Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №420/9597/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: містобудування; архітектурної діяльності

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №420/9597/25

Суддя: Завальнюк І.В.

Справа № 420/9597/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про припинення права на виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення від 19.06.2024 № ОД051249618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 »;

- зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинний об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за власний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової перевірки на АДРЕСА_1 виявлено самочинне будівництво, яке ведеться з істотними порушеннями державних будівельних норм та містобудівного законодавства. Зокрема, замість задекларованого двоповерхового будинку з цоколем та мансадрою фактично зводиться повноцінна триповерхова будівля, що потребує обов`язкового отримання містобудівних умов і обмежень, розробки повноцінного проєкту та проведення його експертизи. Окрім цього, забудовником ОСОБА_1 порушено протипожежні, санітарні та планувальні відступи (ДБН Б.2.2-12:2019), адже капітальні конструкції зводяться майже впритул до межі суміжної ділянки та на відстані всього 20-60 см від існуючого сусіднього житлового будинку, що створює реальну загрозу життю та майну третіх осіб. Також відповідачем внесено завідомо недостовірні дані до повідомлень про початок робіт та про зміну даних: у документах будівництво оформлене як «реконструкція», проте технічні паспорти доводять, що на момент подачі повідомлень будь-які споруди на цьому місці вже були повністю знесені, тож здійснюється саме нове монолітно-каркасне будівництво. Оскільки виданий припис про зупинення робіт та приведення об`єкта у відповідність до норм у встановлений строк добровільно виконаний не був, а усунути наявні порушення (зокрема, недотримання протипожежних відстаней) шляхом перебудови конструктивно неможливо без перенесення стін, Управління просить суд припинити право на виконання будівельних робіт за вказаним повідомленням та зобов`язати відповідача знести самочинний об`єкт за власний рахунок.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Бутенка А.В. від 17.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 18.12.2025 задоволено заяву про самовідвід судді Бутенка А.В. у справі № 420/9597/25 за адміністративним позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про припинення права на виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2025 головуючим у справі визначено суддю Завальнюка І.В.

Ухвалою судді ООАС Завальнюка І.В. від 24.12.2025 справу прийнято до провадження та постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.01.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що спірне будівництво здійснюється на підставі зареєстрованого повідомлення. Виявлена ДАБК початкова невідповідність між «новим будівництвом» та «реконструкцією», а також згадки про мансарду й цоколь були наслідком технічної помилки архітектора, яку наразі повністю виправлено шляхом реєстрації відкоригованого повідомлення про зміну даних від 19.11.2024 та нової схеми намірів забудови. Згідно з чинною проєктною документацією, об`єкт є виключно двоповерховим будинком без цоколя та мансарди із відкритим простором на рівні землі, що повністю відповідає критеріям індивідуальної забудови й не потребує отримання містобудівних умов і обмежень. На підтвердження своєї позиції відповідачка надала висновок судової будівельно-технічної експертизи, який констатував, що розпочаті роботи ведуться без відхилень від чинного відкоригованого проєкту, не завдають жодних пошкоджень майну сусідки ОСОБА_2 , повністю відповідають діючим протипожежним відстаням і не перешкоджають третім особам у користуванні суміжними ділянками. На основі цього експертного висновку сторона відповідача наголошує, що спірний об`єкт не є самочинним будівництвом. При цьому позивач не надав жодних доказів існування вичерпних підстав для скасування реєстрації повідомлення (таких як відсутність прав на землю чи проєкту).

20.01.2026 до суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення щодо позову та відзиву, згідно з якими відповідачка зводить капітальний об`єкт безпосередньо по межі («червоній лінії») суміжної ділянки без жодних нормативних відступів, погодження з сусідами та з порушеннями ДБН, чим створює реальну загрозу майну, життю та здоров`ю її родини. ОСОБА_2 вказує на протиправність намірів відповідачки легалізувати об`єкт через реєстрацію повідомлення від 19.11.2024 про «реконструкцію», оскільки наявні первинні документи й технічні паспорти доводять, що на момент початку робіт земельна ділянка була абсолютно вільною, а отже, реконструкція неіснуючої будівлі є фізично й юридично неможливою. При цьому у справі № 420/10340/25 за позовом ОСОБА_1 судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій законність припису ДАБК було підтверджено. Цими рішеннями остаточно встановлено, що відповідачка здійснює саме нове будівництво капітальної монолітно-каркасної споруди, а не реконструкцію, причому робить це з істотними порушеннями державних будівельних норм і без отримання обов`язкових містобудівних умов та обмежень. Оскільки факт самочинного будівництва та невиконання припису є доведеними в судовому порядку, а перебудова об`єкта для усунення порушень протипожежних відступів неможлива, єдиним належним способом захисту публічного інтересу та її прав є повне задоволення позову щодо припинення права на виконання робіт і примусового знесення об`єкта за рахунок відповідачки.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09 грудня 2021 року між попереднім власником та ОСОБА_1 було укладено договір дарування № 5967, на підставі якого остання набула право приватної власності на індивідуальний житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з технічним паспортом від 26.11.2021, виготовленим ФОП ОСОБА_3 на замовлення попереднього власника, станом на 01.01.2021 за вказаною адресою були розташовані: одноповерховий житловий будинок літ. «А» загальною площею 43,2 кв.м (1924– 1989 років спорудження), сарай літ. «Р» площею 19,4 кв.м (1984 року завершення будівництва), літня кухня літ. «С» площею 6,6 кв.м (1983 року завершення будівництва), вбиральня літ. «Т» площею 1 кв.м (1983 року завершення будівництва), душ літ. «У» площею 1,2 кв.м (1983 року завершення будівництва), сарай літ. «Ф» площею 4,2 кв.м (1983 року завершення будівництва) та гараж літ. «Ц» площею забудови 17 кв.м (1984 року завершення будівництва).

21 лютого 2024 року рішенням Одеської міської ради № 1910-VIII ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0376 га за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5110136900:43:005:0002 та цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.02.2024 року, що підтверджується витягом від 01.03.2024 року № 368155870.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.12.2023 року № 357808212 та технічним паспортом від 07.12.2023 року № ТІ01:0654-2259-3163-3866, виготовленим ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 , у примітках зазначено, що в результаті проведення повторної інвентаризації встановлено зменшення загальної площі житлового будинку літ. «А» до 36,3 кв.м за рахунок знесення частини прибудови літ. «а7». Також зафіксовано факт повного знесення (демонтажу) господарських будівель: літньої кухні літ. «С», вбиральні літ. «Т», душу літ. «У», сараю літ. «Ф» та гаража літ. «Ц». На місці знесених споруд було зведено тимчасовий погріб літ. «Б» (площею 4,2 кв.м), альтанку літ. «Г» (площею 15,6 кв.м) та влаштовано бетонне мостіння І площею 139,79 кв.м (габаритними розмірами 17,74 х 7,88 м).

13 червня 2024 року архітектором ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат АР 015918) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) створено та зареєстровано схему намірів забудови земельної ділянки за реєстраційним номером NВ01:9729-1233-4038-7715 на об`єкт: «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ».

Відповідно до текстової та графічної частин вказаної схеми, запланований об`єкт є двоповерховим житловим будинком з мансардою та цокольним поверхом, загальною площею 193,80 кв.м та габаритними розмірами 15,6 х 7,45 м. Висота будинку на Розрізі А-А становить +11,90 м, висота приміщень цокольного поверху - 2,65 м (із заглибленням у ґрунт на 1,05 м та виступом над рівнем землі на 1,60 м).

19 червня 2024 року в Реєстрі будівельної діяльності за № ОД 051240618584 зареєстровано повідомлення ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт на підставі вищевказаної схеми намірів забудови земельної ділянки № NВ01:9729-1233-4038-7715 від 13.06.2024 року.

До Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшло звернення адвоката Самойленко К.І. в інтересах ОСОБА_2 (вх. № 01-6/212-ПР від 23.07.2024 року) щодо порушення суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час здійснення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .

Головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР Заїченком С.А., спільно з головними спеціалістами КРА ОМР Друзякою В.Г., ДЗР ОМР Мальцевим О.Ю. та ДАМ ОМР Лукою І.П., складено акт від 01 серпня 2024 року обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території міста Одеси, яким зафіксовано наявність ознак будівельних порушень та недостовірних даних.

Комісія Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності склала висновок від 31 липня 2024 року № 850 (протокол засідання Комісії № 280), у якому встановила обґрунтованість проведення позапланової перевірки у зв`язку з наявністю загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, та направила матеріали до Міністерства розвитку громад та територій України.

11 жовтня 2024 року Міністерством розвитку громад та територій України видано наказ № 1106 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» на об`єкті за адресою: м. Одеса, вул. Садовського, 14-Б. На підставі вказаного наказу Управлінням ДАБК ОМР видано наказ від 18.10.2024 року № 01-13/35 ДАБК та направлення для проведення позапланового заходу № 000013 від 18.10.2024 року.

У період з 24 жовтня 2024 року по 06 листопада 2024 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР Заїченком С.А. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Садовського, 14-Б.

Під час виїзду на місце інспектором встановлено факт здійснення будівельних робіт з нового будівництва житлового будинку монолітно-каркасного типу. На земельній ділянці виявлено влаштовану монолітну фундаментну плиту орієнтовними загальними розмірами 15,2 х 5,7 м вздовж вхідної групи на подвір`я з боку АДРЕСА_1 . По межі суміжної земельної ділянки (вул. Садовського, 14, 14-Б) влаштовано кам`яне огородження з цегли висотою близько 2,5 метрів, впритул до якого зведено монолітні вертикальні залізобетонні колони та монолітне перекриття нижнього поверху з випусками арматури для подальшого влаштування колон наступного поверху. Будівництво здійснювалося на відстані близько 0,586 м до межі суміжної земельної ділянки та на відстані близько 0,20– 0,602 м до існуючого двоповерхового житлового будинку ОСОБА_2 . Нижній збудований поверх виконано без заглиблення у ґрунт (над фундаментною плитою), що не відповідає конструктивним вимогам цокольного поверху.

06 листопада 2024 року за результатами позапланової перевірки Управлінням ДАБК ОМР складено акт № 000013, яким зафіксовано порушення вимог пунктів 6.1.33, 6.1.40, 6.1.41, 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 11 Постанови КМУ № 466 від 13.04.2011 року, а саме: недотримання нормативного відступу від червоної лінії вулиці (факт - впритул, норма - 3 м), недотримання відстані до межі суміжної ділянки для догляду за будинком (факт - 0,586 м, норма - не менше 1,0 м), порушення протипожежних відстаней між житловими будинками (факт - 0,602 м, норма - від 6 до 9 метрів) та наведення недостовірних даних у повідомленні про початок будівельних робіт.

Управлінням ДАБК ОМР відносно ОСОБА_1 складено два протоколи від 06 листопада 2024 року про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності за ч. 1 та ч. 4 ст. 96 КУпАП та видано Припис № 012/24 про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Пунктом 1 припису вимагалося зупинити виконання будівельних робіт з 06.11.2024 року, пунктом 2 припису встановлено строк до 06.12.2024 року (в позовній заяві помилково зазначено 06.12.2025 року) для усунення виявлених порушень шляхом приведення об`єкта будівництва у відповідність до вимог будівельних норм і правил. Матеріали перевірки направлено ОСОБА_1 поштою (відправлення № 6503000385143).

15 листопада 2024 року архітектором ОСОБА_5 в ЄДЕССБ зареєстровано відкориговану схему намірів забудови земельної ділянки за № NB01:1983-8021-0264-6115, у якій назву об`єкта змінено на «Реконструкція житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ». У розділі 3 «Архітектурні рішення» нової схеми зазначено, що будинок є двоповерховою будівлею з відкритим простором під ним для проїзду та експлуатованою покрівлею, габаритними розмірами в осях 15,6 х 7,45 м, загальною площею 179,82 кв.м, кількість поверхів — 2 (без мансардних та цокольних поверхів). Площа забудови (119,35 кв.м) та конфігурація фундаменту залишилися незмінними. На генеральному плані схеми на місці господарської будівлі відображено існуючу двоповерхову будівлю 2КЖ розмірами 5,30 х 3,20 м (колишній гараж літ. «Ц»), яка згідно з техпаспортом від 07.12.2023 року була ліквідована.

Уповноваженою посадовою особою Управління ДАБК ОМР винесено постанову від 19 листопада 2024 року № 012/24 про накладення на ОСОБА_1 штрафу за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 96 КУпАП, у розмірі 5 950 грн, та постанову № 013/24 за ч. 1 ст. 96 КУпАП у розмірі 1 700 грн. Постанови отримані представником відповідача 21.11.2024.

19 листопада 2024 року в Реєстрі будівельної діяльності за № ОД 051240618584-1 зареєстровано подане ОСОБА_1 повідомлення про зміну даних, у якому вид будівництва змінено з «нового будівництва» на «реконструкцію», а підставою вказано коригування проєктної документації на підставі нової схеми намірів від 15.11.2024 року № NB01:1983-8021-0264-6115.

Міністерством розвитку громад та територій України видано наказ від 22 січня 2025 року № 80 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» з метою перевірки виконання вимог припису від 06.11.2024 року № 012/24. Управлінням ДАБК ОМР видано наказ від 27.01.2025 року № 01-13/17 ДАБК та направлення № 000010 від 27.01.2025 року зі строком дії з 06.02.2025 по 19.02.2025 року.

В ході проведення перевірки 11 лютого 2025 року під час виїзду на місце за адресою: м. Одеса, вул. Садовського, 14-Б, у присутності ОСОБА_1 та її адвоката Бриленка К.Б., інспекторами встановлено, що будівельні роботи на об`єкті не проводяться, чим виконано вимогу пункту 1 припису від 06.11.2024 року. Водночас встановлено, що вимоги пункту 2 припису щодо приведення об`єкта у відповідність до будівельних норм у строк до 06.12.2024 року не виконано - зведені з порушенням відступів ДБН залізобетонні конструкції не демонтовано та не перенесено.

За результатами перевірки виконання припису Управлінням ДАБК ОМР складено акт від 19 лютого 2025 року № 000010, яким зафіксовано невиконання пункту 2 припису від 06.11.2024 року, що є порушенням п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI та п. 11 Порядку № 553. Також складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. Крім того, відносно відповідачки винесено постанову від 05.03.2025 № 010/25 по справі про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на невиконання відповідачкою вимог припису, Управлінням ДАБК ОМР звернулося до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно ч.1 ст.41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами п.2, пп."а" п.3 ч.3 ст.41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.

Згідно ч.3 ст.6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 р. № 2575-VIIІ затверджено Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, (далі - Положення № 2575-VIIІ), відповідно до пункту 1 якого Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м.Одеси.

Згідно п.2.1 Положення № 2575-VIIІ основним завданням Управління є здійснення на території м.Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За змістом пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно абзаців 1, 4 пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 3, 8 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно пункту 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до пунктів 3.11, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014"«Склад зміст проектної документації на будівництво» (зі змінами): нове будівництво - зведення будівель та споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення; реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

За приписами абз.1 ч.1 ст.34 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку , встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України (п.1 ч.1 ст.34 Закону № 3038-VI).

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.36 Закону № 3038-VI виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 (далі - Порядок № 466), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Пунктом 13 Порядку № 466 встановлено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ч.1 ст.38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, ст.376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 02.11.2022 р. у справі № 420/4209/19, від 23.02.2023 р. у справі № 420/6488/18.

За обставин розглядуваного спору сторона відповідача стверджує, що спірний об`єкт не є самочинним будівництвом, посилаючись на реєстрацію повідомлення про зміну даних від 19.11.2024 та нову схему намірів забудови.

Проте суд відхиляє ці твердження, оскільки матеріалами перевірок, висновком судової експертизи та преюдиційними обставинами, встановленими у справі № 420/10340/25, підтверджено, що на земельній ділянці здійснюється нове капітальне будівництво триповерхового об`єкта монолітно-каркасного типу, а не заявлена «реконструкція».

Так, під час виїзду на місце державні інспектори зафіксували в акті № 000013 від 18.10.2024 фактичний стан робіт на об`єкті: влаштовано монолітну фундаментну плиту (орієнтовно 15,2 х 5,7 м), зведено кам`яне огородження з цегли висотою близько 2,5 м впритул до суміжної ділянки, а впритул до нього змонтовано монолітні вертикальні залізобетонні колони та монолітне перекриття нижнього поверху з випусками арматури для наступного рівня. Інспектори встановили, що нижній поверх збудовано повноцінно над фундаментною плитою без занурення у ґрунт, що конструктивно відповідає повноцінному поверху, а не цоколю. Це доводить зведення нового триповерхового об`єкта з мансардою замість заявленої реконструкції.

Повторним виїздом на об`єкт в акті від 11.02.2025 № № 000010 підтверджено збереження раніше зведених монолітно-каркасних конструкцій та відсутність будь-яких ознак адаптації існуючих старих споруд під проєкт реконструкції.

За висновком № 839 від 04.12.2025 експертом проведено інструментальне обстеження та зафіксовано, що об`єкт є незавершеним будівництвом у вигляді монолітного каркаса у трьох рівнях (1-й рівень - 10 колон і перекриття з частковою кладкою стін; 2-й рівень - 10 колон і перекриття; 3-й рівень - 10 колон із горизонтальною опалубкою). Експертиза чітко встановила, що через відсутність будь-яких існуючих будівель на плямі забудови на момент початку робіт (що підтверджено технічними паспортами попередніх років та інвентаризацією) проведення реконструкції фізично та технічно неможливе. Виміряні габарити та висотні відмітки (1-й рівень - 3,52 м, 2-й - 6,52 м, 3-й - 9,5 м) підтверджують параметри масштабного нового капітального будівництва.

Технічні паспорти від 26.11.2021 та від 07.12.2023 містять зафіксовані дані про те, що станом на період оформлення права власності та перед початком робіт усі допоміжні споруди (літня кухня, сараї, гараж) та частина будинку були повністю знесені, а ділянка фактично звільнена. Наявність лише невеликого житлового будинку літ. «А» площею 36,3 кв.м та відсутність будь-яких об`єктів у зоні нової плями забудови виключає можливість здійснення «реконструкції» в розумінні ДБН А.2.2-3:2014, оскільки цей процес вимагає наявності введеного в експлуатацію об`єкта із частковим збереженням несучих конструкцій.

В рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року по справі № 420/10340/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року, зазначено, що наданими фотоматеріалами підтверджено, що житловий будинок розміщено по межах суміжних земельних ділянок та впритул до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розміщено на суміжній земельній ділянці, що є порушенням вимог 6.1.33, 6.1.40, 6.1.41, 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Належних та допустимих доказів щодо того, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється саме реконструкція житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею позивачем до суду не надано.

Суд також не прийняв до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно до повідомленням від 19.11.2024 були внесені зміни щодо об`єкту будівництва, а саме: внесені зміни щодо виду будівництва «Реконструкція» та в назву об`єкту будівництва «Реконструкція житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) наявні відомості щодо реєстрації 19.06.2024 повідомлення №ОД 051240618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта “Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ”.

Відповідно до вищевказаного повідомлення:

- замовник будівництва - ОСОБА_1 ;

- відомості про земельну ділянку: Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 1.03.2024 №368155870, кадастровий номер: 5110136900:43:005:0002, площа 0,0376 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- схема забудови, реєстраційний номер: NB01:9729-1233-4038-7715, видана ФОП ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат АР 015918 від 16.03.2023р.);

- підрядник - господарський метод будівництва.

За результатами проведення позапланової перевірки встановлено наступне:

- будівництво житлового будинку садибного типу на земельній ділянці загальною площею 376 кв.м. кадастровим номером: 51110136900:43:005:002 за адресою м.Одеса, вул.Садовського, 14-Б здійснюється з порушеннями п.6.1.32, п.6.1.33 п.15.2.2, п.6.1.40, 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування і забудови територій” та з відхиленнями від схеми намір забудови;

- у повідомленні про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта від 19.06.2024р. №ОД 051240618584 “Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: м.Одеса, вул.Садовського, 14-Б”, зазначені не достовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, чим порушено п.11 Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011

Так, згідно з п.6.1.33 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”, житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць- 6 м, житлових- 3м.

Відповідно до п.6.1.40 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування і забудова територій” при розташуванні житлових будинків та громадських будівель на земельних ділянках необхідно забезпечувати вимоги санітарних норм та пожежних вимог, у тому числі для житлових та громадських будинків на суміжних земельних ділянках.

Згідно з п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування і забудова територій” при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення. Для садибної та дачної забудови у разі розміщення житлових будинків в північно-східній, північній та північно-західній частинах земельної ділянки відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.

У відповідності до п.15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”, в умовах забудови, що склалася, протипожежні відстані між житловими будинками та від житлових будинків до будівель і споруд іншого призначення слід визначати згідно з протипожежними вимогами даних норм, наведеними у табл.15.2, а саме від 6 до 9 метрів.

Судова колегія 5ААС погодилася з висновком суду першої інстанції, що наданими фотоматеріалами підтверджено, що житловий будинок розміщено по межах суміжних земельних ділянок та впритул до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розміщено на суміжній земельній ділянці, що є порушенням вимог 6.1.33, 6.1.40, 6.1.41, 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”.

Щодо посилань апелянта на те, що нею здійснюється реконструкція житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею, судова колегія виходила з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 набула права власності на індивідуальний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 9.12.2021.

На підставі рішення Одеської міської ради від 21.02.2024 №1910-УІІІ позивач набула право власності на земельну ділянку площею 0,0376 га, кадастровий №5110136900:43:005:0002, за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно із технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, виготовленим станом на 26.11.2021 на земельній ділянці наявні житловий будинок, літня кухня, вбиральня, сараї, гараж та мостіння.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт від 13.06.2024, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про схеми намірів забудови земельної ділянки Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у графі “Вид будівництва” зазначено “Нове будівництво”, в графі “Назва об`єкта будівництва” вказано: Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідно до повідомленням від 19.11.2024 були внесені зміни щодо об`єкту будівництва, а саме: внесено зміну щодо виду будівництва “Реконструкція” та в назву об`єкту будівництва “Реконструкція житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вулиця Садовського, 14-Б”.

Так, відповідно до норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Тобто, реконструкція житлового будинку - це комплекс будівельних робіт, який передбачає демонтаж або монтаж конструкцій з метою розширення площі або перепланування житла з урахуванням індивідуальних потреб власника. В свою чергу, такі роботи можуть припускати знесення господарських будівель, літньої кухні, повна зміна зовнішнього вигляду будинку, добудову мансард, монтаж додаткових віконних, дверних прорізів та приховування непотрібних, добудову нових кімнат та споруд. Додатково можуть монтуватися нові системи та комунікації, трубопровід, електропроводка, газопостачання, вентиляція.

Однак, судова колегія 5АСС погодилася з висновками суду першої інстанції, що з наданих фотоматеріалів вбачається саме будівництво житлового будинку, а не його реконструкція.

Разом з тим, на спростування зазначеного, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється саме реконструкція житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія 5АСС виснувала, що замовником будівництва ОСОБА_1 здійснюється будівництво з істотним порушенням державних будівельних норм і правил, у зв`язку із чим, фактично виконані роботи не відповідають схемі намірів забудови, та будівництво здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

Крім того, аналогічні висновки наведені у рішенні Приморського районного суду міста Одеси від 24.03.2026 у справі № 522/21404/24, залишеним без змін постановою 5ААС від 12.05.2026, зокрема: «Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється саме реконструкція житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею. Натомість з наданих фотоматеріалів вбачається саме будівництво житлового будинку, а не його реконструкція. Посилання сторони позивача на допущення ним технічної помилки суд відхиляє, з огляду на те, що ним було скореговано проєктну документацію та надано нову схему намірів забудови земельної ділянки від 15.11.2024 NB01:193-8021-0264- 6115, що не є технічною помилкою, як стверджує позивач. Наданими доказами, зокрема фотознімками підтверджено, що житловий будинок розміщено по межах суміжних земельних ділянок та впритул до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розміщено на суміжній земельній ділянці, що є порушенням вимог 6.1.33, 6.1.40, 6.1.41, 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є обґрунтованим, а постанови про адміністративне правопорушення від 19.11.2024 №012/24 т №013/24, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених чч. 1, 4 ст. 96 КУпАП, правомірними».

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Відтак, встановлені у справах № 522/21404/24 та № 420/10340/25 обставини для даної справи мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доказуванню, оскільки вони ухвалені за участю тих самих сторін.

Зокрема, судовими рішеннями у справі № 420/10340/25 остаточно встановлено факт здійснення ОСОБА_1 нового будівництва (а не реконструкції) з істотними порушеннями державних будівельних норм (ДБН Б.2.2-12:2019) та без отримання необхідних містобудівних умов і обмежень, у зв`язку з чим ці висновки є обов`язковими для суду та враховуються при вирішенні даного спору.

Спроби відповідачки легалізувати зведений з грубими порушеннями триповерховий монолітно-каркасний об`єкт шляхом формальної зміни назви робіт у Реєстрі будівельної діяльності не спростовують факту відсутності належно затвердженого проєкту для нового будівництва такого масштабу та класу.

Поряд із тим, в межах даної справи ОСОБА_1 не спростувала зафіксовані в актах перевірок порушення державних будівельних норм (ДБН Б.2.2-12:2019), зокрема недотримання мінімальних відступів від межі суміжної земельної ділянки (близько 4-58 см замість нормативних 1,0 метра) та протипожежних розривів до сусіднього житлового будинку (близько 20-60 см замість 6-9 метрів).

Згідно з ст. 376 ЦК України, зведення об`єкта з істотним порушенням будівельних норм і правил, які створюють пряму загрозу життю, здоров`ю та майну суміжних землекористувачів (що підтверджено матеріалами щодо небезпечної зони для проходу сусідки ОСОБА_2 ), є ознакою самочинного будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 640/17335/21.

Надані відповідачкою експертні висновки не спростовують фактів реальних порушень містобудівних та протипожежних норм, зафіксованих уповноваженими органами та підтверджених судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6, код ЄДРПОУ 40199728) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), про припинення права на виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення від 19.06.2024 № ОД051249618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ».

Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинний об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за власний рахунок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua