Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №480/5150/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/5150/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиції сторін. Клопотання сторін. Процесуальні дії суду.

Під час проходження військової служби відповідач виплачував позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану'' від 28.02.2022 № 168. Натомість надалі відповідач виплатив позивачу грошову компенсацію за відпустки, які було обчислено з грошового забезпечення позивача без урахування винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Позивач не погодився з таким та звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок позивачу грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 78 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом було відкрито провадження у справі 08.07.2025.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спірні компенсації виплачувались позивачу без урахування додаткової винагороди правомірно, оскільки така винагорода не є щомісячною, а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Судом було постановлено ухвалу про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду 10.09.2026.

Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.

У період з травня 2022 до червня 2023 року відповідач виплачував позивачу винагороду, передбачену Постановою № 168, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця на ім`я позивача.

Згідно наказу відповідача від 14.09.2023 № 261 позивача з 14.09.2023 було виключено зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення. У наказі зазначено виплатити позивачу грошову компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за 2022 рік у кількості 20 діб та 2023 рік у кількості 30 діб, а також за невикористані додаткові відпустки за 2022 рік у кількості 14 діб та 2023 рік у кількості 14 діб.

Факт виплати компенсацій за неви користані відпустки підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця на ім`я позивача та не спростовується сторонами.

Відповідно до положення п. 2 ст. 9 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (ст. 9-2 Закону № 2011-XII).

Згідно норм пунктів 1, 8 та абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону № 2011-XIІ військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового забезпечення. Військовослужбовцям додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Пунктами 2-3 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб'' від 30.08.2017 № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони.

Відповідно до п. 2 розділу I та п. 5-6 розділу XXХI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану. Військовослужбовцям, які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 к.д.

Пунктами 1-1 та 1-2 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Суд зазначає, що додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану. Розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання військовослужбовцем участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Винагорода визначається наказами командирів (начальників). За відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Суд враховує, що п. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ відносить до складу грошового забезпечення щомісячні додаткові види грошового забезпечення (зокрема винагороди, які мають постійний характер).

Водночас додаткові щомісячні види грошового забезпечення військовослужбовців є чітко унормованими, а додаткова винагорода, установлена Постановою № 168 відповідно до норми п. 2 розділу I Порядку № 260, з огляду на її характер та особливості, не включається до щомісячних видів грошового забезпечення, а є одноразовим видом такого забезпечення.

Отже, винагорода має тимчасовий характер, а тому вона не є складовою щомісячного додаткового виду грошового забезпечення. Тому до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток не включається винагорода.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.08.2026 у справі № 200/766/25, від 20.08.2026 у справі № 380/26236/23 та від 12.02.2026 у справі № 420/77/25.

Таким чином, дії відповідача щодо обрахунку позивачу компенсацій відпусток у повній мірі відповідають критеріям правомірності, які передбачені нормою ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Судові витрати.

Оскільки у задоволенні вимог відмовлено, то розподіл витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 77,90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук