Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №946/2904/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2904/26

Провадження № 2/946/3330/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визначити, що частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є рівними та становлять по частці, визначити, що частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, і господарських будівель, площею 0,0647 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 5110600000:01:022:0256 є рівними та становлять по частці, а також визнати за ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, і господарських будівель, площею 0,0647 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 5110600000:01:022:0256.

Свої вимоги мотивує тим, що листом приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г. № 160/02-14 від 16 квітня 2026 року, було повідомлено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, оскільки у правовстановлюючому документі не визначені частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача, Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за відсутністю не направляли, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору про поділ майна, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г. 11 жовтня 2019 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2555 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та на підставі рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 1372-VIII від 10.09.2021 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 278711306 від 08.10.2021 - земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, і господарських будівель, площею 0,0647 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 5110600000:01:022:0256.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною 2 статті 370 ЦК України визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Таким чином, встановлено, що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/2 частки кожному.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 15.04.2025 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями та частини земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84170279 від 13.02.2026, наданою приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 - відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 являється:

- донька, ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Мурманським відділом реєстрації актів цивільного стану 19 травня 1970 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського виконкому 28 грудня 1991 року.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно відомостей будинкової книги квартири АДРЕСА_2 , на день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за вищевказаною адресою, а спільно з нею на час смерті, з кола спадкоємців першої черги, була зареєстрована та проживала ОСОБА_1 і таким чином прийняла спадщину.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Письмовою відповіддю приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г. № 160/02-14 від 16 квітня 2026 року, повідомлено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, оскільки у правовстановлюючих документах не визначені частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223), про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визначити, що частки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є рівними та становлять по частці.

Визначити, що частки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, і господарських будівель, площею 0,0647 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 5110600000:01:022:0256 є рівними та становлять по частці.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, і господарських будівель, площею 0,0647 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 5110600000:01:022:0256.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2025 року.

Суддя: О.Я.Присакар