Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №521/18664/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №521/18664/25

Суддя: Роїк Д. Я.

31.08.26

Справа № 521/18664/25

Номер провадження № 2/521/1288/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 року

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.,

секретаря судового засідання Каліної П. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» (зареєстрований за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси звернулось представник позивача із позовом Акціонерне товариство «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.07.2024 року у розмірі 13 165,86 гривень та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 03.07.2024 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в «Акцент-Банку», у зв`язку з чим уклав кредитний договір. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом в заяві.

Всі необхідні умови кредитування доведені відповідачу, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

АТ «АКЦЕНТ-БАНК» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, в добровільному порядку борг не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «АКЦЕНТ-БАНК», позивач просить суд стягнути заборгованість з Відповідача за даним кредитним Договором складала суму розмірі 13 165,86 грн., яка складається:

-6 991,03 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

-5 224,83 грн. загальний залишок заборгованості за процентами;

-950,00 грн. - пеня;

-0,00 грн. штраф та понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою судді від 30.12.2025 року постановлено відкрити провадження в даній цивільній справі, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у позові заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подав, крім того від нього не надходили будь-які заяви чи клопотання.

Оскільки відповідач не подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.07.2024 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в «Акцент-Банку», у зв`язку з чим уклав кредитний договір. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом в заяві.

Всі необхідні умови кредитування доведені відповідачу, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч.1 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч.3 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Положеннями ч.1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.3 цієї статті).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором №б/н від 03.07.2024 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується копією довідки про відкриття відповідачу рахунку та надання йому кредитних карток.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч. 1 ст. 611 ЦК України.

В порушення зазначених норм ЦК України та умов кредитного договору №б/н від 03.07.2024 року відповідач не сплатив позивачу своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за договором у зв`язку з чим, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, у ОСОБА_1 станом на 03.11.2025 року в розмірі 12 215,86 яка складається:

-6 991,03 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

-5 224,83 грн. загальний залишок заборгованості за процентами;

Що стосується стягнення з відповідача пені в розмірі 950 грн витрат суд приходить до такого.

Згідно із п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України , у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на території України було введено воєнний стан дія якого, на момент розгляду справи не припинений.

Таким чином, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача штрафу належить відмовити.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Отже, в задоволенні позовних вимог в стягненні пені в сумі 950 грн з відповідача слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При звернені до суду АТ «АКЦЕНТ-БАНК» було сплачено 2422,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315522402 від 27.10.2025 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням задоволеної суми позову в розмірі 12 215,86 грн., сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2247,61 грн (12 215,86 грн х 2422,40: 13 165,86).

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 207, 526, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст. 81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770, місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.07.2024 року станом на 27.10.2025 року в розмірі 12 215,86 грн., яка складається: 6 991,03 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5 224,83 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами та понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2247,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.Я. Роїк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua