Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №521/12310/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/12310/26

Номер провадження № 2-а/521/154/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 – адвокат Горбенко Д.С., який діє на підставі ордера;

від Департаменту патрульної поліції – Нагнибіда О.М., який діє на підставі довіреності.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ:40108646) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог адміністративного позову.

У липні 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Горбенко Денис Сергійович звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7497603 від 05.07.2026 року, винесену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Зокрема, за доводами адміністративного позову позивач вказала, що притягнення її до адміністративної відповідальності є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а тому оскаржувана постанова серії ЕНА № 7497603 від 05.07.2026 року підлягає скасуванню.

Так, на підтвердження незаконності вказаної вище постанови, позивач вказала, що дія дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» розповсюджується виключно на місце його безпосереднього встановлення (або перед розміткою 1.12 (стоп-лінія) та не може розповсюджуватися на будь-яку невизначену відстань чи зону поза межами цього місця. Таким чином, дія дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» є локалізованою та поширюється виключно на конкретне місце його встановлення та не може розповсюджуватися на будь-яку невизначену відстань чи зону поза межами цього місця.

За твердженнями позивача, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається та не зазначено, на якій саме відстані стаціонарний контрольний пост поліції (місце фактичної зупинки транспортного засобу) розташований від встановленого дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», що унеможливлює встановлення того, чи мало місце порушення вимог вказаного знаку саме в зоні його дії.

Позивач вважає, що з отриманого ним відеофайлу порушення вбачається, що факт порушення позивачем ПДР (а саме те, що водій, керуючи ТЗ, порушив вимогу дорожнього знаку 2.2. (проїзд без зупинки заборонено) - не зафіксовано, оскільки відеозапис починається одразу з моменту зупинення поліцейським транспортного засобу позивача, фіксації знаку 2.2. та факту порушення його вимог, що стало підставою зупинки, відеозапис не містить, як і не містить ані фіксації дорожнього знаку восьмикутної форми, розташованого у напрямку руху транспортного засобу позивача, ані фіксації факту нездійснення зупинки перед дорожнім знаком восьмикутної форми, яким є знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», а відтак, у даному разі наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст. 18 КАС України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 17.07.2026 року у справі №521/12310/26 було відкрите провадження в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду з викликом сторін.

27.07.2026 року через канцелярію до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №54657) у якому відповідач просить суд залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7497603 від 05.07.2026 року – без задоволення. Відзив судом долучено до матеріалів адміністративної справи.

Зокрема, за доводами відзиву на позов, відповідач, посилаючись на обставини події, які сталися 05.07.2026 року на блокпосту «Центроліт», розташованого за адресою: Одеська область, Одеський район, дорога Новомиколаївська, автодорога М-14, 21 км, за участі водія ОСОБА_1 , яка керувала ТЗ «FIAT 500L», номерний знак НОМЕР_2 , наголосив, що факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме, невиконання вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» підтверджується: відеозаписами з ПВР поліцейського, тимчасовою схемою організації дорожнього руху для контрольно – пропускного пункту на автодорозі загального користування М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 21 км.

Також, як вказав відповідач, з перших секунд відеозапису з ПВР поліцейського вбачається, що позивач на місці зупинки не заперечує, а навпаки сама підтверджує факт невиконання нею вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» керуючи транспортним засобом «FIAT 500L», номерний знак НОМЕР_2 .

Таким чином, як вважає відповідач, позивач дійсно не виконала вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушила вимоги п. 8.4.б ПДР України, а тому її вина в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні є доведеною, з огляду на що, позовні вимоги задоволення не потребують.

28.08.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через канцелярію надійшло клопотання від представника позивача (вх. №63240) про долучення до матеріалів адміністративної справи доказу у вигляді відеофайлу розміщеного на ДВД диску.

02.09.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника позивача у даній справі через підсистему «Електронний Суд» надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №64279) у якому сторона позивача просить суд: стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. Клопотання судом долучено до матеріалів адміністративної справи.

Зокрема, за доводами клопотання, представник позивача, посилаючись на вимоги ст. 132, 134 КАС України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вказав, що у даному разі, заявлений позивачем та документально підтверджений розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

До зазначеного клопотання представником позивача до суду скеровано низку документів на підтвердження наданих адвокатських послуг, а саме: договір про надання правничої допомоги від 06.07.2026 року; додаток № 1 від 06.07.2026 року до Договору про надання правничої допомоги від 06.07.2026 року; Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги в рамках Додатку № 1 від 06.07.2026 року.

08.09.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника відповідача у даній справі через підсистему «Електронний Суд» надійшли письмові заперечення на клопотання позивача про розподіл судових витрат (вх. №65701), у яких представник Департамента патрульної поліції просить суд: у задоволені клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю. Заперечення судом долучено до матеріалів адміністративної справи.

Зокрема, за доводами заперечень, представник відповідача вказав, що виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, вимога позивача про компенсацію таких витрат у розмірі 5000 грн. є необґрунтованою.

В судовому засіданні, яке відкладалося, представник позивача підтримав доводи та вимоги адміністративного позову з мотивів, викладених письмово. Просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – проти позову заперечував, з мотивів, викладених у відзиві на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи відео щодо обставин події, суд, під час розгляду справи протокольно ухвалив про задоволення вказаного вище клопотання та долучив до матеріалів справи наданий представником позивача диск із наявним на ньому відео, в порядку вимог ст. 79, 99 КАС України.

Розглянувши адміністративну справу №521/12310/26, дослідивши письмові матеріали, наявні у матеріалах справи відеозаписи обставин події, вислухавши представників сторін, які з`явилися в судове засідання на розгляд справи, Хаджибейський районний суд міста Одеси дійшов висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення не потребує задоволення, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Так, судом у даній справі з матеріалів постанови ЕНА №7497603 від 05.07.2026 року, ухваленої за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення капралом поліції Курдусом Олегом В`ячеславовичем, встановлено, що позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ТЗ «FIAT 500L», номерний знак НОМЕР_2 05.07.2026 року об 22 год. 13 хв. по Новомиколаївській дорозі (Старокиївське шосе), 21 км., порушила вимогу дорожнього знаку 2.2 ( Проїзд без зупинки заборонено), чим порушила п. 8.4. ПДР України – Порушення вимог дорожніх знаків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення службовою особою було прийняте по справі рішення про накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 грн.

Також, як вбачається із вказаної вище постанови, особі, яка притягувалася до адміністративної відповідальності роз`яснено процедуру сплати штрафу, відповідальність у разі його несплати у визначений КУпАП строк, роз`яснено права за ст. 268 КУпАП, строк оскарження постанови, вказано, що до постанови додається: 474888. Відомостей про наявність письмових пояснень ОСОБА_1 до зазначеної постанови – не вказано.

Постанову підписано як з боку ОСОБА_1 без заперечень та зауважень, так і з боку поліцейського.

З Тимчасової схеми організації дорожнього руху для контрольно-пропускного пункту на автомобільній дорозі загального користування державного значення М -14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ (на м. Таганрог), км 21+000, погодженої Службою автомобільних доріг в Одеській області та Управлінням патрульної поліції в Одеській області вбачається, що на автодорозі М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, 21 км встановлено КПП (блокпост), перед яким встановлено дорожній знак 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено).

Із наявних у матеріалах справи відеозаписів з ПВР поліцейського №474888, які є ідентичними, та про наявність якого мається відмітка у постанові ЕНА №7497603 від 05.07.2026 року, вбачається, що починається такий запис об 22 год. 12 хв. 05.07.2026 року з обставин проїзду авто під керуванням водія повз блокпост, після чого, ТЗ було зупинено працівником поліції та запитано водія про причину порушення ПДР, на що, об 22 год. 13 хв. водійка почала пояснювати поліцейському причину своїх дій, на що, поліцейський запитав водія щодо процедури виконання водіями вимог дорожнього знаку 2.2., а також запитано: «поспішаєте?» Після вказаного, поліцейським водію зазначено про порушення правил дорожнього руху, а саме п. 8.4. ПДР України, оголошено про права, передбачені ст. 268 КУпАП, оголошено про процедуру на запитання водія про сплату штрафу, надано водію другий примірник постанови об 22 год. 18 хв.

Інших письмових документів матеріали адміністративної справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для скасування постанови ЕНА №7497603 від 05.07.2026 року, винесеної відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом з матеріалів постанови ЕНА №7497603 від 05.07.2026 року, ухваленої за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення капралом поліції Курдусом Олегом В`ячеславовичем, встановлено, що позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ТЗ «FIAT 500L», номерний знак НОМЕР_2 05.07.2026 року об 22 год. 13 хв. по Новомиколаївській дорозі (Старокиївське шосе), 21 км., порушила вимогу дорожнього знаку 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено), чим порушила п. 8.4. ПДР України – Порушення вимог дорожніх знаків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення службовою особою було прийняте по справі рішення про накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 грн.

Також, як вбачається із вказаної вище постанови, особі, яка притягувалася до адміністративної відповідальності роз`яснено процедуру сплати штрафу, відповідальність у разі його несплати у визначений КУпАП строк, роз`яснено права за ст. 268 КУпАП, строк оскарження постанови, вказано, що до постанови додається: 474888. Відомостей про наявність письмових пояснень ОСОБА_1 доданих до зазначеної постанови – не вказано.

Постанову підписано як з боку ОСОБА_1 без заперечень та зауважень, так і з боку поліцейського.

Згідно із пп. 2.2 п. 33 ПДР України, забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

При цьому, пункт 8.4 ПДР України визначає дорожні знаки, в тому числі наказові.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також, суд зауважує, що ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна також містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому, зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП та у постанові мають бути вказані докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними, достатніми і допустимими доказами, одним з яких є фото чи відеозапис.

В даній справі, як вбачається із наявних у матеріалах справи електронних доказів, факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові серії ЕНА №7497603 від 05.07.2026 року, підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського № 474888, що здійснювався у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», і яка значиться в додатках до спірної постанови (п. 7 постанови).

Відтак, суд зазначає, що оскільки посилання на наявний у матеріалах справи відеозапис з бодікамери міститься у спірній постанові, то судом такий запис розцінюється як належний та допустимий доказ у справі.

Так, в результаті дослідження відеозапису під час розгляду справи по суті позовних вимог, судом встановлено, що починається такий запис об 22 год. 12 хв. 05.07.2026 року з обставин проїзду авто під керуванням водія повз блокпост, після чого, ТЗ було зупинено працівником поліції та запитано водія про причину порушення ПДР, на що, об 22 год. 13 хв. водійка почала пояснювати поліцейському причину своїх дій. Поліцейський пояснив водійці, що остання не виконала повну зупинку ТЗ на вимогу дорожнього знаку 2.2., після чого, поліцейським водію зазначено про порушення правил дорожнього руху, а саме п. 8.4. ПДР України, оголошено про права, передбачені ст. 268 КУпАП, оголошено про процедуру на запитання водія про сплату штрафу, надано водію другий примірник постанови об 22 год. 18 хв.

При цьому судом встановлено, що будь-яких конфліктних ситуацій між позивачкою та працівниками поліції не виникало ані в момент зупинки ТЗ, ані під час складення адміністративних матеріалів, з відео вбачається, що позивачка очевидно поспішала, з авто не вийшла, будь-яких заперечень, пояснень, клопотань працівнику поліції не заявила, без зауважень підписала постанову.

Водночас, в судовому засіданні, під час розгляду справи, представник позивача на запитання суду пояснив, що позивачка поспішала 05.07.2025 року приблизно об 22 год. додому, оскільки мала намір потрапити до місця свого проживання до початку комендантської години, їхала в напрямку м. Одеси. Також представник позивача повідомив, що перебував з позивачкою поряд в одному авто, але остання наміру скористатися правничою допомогою з його боку не мала. Позивачка виконала вимоги дорожнього знаку 2.2., зупинилася на вимогу вказаного дорожнього знаку, проте на наданому відеозаписі дорожній знак 2.2. не відображено. На запитання суду чи мала намір позивачка заперечувати щодо притягнення її до адміністративної відповідальності на місці події, представник позивача таких обставин не пояснив. Звернув увагу суду на порушення поліцейським процедури притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, а також на те, що у даному разі, після перегляду відеозаписів, на його переконання відповідачем не доведено складу та події адміністративного правопорушення з боку позивачки.

В свою чергу, представник Департамента вказав, що в темну пору доби дорожнього знака 2.2. не видно, а тому останній не відображається на наявному у матеріалах справи відео.

Також в судовому засіданні судом було досліджено Тимчасову схему організації дорожнього руху для контрольно-пропускного пункту на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ (на м. Таганрог), км 21+000, погоджену Службою автомобільних доріг в Одеській області та Управлінням патрульної поліції в Одеській області, з якої вбачається, що на автодорозі М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, 21 км встановлено КПП (блокпост), де має відбуватися перевірка документів водіїв та перед яким встановлено: табличку «Фото та відеофіксацію заборонено», дорожній знак 3.29 «обмеження максимальної швидкості руху 5 км», дорожній знак 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено); дорожній знак 3.41 «контроль»; табличка «Перевірка документів».

У даній справі, судом, після перегляду відеозапису та дослідження інших письмових доказів, наявних у матеріалах справи, встановлено факт ігнорування водієм дорожнього знаку 2.2, оскільки декілька разів переглянувши відеозапис, також і при сповільненому відеовідтворенні не встановлено того, що на вимогу дорожнього знаку 2.2. позивачка, як водій ТЗ здійснила повну зупинку ТЗ перед КПП. Будь-якого заперечення щодо пред`явленого працівником поліції обвинувачення, будь-яких зауважень до постанови, позивачка не пред`являла, на місці зупинки ТЗ клопотання про ознайомлення із відеозаписом працівнику поліції не заявляла.

При цьому, з Тимчасової схеми організації дорожнього руху для контрольно-пропускного пункту на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ (на м. Таганрог), км 21+000, погодженої Службою автомобільних доріг в Одеській області та Управлінням патрульної поліції в Одеській області вбачається, що на автодорозі М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, 21 км встановлено КПП (блокпост), перед яким, в бік міста Одеси встановлено дорожній знак 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено), з огляду на що, суд виснує про те, що факт наявності на спірній частині автодороги дорожнього знаку 2.2 також відповідачем належним чином підтверджено.

Суд критично відноситься до посилань позивача на ту обставину, що нею була здійснена зупинка, однак саме перед дорожнім знаком та така подія в повній мірі не відображена на відеозаписі, оскільки вказане не знайшло свого відображення під час розгляду справи по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У даній справі, переглянувши відеозапис та дослідивши письмові докази, за висновками суду, зокрема, на наданому відеозапису зафіксовано подію руху транспортного засобу позивачки без повної зупинки ТЗ, що дозволяє стверджувати про рух транспортного засобу без повної зупинки на вимогу знаку 2.2. ПДР «Проїзд без зупинки заборонено». При цьому, позивач, як учасник дорожнього руху, мала неухильно виконати вимогу такого знаку, особливо враховуючи той факт, що дана подія відбулась у період запровадженого воєнного стану в Україні біля відповідного блокпосту, який є спеціально облаштованим місцем перевірки транспортних засобів, що проходять крізь нього, а також блокування дороги з метою припинення її подальшого використання.

Таким чином, суд виснує про те, що позивач дійсно порушила вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», у зв`язку із чим в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а правові підстави для скасування постанови відсутні.

У відповідності до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи встановлені обставини справи під час її розгляду, суд виснує про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , з огляду на що, у його задоволенні слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.139 КАС України, суд враховує відмову у задоволені позову, у зв`язку з чим відносить судові витрати, в тому числі і витрати на відшкодування послуг адвоката на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 251, 252, 254, 256, 258, 280, 285, 287, 288, 289 КУпАП України, ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ:40108646) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 10.09.2026 року.

Повний текст рішення суду складено та підписано 10.09.2026 року.

Суддя: Н.О. Шевчук