Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №460/9589/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №460/9589/26

Суддя: Н.В. Друзенко

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2026 р. м. Рівне№460/9589/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доДержавної Установи «Український державний науково – дослідний інститут медико – соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради

про ухвалення додаткового судового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 року у справі №460/9589/26 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального підприємства “Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка” Рівненської обласної ради” від 15.10.2025 №61/25/3628/В щодо невстановлення ОСОБА_1 інвалідності.

Зобов`язано експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального підприємства “Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка” Рівненської обласної ради” провести повторне оцінювання повсякденного функціонування особи - ОСОБА_1 та прийняти нове рішення з урахуванням правової оцінки, викладеної у мотивувальній частині рішення суду.

Визнано протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 06.03.2026 №1808/26/2101.

Зобов`язано експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21.11.2025 та прийняти нове рішення з урахуванням правової оцінки, викладеної у мотивувальній частині рішення суду.

08.09.2026 до суду надійшла заява сторони позивача про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з понесенням судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки, судове рішення у справі ухвалено за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, тому заява про ухвалення додаткового рішення розглядається в такому ж порядку (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За частиною п`ятою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Стороною позивача за правилами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, подано заяву про присудження на користь позивача судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради, та з Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000 грн.

На підтвердження зазначеної заяви долучено договір про надання правової допомоги від 15.11.2025 та акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги за Договором про надання професійної правничої допомоги від 15.11.2025 від 06.09.2026 року.

Наданими документами в повній мірі підтверджується факт надання адвокатом адвокатом Чехонадський А.О. правничої допомоги позивачу та їх вартість на рівні 15000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За наведеного, суд приходить до висновку, що присудженню позивачу підлягають витрати на правову допомогу, обґрунтована сума яких складає: 10000 грн. В решті розрахунок вартості витрат на правову допомогу не є співмірним ні з часом, витраченим адвокатом на супроводження справи, ні з самою складністю справи.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради, (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02000010, місцезнаходження: вул. Київська 78Г, м.Рівне, Рівненська обл.,33007) та з Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03191673, місцезнаходження: провулок Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Державна Установа «Український державний науково – дослідний інститут медико – соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005, ЄДРПОУ/РНОКПП 03191673) Відповідач - Комунальне підприємство "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради (вул. Київська, 78-Г,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 02000010)

Суддя Н.В. Друзенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua