правилами Інкотермс 2010 умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно з випискою із загальної калькуляції від виробника товару у вартість не включено витрати на транспортування;

2) згідно з поданою декларацією країна відправлення - Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано, що може свідчити про неповноту включення витрат, пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.

Надаючи оцінку таким підставам суд зазначає, що відповідач погоджується з тим, що вартість витрат на транспортування за умовами поставки CPT несе продавець, відтак такі включаються у ціну (вартість) товару. Відсутність таких витрат на транспортування у загальній калькуляції від виробника товару не є достатньої підставою вважати, що такі витрати міг нести позивач як покупець і через це він має збільшити митну вартість товару. Умови договору, додаток до нього щодо спірної поставки є зрозумілими і вказують на доставку товару продавцем до визначеного місця. З огляду на це відсутність коносаменту також не може впливати на складові митної вартості.

Так, відповідно до положень Правил Інкотермс-2010 умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Отже, всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.

Не зазначення окремим рядком таких витрат виробником товару у загальній калькуляції не може свідчити про заниження митної вартості товару покупцем. А окрім того, виписка із загальної калькуляції від 16.02.2026 №б/н містить вартість “інших невиробничих витрат”.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для збільшення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Також суд зазначає, що при розгляді справи не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару, а так само встановивши пов`язаність продавця та покупця не довів, що такі обставини вплинули на ціну оцінюваних товарів.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від №UA403070/2026/000308/2 від 12.05.2026 та оформлена на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації №UA403070/2026/000428 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Щодо позиції представника відповідача про недоплату позивачем судового збору з посиланням на те, що предметом оскарження є дві вимоги одна майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості), інша – немайнова (скасування картки відмови), кожна з яких має бути оплачена судовим збором, суд вказує на її безпідставність виходячи з наступного.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 27.08.2024 у справі №120/15468/23, розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.

При цьому вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.

Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 320/3053/19 та підтверджено у постанові Верховного Суду від 27.08.2024 у справі №120/15468/23.

Відтак, суд не погоджується із доводами відповідача про необхідність сплати позивачем судового збору за оскарження картки відмови у митному офрмленні у цій справі. Отож, позивачем правильно обчислено судовий збір у розмірі однієї майнової позовної вимоги та повністю сплачено при зверненні до суду із цим позовом. У цій частині розрахунку розміру судового збору за вимогу майнового характеру відповідач заперечень не висловлював.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 26904,04 грн, перерахований до бюджету згідно із платіжною інструкцією №62 від 22.05.2026.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403070/2026/000308/2 від 12.05.2026 та картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000428.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 26904,04 грн (двадцять шість тисяч дев`ятсот чотири грн 04 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" (місцезнаходження: вул. Руська, 52, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ 46001272);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46004 код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.