Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №509/4829/26
Суддя: Гандзій Д. М.
Справа № 509/4829/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь, адміністративні матеріали, які надійшли від ДПП УПП в Одеській області НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч. 1 КУпАП – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , такого, що на протязі року до адміністративної відповідальності не притягувався, -
ВСТАНОВИВ :
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 707616 від 01.07.2026 р., вбачається, що 24.06.2026 р. о 07:45 год., за адресою : Одеська область, Одеський район, с.-ще Авангард, Тираспільське шосе, 22/8 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Рено Мастер» д/н НОМЕР_1 в стані наркотичного сп?яніння, огляд на стан якого проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія в медичному закладі ООМЦПЗ ООР у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 001254, чим порушив п. 2.9а ПДР – керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, не визнав та просив суд закрити провадження на підставі ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, показавши, що 24.06.2026 р. о 07:45 год., за адресою : Одеська область, Одеський район, с.-ще Авангард, Тираспільське шосе, 22/8 км, він не керував транспортним засобом, а його автомобіль знаходився в статичному стані, він знаходився всередині автомобілю, де приймав ліки від болю в колінному суглобі, на якому була проведена хірургічна операція. Вказував, що в протоколі не вказані ознаки наркотичного сп?яніння, як це передбачено Законом, про що він під відеозапис неодноразово говорив робітнику поліції, який складав протокол, в якому він зазначив, що з протоколом не згодний, додавши, що від керуванням транспортним засобом його не відсторонював робітник поліції.
Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних боді-камер, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно – є одним з доказів по справі, у зв`язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.
Відповідно до умов статті 252 КУпАП – орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 1 статті 256 КУпАП передбачено – у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше.
У відповідності до ст. 266 КУпАП – особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції - підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, який проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків і у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння – працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. При чому, огляд осіб на стан сп`яніння – здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок направлення та проведення освідування на предмет виявлення ознак наркотичного сп`яніння регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 з відповідними змінами та доповненнями (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858).
Відповідно до п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
При чому, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є : наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 Інструкції).
Пункт 17 Інструкцій визначає, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Відповідно до п. 20 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі
Згідно із ст. 55 Конституції України – права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 62 Конституції України прямо вказує – особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи – тлумачаться на його користь.
Відповідно до ст. 63 Конституції України – особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коли яких визначається законом.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 707616 від 01.07.2026 р., вбачається, що 24.06.2026 р. о 07:45 год., за адресою : Одеська область, Одеський район, с.-ще Авангард, Тираспільське шосе, 22/8 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Рено Мастер» д/н НОМЕР_1 в стані наркотичного сп?яніння, огляд на стан якого проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія в медичному закладі ООМЦПЗ ООР у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 001254, чим порушив п. 2.9а ПДР – керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні було встановлено паспортні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 707616 від 01.07.2026 р. – складений у відношенні іншої особи ОСОБА_2 , що є порушенням Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції - підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд з`ясував, що в порушення вимог ст. 266 ч. 1 КУпАП, водій ОСОБА_1 - не був відсторонений від керування транспортним засобом «Рено Мастер» д/н НОМЕР_1 , і у нього не було вилучено водійське посвідчення, хоча у протоколі поліцейський зазначає, що він перебував у стані наркотичного сп?яніння, не вказавши при цьому у протоколі ознаки такого сп?яніння, хоча такими ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є : наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, що також є порушенням вказаної Інструкції.
Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, передбачено:
а) необхідність відеофіксації:«використання нагрудних відеокамер
(відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції» (п. 1.3 Розділу І Інструкції);
б) випадки застосування такого превентивного заходу: нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації, (п. 3.3 Розділу III Інструкції).
При цьому зазначається, що «після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно» (п. 3.5 Розділу III Інструкції).
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (п. 5 розділ II), затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
В судовому засіданні при огляді відео-доказів з нагрудних боді-камер поліцейських було встановлено, що Диск № 1 взагалі не відкривається, про що було складено відповідний Акт про відсутність інформації на оптичному носії (DVD-диску Петлюк 1 707616).
На Диску № 2, оглянутого судом, мається запис розмови ОСОБА_1 з інспектором поліції та їхню бесіду вже після отримання висновку щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп?яніння № 001254 від 29.06.2026 р., яким було встановлено стан наркотичного сп?яніння (канабіоіди) ОСОБА_1 , під час якої, інспектор поліції роз?яснює йому права згідно ст. 268 КУпАП, та порядок оскарження постанови.
Однак, суд з?ясував, що в матеріалах справ – відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 24.06.2026 р. о 07:45 год., за адресою : Одеська область, Одеський район, с.-ще Авангард, Тираспільське шосе, 22/8 км транспортним засобом «Рено Мастер» д/н НОМЕР_1 та його зупинку працівниками поліції, а тому, суд виходить з недоведеності факту керування ОСОБА_1 вищевказаним транспортним засобом.
Відповідно до частини 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції-фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, під час здійснення повноважень поліцейськими включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Працівниками поліції порушено вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, під час здійснення повноважень поліцейськими.
Відеозапис, долучений до справи – не містить доказів керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Рено Мастер» д/н НОМЕР_1 .
Таким чином, під час розгляду даних адміністративних матеріалів, судом не було здобуто достатніх допустимих і належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Рено Мастер» д/н НОМЕР_1 , його не було відсторонено від керуванням автомобілем при нібито існуванні ознак наркотичного сп?яніння, про які не вказано у протоколі, а сам протокол складений відносно іншої особи, та який є неналежним та недопустимим доказом, складеним з порушенням Закону.
Згідно з п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 № 23рп/2010 - конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України).Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
Вищевказаними спеціальними підзаконними нормативно правовими актами визначено чіткий порядок проведення медичного огляду осіб на стан сп`яніння, який є обов`язковим до виконання.
При цьому з системного аналізу вказаних норм законодавства чітко видно, що результати аналізу на стан наркотичного сп`яніння - мають бути готові в день здачі аналізу, про що цього ж дня має бути складений акт медичного огляду та в присутності працівника поліції висновок результатів медичного огляду.
Такий висновок цього ж дня медичним працівником в присутності працівника органу поліції, який доставив особу на освідування, має бути вручений такій особі.
При цьому в разі виявлення за результатами медичного огляду перебування особи в стані наркотичного сп`яніння, невідкладно має бути складений протокол про вчинення такою особою адміністративного правопорушення, в такої особи має бути вилучено посвідчення водія, її відсторонено від керування транспортним засобом та викликано особу, яка зможе керувати транспортним засобом правопорушника.
В порушення вимог п.п. 17, 20 Інструкції висновок в цей же день – безпосередньо після огляду, висновок ООМЦПЗ ООР № 001254 був виготовлений 29.06.2026 р. о 09:45 год. та його зміст щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння ОСОБА_1 в день проведення дослідження 24.06.2026 р. не повідомлявся.
В порушення вимог ст. 266 КУпАП висновок ООМЦПЗ ООР № 001254 від 29.06.2026 р. був складений не в присутності поліцейського Ігнатьєва О.В., який доставив ОСОБА_1 на огляд. Вказане зокрема підтверджується відповідним Висновком, де чітко видно що він був виготовлений не безпосередньо після огляду, а лише через кілька днів після цього. В такому висновку відсутні записи про його складання в присутності поліцейського, про повідомлення особи про результати огляду безпосередньо після огляду в присутності поліцейського, який її доставив, про вручення особі копії висновку.
Такі грубі порушення допущенні під час медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння сприяють обмеженню його права на захист, адже на момент виготовлення Висновку про результати медичного огляду він автоматично був позбавлений можливості оспорити його результати та пройти повторний медичний огляд. Можливість оспорити такий висновок обмежується і тим, що результати біологічної речовини, яка була піддана аналізу, в другу ємність, яка зберігається протягом 90 днів, не відбиралася.
За вказаних обставин, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 Інструкції такий Висновок щодо результатів медичного огляду вважаються недійсними, а тому не може бути використаний як доказ в суді.
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження - не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Розглядаючи питання ефективного засобу правового захисту Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в п. 114 Рішення від 10 вересня 2010 року у справі «Макфарлейн проти Ірландії» (заява № 31333/06), п. 38 Рішення Великої Палати від 29 березня 2006 року у справі «Ріккірді Піссаті проти Італії» (заява № 62361/00) зазначив, що засіб є ефективним тільки якщо він доступний та достатній.
В силу п. 255 Рішення ЄСПЛ від 12 грудня 2012 року у справі «Ель-Масрі проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (заява № 39630/09) та п. 152 у справі «Кудла проти Польщі» (заява № 30210/06) від 26 жовтня 2000 року засіб повинен бути ефективним на практиці й по закону, а згідно п. 36-40 Рішення від 24 липня 2012 року у справі «Джорджевич проти Хорватії» (заява № 41526/10) при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника.
У своєму рішенні від 17 березня 2009 року у справі «Хутман і Меус проти Бельгії» (заява № 9411/05) п. 44 ЄСПЛ зазначив, що національні органи повинні тлумачити та застосовувати своє національне законодавство без зайвого формалізму.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У випадку, коли наявні розбіжності щодо визначення природи (процесуальної чи матеріальної) окремого правового положення у національному законодавстві та практиці ЄСПЛ, то перевага повинна надаватися тому підходу, який є більш сприятливим для особи. Це випливає із принципів дії Конвенції, зокрема субсидіарності та мінімальних стандартів – держава повинна забезпечити особі мінімальний рівень захисту, гарантований Конвенцією, що не виключає встановлення в національному законодавстві вищих стандартів прав людини.
У відповідності до положень ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В даному випадку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП і порушена сама процедура складання протоколу, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 130,251,255,256,266,283-285 КУпАП, ЄКПЛ, рішеннями ЄСПЛ, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня її отримання.
Повний текст постанови складено та підписано 10.09.2026 року.
Суддя Гандзій Д.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua