Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №400/2544/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 р. № 400/2544/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2025 року № 2052500115691; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – Позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26.11.2025 року № 2052500115691 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивачка звернулася до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 26.11.2025 року № 205250015691 Позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю у Позивача необхідного страхового стажу роботи у шкідливих та важких умовах праці: пільгового стажу роботи за Списком № 2 не визначено. Такого висновку Відповідач дійшов з огляду на відсутність довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до п. 20 Порядку № 637, а надані архівні довідки відсутня підтверджуюча інформація. Позивачка вважає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року відкрито провадження по справі та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.

27.03.2026 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що 26.11.2025 року ГУ ПФУ в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення від 26.11.2025 року № 12052500115691 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку із відсутністю у Позивача необхідного страхового стажу роботи у шкідливих та важких умовах праці. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 не визначено. До страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю по 05.03.2004, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 05.08.1985, оскільки відсутня дата початку виплати допомоги; до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи з 31.07.1985 по 09.02.1996, оскільки відсутня довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до п. 20 Порядку № 637.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

18.11.2025 р. Позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

26.11.2025 р. Відповідачем за принципом екстериторіальності прийнято рішення від 26.11.2025 року № 12052500115691 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 у зв`язку із відсутністю у Позивача необхідного страхового стажу роботи у шкідливих та важких умовах праці.

В спірному рішенні зазначено:

Вік Позивача на момент звернення становить 59 років 01 місяць.

Страховий стаж особи становить 30 років 07 місяців 04 дні.

Пільговий стаж роботи за Списком № 2 не визначено.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- до страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю по 05.03.2004, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 05.08.1985 (далі - трудова книжка), оскільки відсутня дата початку виплати допомоги;

- страховий стаж за періоди роботи після січня 2004 року обчислено за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків пропорційно сплаченим внескам;

- до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи з 31.07.1985 по 09.02.1996, оскільки відсутня довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до п. 20 Порядку № 637;

- наявна лише архівна довідка від 11.11.2025 № 252, яка не є підставою для зарахування пільгового стажу;

- в записах трудової книжки та даних архівної довідки від 11.11.2025 № 252 зазначено період роботи заявниці в Великобурлуцькій районній друкарні та посади, на яких працювала;

- в архівній довідці від 11.11.2025 № 252 відсутня інформація: про зайнятість повний робочий день на роботах в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці; про характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, або їх номери, до яких включаються періоди роботи. Вищезазначена інформація необхідна для визначення права на зарахування до страхового стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці за Списком № 2 періодів роботи;

- відсутні дані щодо стану підприємств (ліквідовано/не ліквідовано). В разі ліквідації підприємства розгляд питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, провадиться на Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, після звернення з відповідною заявою та усіма необхідними документами.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах, Позивачка звернулася до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналогічна норма закріплена в п "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788).

Відтак, наявність визначеного в пункті 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 спеціального стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 10 років (для жінок) є обов`язковою вимогою для виникнення у особи права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).

Згідно із підпунктом 5 пункту 2 розділу II Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком, серед іншого додаються такі документи:

- документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема:

довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону);

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок № 383).

Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, відповідно до п. 20 Порядку №637, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Водночас, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, оскільки вважає, що працювала на посадах, віднесених до Списку № 2 відповідно до Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

На підтвердження строкового стажу та стажу за Списком № 2 Позивачем подано: трудову книжку серії НОМЕР_1 від 05.08.1985 та три архівні довідки від 11.11.2025 року: № 251 про розміри отриманої заробітної плати у Великобурлацькій районній друкарні в період з 1984 по 1994; № 252 про кількість відпрацьованих людино-днів в період з 1984 по 1994; № 253 про початок і припинення діяльності Великобурлацької районної друкарні.

Рішенням від 26.11.2025 р. № 12052500115691 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовило в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зазначило, що Позивачем не підтверджено зайнятість повний робочий день на шкідливому виробництві на посадах, що віднесено до Списку № 2 згідно Постанови КМУ №461 від 24.06.2016 р. Також Відповідачем не зараховано до строкового стажу період перебування на обліку в Центрі зайнятості, оскільки в трудовій книжці зазначена лише кінцева дата припинення виплати допомоги по безробіттю, а початкова дата не зазначена.

Щодо не зарахування до строкового стажу Позивачки період перебування на обліку в Центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, то суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно п. а ч. 3 ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції, чинній на час отримання позивачем допомоги) видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Згідно з пп. 12 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється у разі закінчення строку їх виплати.

Так, у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.08.1985 містяться записи, зокрема:

- без дати – Великобурлацький центр зайнятості. Розпочато виплату допомоги по безробіттю згідно наказу №112 від 12.03.03 (запис № 12 на стор. 10-11 трудової книжки);

- 05.03.2004 – припинено виплату допомоги по безробіттю згідно наказу №НТ040305 від 05.03.04 (запис № 13 на стор. 10-11 трудової книжки).

Суд вважає, що Відповідач дійшов невірного висновку щодо не зарахування строкового стажу Позивачці, оскільки в трудовій книжці є запис про початок виплати – 12.03.2003 р. та припинення виплат – 05.03.2004 р., а отже, цей стаж належить до зарахування до страхового стажу.

Щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 31.07.1985 по 09.02.1996, то суд зазначає наступне.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

В трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.08.1985 серед іншого, містяться наступні записи:

- 31.07.1985 – зарахована в В-Бурлуцьку районну типографію наборщиком на наборній машині VI розряду згідно наказу №49 від 31.07.1985 (запис № 2 на стор. 2-3 трудової книжки);

- 09.02.1996 – звільнена за власним бажанням згідно наказу №8 від 08.02.1996 (запис № 3 на стор. 2-3 трудової книжки).

Однак, суд зауважує, що Позивачка жодним чином не підтвердила, що вона працювала на шкідливій роботі, або що її посада віднесена до Списку № 2 згідно Постанови КМУ №461 від 24.06.2016 р.

Позивачкою ні до Пенсійного фонду України, ні до суду не надано жодних підтверджень, що посада «наборщик» в типографії віднесено до Списку № 2.

В наданих архівних довідках відсутня інформація, на якій посаді Позивачка працювала повний чи не повний робочий день.

Враховуючи вище вказане, суд зазначає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду перебування Позивачки на обліку в Центрі зайнятості з 12.03.2003 р. по 05.03.2004 р. є протиправними, оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.08.1985 є посилання на Наказ № 112 від 12.03.2003 р., що свідчить про дату початку здійснення виплат по безробіттю , а тому цей період належить до зарахування до страхового стажу Позивачці.

Однак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26.11.2025 року № 2052500115691 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 скасуванню не підлягає, оскільки Позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що вона працювала повний робочий день на посаді «наборщика друкарні», яка віднесена до шкідливих робіт по Списку № 2 відповідно до Постанови КМУ №461 від 24.06.2016 р.

Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, суд може скористатися повноваженнями, передбаченими ч. 2 ст. 9 КАС України та вийти за межі позовних вимог.

Так, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування Позивачці до страхового стажу періоду перебування на обліку в Центрі зайнятості з 12.03.2003 р. по 05.03.2004 р. належить визнати протиправними, а в решті позовних вимог – відмовити.

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн, відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача підлягає 665,60 грн.

Керуючись ст. 2, 9, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу період перебування на обліку в Центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю з 12.03.2003 р. по 05.03.2004 р.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) перебування на обліку в Центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю з 12.03.2003 р. по 05.03.2004 р.

4. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 10.09.2026 р.

Суддя Н. В. Лісовська