Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №440/8017/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/8017/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Крюківського ВДВС у м. Кременчуці, в якій просив:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №79243970 Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.10.2025;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №79243970 Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.10.2025;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №79243970 Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.10.2025.

Позовні вимоги мотивує тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням процедури та без належних підстав, оскільки ані постанова по справі №542/497/25 від 05.08.2025 Автозаводського районного суду м. Кременчука, ані постанова від 07.11.2025 Полтавського апеляційного суду позивачу не надходили, в зв`язку із чим останній був позбавлений можливості сплатити штраф добровільно в розмірі 17000 грн до відкриття виконавчого провадження. Як наслідок, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2025 ВП№79243970 були відсутні умови для застосування частини 2 статті 308 КУпАП України. Поряд з цим, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.10.2025 та постанова про стягнення виконавчого збору від 03.10.2025 є похідними рішеннями державного виконавця від рішення, викладеного в постанові про відкриття виконавчого провадження та не можуть існувати самостійно, а тому також підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року позовну заяву було залишено без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: - позовної заяви, складеної з урахуванням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; - документа про сплату судового збору в розмірі 1863,68 грн, або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

01 липня 2026 року представник позивача надала суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1863,68 грн.

Разом з цим, до суду не надано позовної заяви, складеної з урахуванням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, як про це зазначено в ухвалі суду від 23.06.2026.

Ухвалою суду від 06.07.2026 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.07.2026 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Як наслідок, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/8017/26 за позовом ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського межрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, у вказані ухвалі також зазначено, що оскільки матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 постанов в межах виконавчого провадження №79243970, питання про дотримання строку звернення з даним позовом буде вирішено після відкриття провадження у справі.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Свою позицію мотивував посиланням на те, що як на день відкриття виконавчого провадження, так і на день направлення адміністративного позову від 18.06.2026, у відповідача були відсутні законні підстави для відмови в прийнятті постанови №524/497/25, виданої 05.08.2025 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з гр. ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 34000,00 грн., а тому було правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору, в дотримання норм ст. 4, 27, 42 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.08.2025 у справі №524/497/25 (провадження №3/524/579/25) визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. в прибуток держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. на користь держави (одержувач: Державна судова адміністрація України: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106. Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі 34000 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, адвокат Охмак В.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення.

Постановою Полтавського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №524/497/25 (Номер провадження 33/814/997/25) у задоволенні клопотання адвоката Охмака Валентина Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 серпня 2025 року відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Між тим, 02.10.2025 на адресу Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області №12687/41/26/1-2025 від 22.09.2025 про відкриття виконавчого провадження з метою примусового виконання постанови №524/497/25, виданої 05.08.2025 Автозаводським районним судом м. Кременчука у справі про адміністративне правопорушення для стягнення з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави штрафу в розмірі 34000,00 грн.

03.10.2025 головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79243970 та з метою перевірки майнового стану боржника направлено запити до реєструючих право власності установ.

В цей же день, тобто 03.10.2025, головним державним виконавцем в межах виконання виконавчого провадження №79243970 винесено:

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, в якій визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 300 грн;

- постанову про стягнення виконавчого збору, в якій зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3400 грн.

Позивач вважаючи вищевказані постанови протиправними та такими, що підтягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції, чинній на момент винесення спірних постанов) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

За приписами статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Стаття 25 Закону №1404-VIII визначає, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як слідує з матеріалів справи, 02.10.2025 на адресу Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області №12687/41/26/1-2025 від 22.09.2025 про відкриття виконавчого провадження з метою примусового виконання постанови №524/497/25, виданої 05.08.2025 Автозаводським районним судом м. Кременчука у справі про адміністративне правопорушення для стягнення з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави штрафу в розмірі 34000,00 грн.

03.10.2025 головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79243970 та з метою перевірки майнового стану боржника направлено запити до реєструючих право власності установ.

Слід зазначити, що за приписами статті 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.

За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Матеріалами справи підтверджується, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження №79243970 направлено на адресу ОСОБА_1 23.10.2025 рекомендованим листом з повідомленням, однак конверт повернувся до відділу ДВС без вручення із відміткою відділу поштового зв`язку "адресат відсутній".

З огляду на зазначене, на переконання суду, боржник вважається належно повідомленим про початок примусового виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.08.2025 у справі №524/497/25.

У позовній заяві позивач посилається на відсутність у відповідача підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки ані постанова по справі №542/497/25 від 05.08.2025 Автозаводського районного суду м. Кременчука, ані постанова від 07.11.2025 Полтавського апеляційного суду позивачу не надходили, в зв`язку із чим останній був позбавлений можливості сплатити штраф добровільно в розмірі 17000 грн до відкриття виконавчого провадження.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до статті 307 КУпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно зі статтею 308 КУпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.08.2025 у справі №524/497/25 судом встановлено, що ОСОБА_1 був обізнаний про справу №524/497/25, оскільки незважаючи на те, що в засідання ані ОСОБА_1 , ані його представник Охмак В.І. не з`явилися, останнім від імені ОСОБА_1 подавалися відповідні письмові заперечення у справі №524/497/25.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень до постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.08.2025 у справі №524/497/25 забезпечено надання загального доступу 08.08.2025.

Тобто, як ОСОБА_1 , так і його представник Охмак В.І., мали змогу своєчасно ознайомитися з постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.08.2025 у справі №524/497/25.

Разом з тим, ані боржник ОСОБА_1 , ані його представник, будучи не позбавленими можливості цікавитися перебігом розгляду справи №524/497/25 через електронний суд чи Єдиний державний реєстр судових рішень, не скористалися такою можливістю та втратили право на оплату штрафу в одинарному розмірі.

Суд відмічає, що 05.02.2026 боржник ОСОБА_1 направив до відділу заяву про зміну розміру штрафу по справі №524/497/25 з 34000 грн на 17000 грн у зв`язку з тим, що постанова Автозаводського суду м. Кременчука від 05.08.2025 щодо накладення на нього штрафу отримана ним 10.10.2025, на що отримав відповідь про відсутність у державного виконавця законних підстав для зміни розміру штрафу по ВП 79243970.

При цьому, до матеріалів справи ОСОБА_1 не надано жодних належних доказів на підтвердження отримання ним постанови Автозаводського суду м. Кременчука від 05.08.2025 у справі №524/497/25 саме 10.10.2025.

Також суд відмічає, що 10.12.2025, тобто вже після закінчення строку для сплати штрафу в одинарному розмірі в порядку ст. 307 КУпАП, представник боржника Охмак В.І. направив до відділу ДВС датований 20.11.2025 лист та копію апеляційної скарги на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.08.2025 по справі №524/497/25, яку він подав до суду 14.10.2025.

При цьому, представник позивача не повідомив відділ ДВС про те, що 07.11.2025 Полтавським апеляційним судом було прийняте рішення про відмову у задоволенні клопотання адвоката Охмака В.І. щодо поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження постанови Автозаводського суду м. Кременчука Полтавської області від 05.08.2025.

Про вказане рішення відповідачу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що на день відкриття виконавчого провадження у відповідача були відсутні законні підстави для відмови в прийнятті постанови №524/497/25, виданої 05.08.2025 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з гр. ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 34000,00 грн, а тому було правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79243970.

Відповідно до статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За приписами статті 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Пунктом 2 розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, визначено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:

виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);

пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Розмір мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження визначається відповідно до Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1300/29430.

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-18, 19-1-21 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Отже, оскільки винесення в межах виконавчого провадження №79243970 постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є по суті наслідком винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, про правомірність якої суд дійшов висновку під час розгляду цієї справи, суд не вбачає підстав для визнання вищевказаних постанов протиправними та їх скасування.

Поряд з цим суд відмічає, що у відзиві на позовну заяву відповідач посилається, а позивач у свою чергу не спростовує того, що державним виконавцем на підставі положень статей 48, 56 Закону №1404-VIII 03.10.2025 було винесено також постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до банківських установ, шляхом електронного документообігу. В ході перевірки майнового стану боржника та встановлення його джерел доходу виявлено, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштований. 14.10.2025 винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника та направлено на виконання до бухгалтерії за місцем роботи боржника.

15.10.2025 на прийом до відділу з`являвся боржник ОСОБА_1 та подав заяву від 14.10.2025 на визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника банку для здійснення видаткових операцій.

Тобто, з вищевказаного слідує висновок про те, що станом на 15.10.2025 ОСОБА_1 було відомо про відкрите відносно нього виконавче провадження №79243970, арешт його коштів та про звернення на його дохід.

Разом з тим, оскільки у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем копій постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, суд вважає поважними пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Крім того, суд зауважує, що фактичний пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом по суті не впливає на висновки суду про правомірність спірних постанов та відсутність підстав для їх скасування, і як наслідок про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 262, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. І. Сердюка, 43, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 34987557) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів після складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко