Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №460/9656/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2026 року м. Рівне№460/9656/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ"

доРівненська митниці

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “РАЙТ ВЕСТ” (далі - ТОВ “РАЙТ ВЕСТ”, позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2026/000010/2 від 20.02.2026.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що 20.02.2026 декларантом ТОВ “РАЙТ ВЕСТ” до Рівненської митниці була подана митна декларація №26UA204130003158U4 на товар: “Напівпричеп-автовоз двохмісний марки LOHR, модель EUROLOHR 200, номер кузова НОМЕР_1 , рік виготовлення 2017, бувший у використанні” із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 45000,00 євро. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо-економічний контракт, рахунок-проформу, рахунок-фактуру, платіжну інструкцію в іноземній валюті, експортну митну декларацію, автотранспортну накладну CMR, сертифікат на переміщення товару, калькуляцію транспортних витрат, довідку про транспортні витрати, експертну довідку тощо. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення 20.02.2026 посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями та наявністю інформації про митну вартість товару з відкритого інтернет-ресурсу www.autoline.info. Декларант вважав, що до первинного комплекту документів ним були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, інші у декларанта були відсутні, про що було проінформовано митний орган. Митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 20.02.2026 прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2026/000010/2 та Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204130/2026/000051. Позивач вважає відсутніми підстави для коригування митної вартості, а тому просить скасувати рішення митного органу як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 09.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення, вказав, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом не були надані додаткові документи. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації з відкритого інтернет-ресурсу www.autoline.info із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ до рівня, наявного у ціновій базі даних. Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача. З наведених у відзиві підстав просив відмовити в позові повністю.

Ухвалою від 19.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Рівненської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О., вказану справу передано для повторного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного повторного 08.09.2026 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Зозулі Д.П.

Ухвалою суду від 09.09.2026 прийнято адміністративну справу №460/9694/26 до провадження судді Зозулі Д.П.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив такі обставини.

15.12.2025 між польською фірмою “SHELFI SPOLSKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA” (Продавець) та ТОВ “РАЙТ ВЕСТ” (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №RW-071 (далі - Контракт).

Відповідно до умов Контракту Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку техніку нову та бувшу у використанні (далі Товар).

Загальна вартість контракту становить 500 000,00 (п`ятсот тисяч) євро.

Ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі-інвойсі) для відповідної поставки та встановлюються в євро.

Розділом 3 Контракту визначено, що Покупець оплачує вартість Товару протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленості між сторонами можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (та/або проформи-інвойсу) (а.с. 7-11).

При виконанні цього Контракту Продавцем було поставлено Покупцеві товар: “Напівпричеп-автовоз двохмісний марки LOHR, модель EUROLOHR 200, номер кузова НОМЕР_1 , рік виготовлення 2017, бувший у використанні” із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 45000,00 євро.

Згідно рахунку-проформи №202601002 від 29.12.2025 та експортної митної декларації MRN №26FR10000969319MB3 від 06.02.2026, товар був відправлений Продавцем Покупцеві (а.с. 12).

Виставлений Покупцеві рахунок-проформа на оплату товару №202601002 від 29.12.2025 був оплачений згідно приписів розділу 3 Контракту згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №89 від 30.01.2026 (а.с.14).

З метою митного оформлення товару за ціною договору декларантом позивача 20.02.2026 подано до Рівненської митниці митну декларацію №26UA204130003158U4, до якої були долучені: зовнішньо економічний контракт №RW-071 від 15.12.2025, рахунок-проформа №202601002 від 29.12.2025, рахунок-фактура №202602003 від 02.02.2026, платіжна інструкція в іноземній валюті №89 від 30.01.2026, експортна митна декларація MRN №26FR10000969319MB3 від 06.02.2026, автотранспортна накладна CMR б/н від 02.02.2026, сертифікат на переміщення товару EUR1 №А5718709 від 20.02.2026, калькуляція транспортних витрат №180226/2 від 18.02.2026, довідка про транспортні витрати №180226/2 від 18.02.2026, експертна довідка №2602-277 SA від 09.02.2026 (а.с. 5-6).

Під час процедури митного контролю посадовою особою митниці було надіслано електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи:

1) висновок про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) банківські платіжні документи, які однозначно можливо поширити на дану партію товару (SWIFT);

4) інвойс від 29.12.2025 №202601002;

5) калькуляцію транспортних витрат від 18.02.2026 №180226/2, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Позивач листом від 20.02.2026 повідомив, що для підтвердження митної вартості надав всі документи, які передбачені п. 2 ст. 53 Митного кодексу України, у зв`язку з чим просить прийняти рішення відповідно до ч. 3, 4 ст. 54 Кодексу (а.с. 31).

20.02.2026 Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2026/000010/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204130/2026/000051 (а.с.32-33, 34-35).

Відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України товар випущений у вільний обіг за митною декларацією №26UA204130003339U9 від 23.02.2026, сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 279 432,50 грн (а.с. 36-37).

Суд встановив, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митним органом з урахуванням таких обставин та джерел інформації:

1. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України; 2) подані до митного оформлення документи містять неточності:

- подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.04.2022 №800578 містить відомості про власника (продавця) транспортного засобу UAB “MANVESTA”, які не кореспондуються із відомостями про продавця та покупця, заявленими декларантом в МД;

- до митного оформлення надано доповнення до контракту від 17.02.2026 Додаткова угода №2, яким вносяться зміни до п. 1.1. (зміна юридичної адреси покупця) та п.4.2 (зміна умов поставки товару) Контракту від 15.12.2025 №RW-071 (далі - Контракт). Однак дата укладення рахунку проформи від 29.12.2025 №202601002, інвойсу від 02.02.2026 №202601002 та міжнародної автотранспортної накладної від 02.02.2026 №б/н передує укладенню даного доповнення, при цьому адреса отримувача в міжнародній автотранспортній накладній від 02.02.2026 не кореспондується з адресою отримувача в комерційних документах на поставку товару;

- п.3.1. Контракту передбачено, що покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленостей між сторонами, можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (та/або проформі інвойс), в п. 3.4. Контракту зазначено, що оплата здійснюється шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок продавця на умовах попередня оплата, післяплата. Разом з тим, документального підтвердження про домовлені за даною поставкою товару, умови оплати не надано до митного оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 30.01.2026 №89, у якій в гр. 70 “Призначення платежу” наявні реквізити інвойсу від 29.12.2025 №202601002, який до митного оформлення не надано;

- надано калькуляцію транспортних витрат від 18.02.2026 №180226/2, яка не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил і заповнення”;

- в копій експортної декларації країни відправлення від 06.02.2026 №26FR10000969319MB3 відсутні умови поставки INCOTERMS, а також зазначена вартість по рахунку 45 000 євро (готівковий розрахунок), а цінність товару 45 500 євро.

ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України Рівненська митниця володіє інформацією про вартість транспортного засобу з такими ж характеристиками та технічним станом за рівнем вартості 73 000,00 євро згідно цінової інформації відкритого Інтернет ресурсу www.autoline.info та вартості транспортування згідно з калькуляцією транспортних витрат від 18.02.2026 № 180226/2 у розмірі 560,00євро.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) банківські платіжні документи, які однозначно можливо поширити на дану партію товару (SWIFT); 4) інвойс від 29.12.2025 №202601002; 5) калькуляцію транспортних витрат від 18.02.2026 №180226/2, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 – 61 МКУ), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 – 63 МКУ, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації про вартість транспортного засобу з такими ж характеристиками та технічним станом за рівнем вартості 73 000,00 євро згідно цінової інформації відкритого Інтернет ресурсу www.autoline.info та вартості транспортування згідно з калькуляцією транспортних витрат від 18.02.2026 № 180226/2 у розмірі 560,00 євро. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 73 560,00 євро (73 000,00 євро + 560,00 євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3 745 403,028грн (73 560,00 євро * 50,9163 грн/євро).

Вважаючи відсутніми підстави для коригування митної вартості товару за резервним методом, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення митниці.

Оцінюючи правомірність рішення про коригування митної вартості, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Так щодо твердження митного органу, що подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.04.2022 №800578 містить відомості про власника (продавця) транспортного засобу UAB “MANVESTA”, які не кореспондуються із відомостями про продавця та покупця, заявленими декларантом в МД, суду слід зазначити наступне.

Так, нормами законодавства Євросоюзу не заборонено продаж транспортних засобів від фізичних осіб юридичним або навпаки та не зобов`язано покупця переоформляти у такому випадку свідоцтво про реєстрацію. Наданий документ підтверджує факт зняття транспортного засобу з обліку для його вивезення за межі Євросоюзу, при цьому відповідачем не обґрунтовано яким саме чином надання документу для зняття транспортного засобу з обліку може піддавати сумніву його дійсну вартість та не наведено жодних розбіжностей або неточностей у такому документі, відповідно до такої підстави коригування митної вартості суд ставиться критично.

Щодо вимоги №2: “До митного оформлення надано доповнення до контракту від 17.02.2026 Додаткова угода №2, яким вносяться зміни д.п. 1.1. (зміна юридичної адреси покупця) та п.4.2 (зміна умов поставки товару) Контракту від 15.12.2025 №RW-071 (далі - Контракт). Однак дата укладення рахунку проформи від 29.12.2025 №202601002, інвойсу від 02.02.2026 №202601002 та міжнародної автотранспортної накладної від 02.02.2026 №б/н передує укладенню даного доповнення, при цьому адреса отримувача в міжнародній автотранспортній накладній від 02.02.2026 не кореспондується з адресою отримувача в комерційних документах на поставку товару” - відповідачем не обґрунтовано, яким чином зміна адреси доставки в межах міста Рівне може ставити під сумнів рівень заявленої митної вартості. Крім того, відповідно до змісту контракту умовами поставки ІНКОТЕРМС є DAP-Рівне, що покладає всі обов`язки по заповненню експортних документів на продавця. Таким чином, суд вважає, що технічні відмінності у заповненні рахунків в частині адреси доставки не можуть ставитись в провину позивачу та не змінюють митної вартості задекларованого товару.

За змістом вимоги №3: “П.3.1. Контракту передбачено, що покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленостей між сторонами, можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (та/або проформі інвойс), в п. 3.4. Контракту зазначено, що оплата здійснюється шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок продавця на умовах попередня оплата, післяплата. Разом з тим, документального підтвердження про домовлені за даною поставкою товару, умови оплати не надано до митного оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 30.01.2026 №89, у якій в гр. 70 “Призначення платежу” наявні реквізити інвойсу від 29.12.2025 №202601002, який до митного оформлення не надано” - із даного приводу суд зазначає, що долучений до матеріалів справи та досліджений судом зовнішньо економічний контракт №RW-071 від 15.12.2025 не передбачає обов`язкову фіксацію домовленості про строки оплати у письмовому вигляді, відповідно таку вимогу суд оцінює як перевищення повноважень відповідачем. Щодо твердження про ненадання до митного оформлення інвойсу від 29.12.2025 №202601002, то судом досліджено митну декларацію №26UA204130003158U4 та встановлено, що у графі 44 такий документ зазначений під кодом 0325, аналогічно у Картці відмови у митному оформленні №UA204130/2026/000051 в першому рядку посадовою особою митниці вказаний інвойс від 29.12.2025 №202601002. Відповідно таке твердження відповідача спростовується матеріалами справи.

За змістом наступної вимоги: “Надано калькуляцію транспортних витрат від 18.02.2026 №180226/2, яка не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил і заповнення” - відповідачем не обґрунтовано про яку саме невідповідність йдеться та не пояснено яким чином це може ставити під сумнів заявлену митну вартість, відповідно до такої підстави коригування суд ставиться критично.

Щодо вимоги №5: “В копій експортної декларації країни відправлення від 06.02.2026 №26FR10000969319MB3 відсутні умови поставки INCOTERMS, а також зазначена вартість по рахунку 45 000 євро (готівковий розрахунок), а цінність товару 45 500 євро” - із даного приводу суд враховує правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №813/1350/14, згідно якої експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. Судом також враховується, що дана митна декларація пройшла митне оформлення країни-експортера. Суд також зважає на доводи позивача, що вказана у декларації статистична вартість товару це теоретична або розрахункова вартість товару, що перетинає кордон. Вона використовується митними та статистичними органами для фіксованого обліку обсягів експорту й імпорту та забезпечення порівнянності даних. Статистична вартість у митній декларації не завжди збігається з вартістю в інвойсі. Вони розраховуються для різних цілей і відображають різні фінансові показники. Так, вартість в інвойсі (фактурна вартість) це фактична ціна товару, яку покупець сплачує або повинен сплатити продавцю. Вона фіксується у валюті контракту і є основою для розрахунку. Статистична ж вартість це виключно розрахунковий показник, який вираховується для ведення митної та державної статистики.

Таким чином, суд вважає, що сумніви митного органу щодо повноти включення складових митної вартості та розбіжностей спростовані первинно поданими до митного оформлення документами, а єдиною підставою для коригування митної вартості стала наявність у митного органу цінової інформації з оголошення із мережі Інтернет, відмінної від заявленої декларантом. Митним органом був обраний шостий, резервний метод визначення митної вартості у зв`язку із наявністю у митниці інформації про митну вартість товару з відкритого інтернет-ресурсу www.autoline.info, що суд вважає протиправним та таким, що не може бути використане в якості джерела для визначення митної вартості. Факт пропонування певного товару до продажу в мережі Інтернет за певною ціною не є підтвердженням того, що така ціна є адекватною та була чи будь-коли буде сплачена будь-ким із покупців. Митним кодексом України не передбачено такого джерела інформації, як оголошення в мережі Інтернет, як і іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Дослідивши матеріали справи суд критично ставиться до тверджень відповідача про наявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.

Суд вважає, що надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Отже, відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості лишається наявність у митниці цінової інформації з мережі Інтернет, відмінної від заявленої декларантом. Суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митним органом митної вартості за спірною поставкою.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однозначно трактує цю норму і Вищий адміністративний суд України, яким зазначено, що митний орган має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними. До подібних висновків прийшов ВАСУ у своїх постановах від 20.06.2017 року по справі №814/2068/15, від 12.07.2017 року - по справі №815/6984/15, від 05.04.2017 року - по справі №804/1642/15.

Суд вважає, що для митного оформлення митної декларації від 20.02.2026 року №26UA204130003158U4 декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товар, що імпортується.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 20.02.2026 року №26UA204130003158U4 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.

Суд наголошує, що в частині третій статті 53 МК України передбачені чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 МК України.

Разом з тим, обґрунтованість наведених митним органом у графах 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару причин для витребування додаткових документів у позивача та, відповідно, наявності сумніву в правильності визначення останнім митної вартості товару не підтвердилася в ході розгляду справи, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з приписами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини першої та третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини третьої - восьмої статті 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути спів мірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської та польської мови на українську мову, були надані позивачу ПП “Бюро перекладів “АДВАНС”. На підтвердження отриманих послуг, позивачем надано суду рахунок №61-26 від 13.05.2026 року за перекладацькі послуги, всього на суму 2700,00 грн; платіжну інструкцію №8815566933.1 від 02.06.2026 на суму 2700,00 грн. із призначенням платежу: “Оплата за послуги письмового перекладу згідно рахунку №61-26 від 13.05.2026 р. без ПДВ”.

Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 4191,48 грн. відповідно до платіжної інструкції №881556934.1 від 02.06.26, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “РАЙТ ВЕСТ” до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2026/000010/2 від 20.02.2026 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РАЙТ ВЕСТ” за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати на переклад документів в сумі 2700,00 грн. (дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) та судовий збір у розмірі 4191,48 (чотири тисячі сто дев`яносто одну грн. 48 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляцйної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" (вул. Кавказька, 9А, офіс 108,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 45951685)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Д.П. Зозуля