Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №522/17221/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №522/17221/26

Провадження №1-кп/522/3181/26

09 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026168500000180, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Онорівка Березівського району Одеської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 02.05.2018 року вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 8 років,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 03 серпня 2026 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, більш точний час не встановлено, перебував на вул. Розкидайлівська у м. Одеса поблизу будинку № 34 та побачив ОСОБА_5 , яка рухалася по вказаній вулиці.

Внаслідок раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 у ОСОБА_3 виник протиправний намір щодо спричинення тілесних ушкоджень останній.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 та наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя потерпілої, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин верхньої губи - крововиливу на червоній каймі верхньої губи по центру з переходом на слизову оболонку, які відповідно до п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме - в умисному легкому тілесному ушкодженні, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду за участю захисника ОСОБА_6 на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_5 надала письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Із заяви ОСОБА_3 , наданої в присутності захисника ОСОБА_6 , судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету правопорушення. Добровільність вказаного встановлено зі змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисному легкому тілесному ушкодженні.

Суд, при вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_3 покарання, керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину (проступку), і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів (проступків) як засудженими, так і іншими особами.

За приписами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин (проступок), має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (проступків).

Отже, врахувавши обставини справи в їх сукупності, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, дані, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу та вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України наступним чином: DVD-R 840882-диск із відео файлом: «video5330160993949492250 (2)» - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12026168500000180.

Цивільний позов у кримінальному провадженні №12026168500000180 не заявлявся, матеріальна шкода не завдана.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026168500000180 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 118, 124, 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речовий доказ: DVD-R 840882-диск із відео файлом: «video5330160993949492250 (2)» - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12026168500000180.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1