Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №480/295/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/295/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Військової частини НОМЕР_1 , 2. Військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиції сторін. Клопотання сторін. Процесуальні дії суду.

Під час проходження військової служби позивачу виплачували додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану'' від 28.02.2022 № 168. Натомість надалі позивачу виплатили компенсацію за відпустки та допомогу на оздоровлення, які було обчислено з грошового забезпечення позивача без урахування винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Позивач не погодився з таким та звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправною бездіяльність першого відповідача щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку за 2022-2024 роки, як учаснику бойових дій згідно п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язати першого відповідача здійснити перерахунок, а другого відповідача доплату позивачу такої грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування винагороди, передбаченої Постановою № 168; визнати протиправною бездіяльність першого відповідача щодо невключення винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022-2024 роки; зобов`язати першого відповідача провести перерахунок, а другого відповідача доплату позивачу таких грошових допомог з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Судом було відкрито провадження у справі 14.01.2026.

Відповідачі подади відзиви на позовну заяву, в якому зазначено, що спірні компенсації та допомоги виплачувались позивачу без урахування додаткової винагороди правомірно, оскільки така винагорода не є щомісячною, а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.

У період з 13.04.2022 до 06.12.2024 позивач проходив військову службу у першого відповідача, який у період з 13.04.2022 до 31.07.2022 перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 01.08.2022 - на фінансовому забезпеченні другого відповідача. Зазначені факти не спростовуються сторонами.

У період з липня 2022 до листопада 2024 року позивачу виплачували винагороду, передбачену Постановою № 168, що підтверджується картками особового рахунку військовослужбовця на ім`я позивача за № 380, 498 та 459 за 2022-2024 роки.

Згідно наказу першого відповідача від 06.12.2024 № 393 позивача з 06.12.2024 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. У наказі зазначено виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки, як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки у кількості 42 дні, а також грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік.

Факт виплати позивачу грошових компенсацій за невикористані додаткові відпустки, як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки та грошових допомог на оздоровлення за 2022-2024 роки не спростовується сторонами, а також підтверджується картками особового рахунку військовослужбовця на ім`я позивача, про які зазначено судом вище.

Відповідно до положення п. 2 ст. 9 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На період дії воєнного стану (особливого періоду) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (підп. ''а'' п. 1 ст. 9-2 Закону № 2011-XII).

Згідно норм пунктів 1, 8 та абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону № 2011-XIІ військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток.

Пунктами 2-3 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб'' від 30.08.2017 № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони.

Відповідно до п. 2 розділу I, п. 1-2 розділу ХХІІІ та п. 5-6 розділу XXХI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану.

Військовослужбовцям, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Пунктами 1-1 та 1-2 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Суд зазначає, що додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану. Розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання військовослужбовцем участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Винагорода визначається наказами командирів (начальників). За відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Суд враховує, що п. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ відносить до складу грошового забезпечення щомісячні додаткові види грошового забезпечення (зокрема винагороди, які мають постійний характер).

Водночас додаткові щомісячні види грошового забезпечення військовослужбовців є чітко унормованими, а додаткова винагорода, установлена Постановою № 168 відповідно до норми п. 2 розділу I Порядку № 260, з огляду на її характер та особливості, не включається до щомісячних видів грошового забезпечення, а є одноразовим видом такого забезпечення.

Отже, винагорода має тимчасовий характер, а тому вона не є складовою щомісячного додаткового виду грошового забезпечення. Тому до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток та грошових допомог на оздоровлення не включається винагорода.

Аналогічні висновки містяться упостановах Верховного Суду від 20.08.2026 у справі № 200/766/25, від 20.08.2026 у справі № 380/26236/23, від 17.08.2026 у справі № 240/24918/23, від 17.08.2026 (справа № 240/1604/24) та від 12.02.2026 справа № 420/77/25).

Таким чином, дії щодо обрахунку позивачу компенсацій відпусток та грошових допомог на оздоровлення у повній мірі відповідають критеріям правомірності, які передбачені нормою ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Судові витрати.

Оскільки у задоволенні вимог відмовлено, то розподіл витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 77,90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук