Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №760/14660/25 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 760/14660/25

Провадження № 2/947/541/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

за участю секретаря - Коростій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Борщевська Інна Олександрівна ( АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), треті особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації (03151, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 41), про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борщевська Інна Олександрівна, звернувся до суду з позовом в якому просить ухвалити рішення, яким позбавити його батька - відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно нього як сина. При цьому позивач посилається на те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 уклали шлюб 15.08.2009. У цьому ж році, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у них народилася дитина - ОСОБА_1 . Однак відносини між батьками не склалися. Наприкінці лютого 2012 року ОСОБА_2 надав згоду на його проживання спільно з матір`ю та повернувся на постійне проживання до Автономної Республіки Крим. Про теперішнє місце проживання відповідача йому не відомо. У подальшому шлюб між батьками було розірвано за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28.03.2012 року у справі №2-900/12. Позивач зазначив, що з лютого 2012 року він батька не бачив і ніколи з ним не спілкувався, бажання спілкуватися з ним останній не виявляв, ніколи не дзвонив ані йому, ані його матері, не надсилав запит на дружбу за допомогою соціальних мереж, в яких він з 2021 року має свою соціальну сторінку. Також ОСОБА_2 ніколи не приймав жодної участі в його утриманні, що підтверджується, у тому числі, постановою органів виконавчої служби про стягнення аліментів, яка відповідачем не виконується. Натомість, починаючи з 2015 року разом з ними проживає та утримує позивача ОСОБА_4 , з яким мати одружилася 03.08.2016. Саме ОСОБА_4 відвідує шкільні заходи, піклується про навчання та охорону здоров`я, відпочинок тощо. Поведінка відповідача несумісна з його законними обов`язками стосовно позивача як його сина, є систематичною і не має жодних ознак, що після того як минуло 13 років, змінитися в кращу сторону. Більше того, на думку позивача, в подальшому йому може істотно шкодити той факт, що ОСОБА_2 , як його батько, проживає на окупованій території, підконтрольній росії, та швидше за все, має російське громадянство. З огляду на зазначені вище обставини, він вимушений звернутись до суду з даною заявою.

У судове засідання представник позивача адвокат Борщевська Інна Олександрівна не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, в зв`язку з чим, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Треті особи у судове засідання не з`явились, повідомлялись.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 3287 Відділу реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві від 27.11.2009). Згідно Свідоцтва про народження ОСОБА_1 (Серії НОМЕР_1 ), батьками дитини вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28.03.2012 (справа №2-900/12).

Неповнолітній ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується матеріалами справи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що мати позивача - ОСОБА_3 , без допомоги відповідача, виконує свої батьківські обов`язки, матеріально утримує та виховує дитину, забезпечує їй належні умови для життя та розвитку. Батько дитини його долею та станом здоров`я не цікавиться, матеріально не утримує, самоусунувся від виховання сина, що також підтверджується матеріалами справи та особистими поясненнями позивача та третьої особи ОСОБА_3 , наданими у судовому засіданні 17.06.2026.

Так, відповідно до ст. 51 Конституції України, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно Довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка видана Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , згідно з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4, відкритого 15.09.2022, про виконання Судовий наказ № 760/30444/21 від 18.08.2022, про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1255,00 грн., 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2021 і до досягнення дитиною повноліття, що пред`явлено до примусового виконання 14.09.2022, станом на 13.07.2026 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 57 (п`ятдесят сім) місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та становить 85 750 грн. 80 коп..

Так, статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання і розвитку дитини, в тому числі: обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, обов`язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та інші обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, отже ч. 2 ст. 155 СК забезпечує, в першу чергу, інтереси дитини.

Згідно з п. 16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно Висновку Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто 19.02.2026 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини та, враховуючи думку дитини та рішення комісії, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , 2009р.н..

Викладені факти, як кожен окремо так і в сукупності, дають підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не приділяє уваги розвитку особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей в найповнішому обсязі, матеріальної допомоги не надає.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали відповідачу виконувати свій юридичний обов`язок по вихованню сина та позбавляли його реальної можливості вчиняти відповідні дії. Суд вважає доведеним факт ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, який не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя.

При цьому суд роз`яснює, що згідно положень ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борщевська І.О., є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.4,10,12,13,18,19,81,211,247,258,259,273,280-282,354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Борщевська Інна Олександрівна ( АДРЕСА_2 ) - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) у відношенні неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2026.

Суддя: І. В. Огренич