Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №480/5374/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Справа № 480/5374/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5374/26 за позовом ОСОБА_1 до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка діє при Міністерстві у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка діє при Міністерстві у справах ветеранів України, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, оформлене Рішенням № 2/27 від 21 травня 2026 року, яким позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій;

- зобов`язати Комісію повторно розглянути документи позивача щодо надання статусу учасника бойових дій із урахуванням правової оцінки, наданої судом, повно та всебічно дослідити всі подані документи, за необхідності витребувати додаткові матеріали та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Свої вимоги мотивує тим, що він брав безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України у складі добровольчого формування територіальної громади. Зазначає, що рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій є протиправним та таким, що порушує його права, у зв`язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 15.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/5374/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Міністерство у справах ветеранів України з позовними вимогами не погодилось, у відзив на позовну заяву зазначило, що приймаючи оскаржуване рішення Комісія діяла у межах та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.04.2022 між ОСОБА_1 та командиром добровольчого формування Сумської міської територіальної громади № 3 укладено контракт добровольця територіальної оборони, який відповідно до пункту 13 контракту набрав чинності з 25.02.2022.

23.03.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано ОСОБА_1 довідку № 2/1703 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. У довідці зазначено, що позивач у період з 25.02.2022 по 25.03.2022 брав участь у відповідних заходах, перебуваючи у Сумській області, Сумському районі, м. Суми.

В подальшому, позивач звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Рішенням Міжвідомчої комісії від 27.02.2025 № 2/ІІ/25/4 позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач повторно звернувся до Комісії із заявою та пакетом документів, необхідних для вирішення питання щодо надання статусу учасника бойових дій.

За результатами повторного розгляду заяви Міжвідомча комісія прийняла рішення від 21.05.2026 № 2/27, яким відмовила позивачу у наданні статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.

Статтею 5 Закону № 3551-XII передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.

У разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п`ятим цього пункту, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є:

свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;

особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів.

До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.

До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.

На виконання вимог пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 413 він визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Підпунктом 6 пункту 4 Порядку № 413 встановлено, що для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 25 частини першої статті 6 Закону, підставою для надання статусу учасника бойових дій є довідка за формою згідно з додатком 6, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими заявник сам або у складі добровольчого формування брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.

У разі відсутності зазначеної довідки підставою для надання статусу учасника бойових дій заявникам, зазначеним в абзаці першому цього підпункту, є:

свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;

заявникам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів.

До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать. До періоду безпосередньої участі заявників, зазначених в абзаці першому цього підпункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 413 рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається:

комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону;

міжвідомчою комісією - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону.

За приписами пункту 21 Порядку № 413 міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, заявниками з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону, або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі заявники брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про заявників, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких заявників, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи заявників, які звернулися до міжвідомчої комісії.

Пунктом 24 Порядку № 413 передбачено, що комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку;

3) подання недостовірної інформації;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку.

У разі усунення виявлених підстав для відмови в наданні статусу учасника бойових дій заявник або уповноважена особа може повторно ініціювати винесення питання про надання зазначеного статусу (за процедурою, визначеною цим Порядком) на розгляд комісії шляхом подання заяви до керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, в якому утворено комісію.

Рішення комісії або міжвідомчої комісії може бути оскаржене відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.

Зі змісту наведених норм вбачається, що для надання статусу учасника бойових дій особі, яка у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року у складі добровольчого формування у взаємодії із Збройними Силами України брала участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, належною та самостійною підставою є довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413, видана командиром відповідної військової частини.

Як встановлено судом, позивач подав до Міжвідомчої комісії довідку від 23.03.2024 № 2/1703, видану командиром військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої він у період з 25.02.2022 по 25.03.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Суми, Сумському районі Сумської області.

Відповідність зазначеної довідки формі, встановленій додатком 6 до Порядку № 413, відповідачами не заперечується. Вона містить відомості про особу позивача, період і місце його участі у відповідних заходах, підписана командиром військової частини та скріплена печаткою.

Матеріали справи не містять доказів скасування довідки від 23.03.2024 № 2/1703, визнання її недійсною або встановлення у передбаченому законом порядку факту внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За таких обставин подана позивачем довідка за своїми формою та змістом відповідає вимогам пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII та підпункту 6 пункту 4 Порядку № 413 і є належною підставою для вирішення питання про надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Суд критично оцінює посилання відповідача на лист військової частини НОМЕР_2 , оскільки позивач претендує на надання статусу учасника бойових дій не як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , а як особа, яка у складі добровольчого формування брала участь у відповідних заходах у взаємодії із Збройними Силами України. Тому відсутність позивача у списках особового складу військової частини сама по собі не спростовує факту його участі у таких заходах.

Пункт 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII не встановлює обов`язкової умови щодо зарахування особи до списків особового складу військової частини, видання стосовно неї індивідуального бойового розпорядження або обов`язкового внесення відомостей про неї до журналу бойових дій. Визначальним є факт безпосередньої участі особи у відповідних заходах у складі добровольчого формування у взаємодії з військовою частиною, який у цьому випадку засвідчений довідкою командира військової частини.

При цьому лист містить лише повідомлення про відсутність у військовій частині відповідних відомостей та загальний висновок про незаконність видачі довідки, однак не містить обґрунтування, на підставі яких конкретних документів і встановлених обставин зроблено висновок про недостовірність відомостей, зазначених у довідці. Матеріали справи також не свідчать, що Міжвідомча комісія витребувала та дослідила зміст бойових розпоряджень, зазначених у довідці як підставу для її видачі, або з`ясувала обставини її складення у особи, яка її підписала.

Отже, сама по собі відсутність персоніфікованої облікової інформації про позивача у військовій частині не є беззаперечним доказом того, що позивач не брав участі у відповідних заходах, та не спростовує відомостей, засвідчених довідкою від 23.03.2024 № 2/1703.

Посилання Міжвідомчої комісії на результати службового розслідування та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань також не підтверджують недостовірності довідки від 23.03.2024 № 2/1703.

Саме по собі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, свідчить лише про початок досудового розслідування та не підтверджує факту вчинення кримінального правопорушення. Матеріали справи не містять обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, або іншого рішення компетентного органу, яким було б установлено факт підроблення довідки від 23.03.2024 № 2/1703 чи внесення до неї недостовірних відомостей.

За таких обставин висновок Міжвідомчої комісії про наявність у довідці позивача ознак службового підроблення ґрунтується на припущеннях та не може бути належною підставою для відмови у наданні статусу учасника бойових дій.

Крім того, під час повторного розгляду заяви Міжвідомча комісія не надала належної оцінки іншим поданим позивачем документам, які у сукупності з довідкою від 23.03.2024 № 2/1703 підтверджують його участь у добровольчому формуванні та здійсненні заходів із забезпечення оборони України.

Зокрема, матеріали справи містять контракт добровольця територіальної оборони, укладений позивачем із командиром добровольчого формування Сумської міської територіальної громади № 3, посвідчення добровольця територіальної оборони, документи добровольчого формування, а також грамоти та подяки, що характеризують діяльність позивача у відповідний період.

Водночас зі змісту спірного рішення не вбачається, що Міжвідомча комісія дослідила зазначені документи у їх сукупності та навела мотиви, з яких вони були відхилені. Комісія фактично обмежилася посиланням на лист військової частини НОМЕР_2 від 27.09.2025 № 760/1/31620, не усунувши суперечності між викладеною у ньому інформацією та відомостями, засвідченими раніше виданою довідкою командира військової частини НОМЕР_1 .

При цьому Комісія не скористалася наданими їй повноваженнями щодо заслуховування пояснень позивача, командира добровольчого формування, особи, яка підписала довідку, інших свідків або представників відповідних військових частин, а також не витребувала документів, які могли б підтвердити або спростувати фактичну взаємодію добровольчого формування з військовою частиною НОМЕР_1 .

За таких обставин суд вважає, що Комісія не забезпечила повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача, а спірне рішення прийнято без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій, а тому, рішення Міжвідомчої комісії від 21.05.2026 № 2/27 про відмову позивачу в наданні статусу учасника бойових дій є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка діє при Міністерстві у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, оформлене Рішенням № 2/27 від 21 травня 2026 року, яким позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

Зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка діє при Міністерстві у справах ветеранів України повторно розглянути документи ОСОБА_1 щодо надання статусу учасника бойових дій та прийняти рішення, із урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець