Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №380/13500/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 рокусправа № 380/13500/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

встановив:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , за період з 18.03.2022 по 12.08.2025 (включно) грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 НГУ провести ОСОБА_1 за період з 18.03.2022 по 12.08.2025 (включно) нарахування та виплатити грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не врахування під час складання грошового атестату щодо ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 за період з 18.03.2022 по 12.08.2025 (включно);

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 НГУ виготовити та направити ОСОБА_1 новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 за період з 18.03.2022 року по 12.08.2025 (включно);

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 НГУ провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 НГУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 НГУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не нарахування та невиплати мені, ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 НГУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 19.11.2024 № 4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік” на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 НГУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у період 2022 - 2026 відповідач неправильно нараховував та виплачував позивачу як постійні, так і одноразові складові грошового забезпечення, застосовуючи для їхнього обчислення розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.

Крім того, на думку позивача, він мав право на обчислення та виплату грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Ухвалою суду від 02.07.2026 суд постановив відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача на адресу суду, після отримання вказаної ухвали надійшов відзив на позовну заяву.

Так, у відзиві, відповідач не заперечив того, що щодо позовних вимог у частині неправильного обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ним, при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивача за спірний період, застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 в розмірі 1762,00 гривень. Крім того, відповідач наголосив, що позивач не надав жодного альтернативного розрахунку, яким доведено твердження щодо «неправильності» розрахунку грошового забезпечення. Вважає свої дії правомірними.

Просить відмовити у позові повністю.

Суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 18.03.2022 до 12.08.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 12.08.2025 №251 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

За час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 18.03.2022 року до 12.08.2025 ОСОБА_1 було нараховане та виплачене грошове забезпечення у розмірі, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Зазначене підтверджується інформацією з особових карток на грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2025 роки.

Позивач звертався до відповідача із заявою про нарахування грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січні календарного року, однак відповідач листом від 08.05.2026 відмовив йому у проведенні такого.

Позивач вважає, що відповідач протиправно нараховував йому грошове забезпечення за вказаний період, використовуючи величину 1762,00грн.

Відповідач вказаної обставини не заперечив.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача в частині нарахування йому грошового забезпечення звернувся до суду з позовом.

Оцінюючи обставини справи та вирішуючи спір по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Так, статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі також Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до частини 4 статті 9 Закон №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі також Постанова №704).

Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Постановою №704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).

Згідно з пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18.

Отже, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.

При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 160/8324/19.

Отже, з 29.01.2020 - дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Водночас, з 30.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.

Як вже зазначав суд, до частини 4 статті 9 Закон №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, розміри грошового забезпечення визначаються нормативними актами органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України, а не законами.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2023 року по справі №380/18850/21, розглядаючи аналогічні спірні правовідносини, зазначив про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) положень пункту 4 постанови №704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою №103.

З огляду на приписи частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ураховує висновки Верховного Суду.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року - 2684,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року - 3028,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з тим, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 (далі - Постанова №481), яка набрала чинності з 20.05.2023, змінено п.4 Постанови №704, в зв`язку з чим з цієї дати норма права має наступну редакцію: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України є чинною, що підтверджено постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24.

За висновками Верховного Суду, викладеними у вказаній вище постанові, Кабінет Міністрів України уповноважений установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема, у твердому (фіксованому) розмірі, та реалізація таких повноважень не суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Відповідно до приписів частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, Постановою №481 визначено обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Установлення Законами України про Державний бюджет України прожиткового мінімуму для працездатних осіб не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховуються розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 12.05.2023 №481, що набрала чинності з 20.05.2023, перестали існувати підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача з використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня кожного відповідного календарного року.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №480/7154/24, від 25.09.2025 у справі № 380/19882/24, від 27.11.2025 у справі №440/2947/24 та від 21.01.2026 у справі №200/8730/24.

Також суд наголошує, що на момент набрання чинності постановою №704, її пункт четвертий встановлював розмір посадового окладу, виходячи з прожиткового мінімуму на 2018 рік, що дорівнює 1762,00 грн.

До того ж Закон №2011-ХІІ не встановлює обов`язку Кабінету Міністрів України застосовувати прожитковий мінімум станом на 01 січня поточного року для обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання в частині нарахування та виплати:

грошового забезпечення (основних та додаткових видів), за період з 18 березня 2022року до 19 травня 2023року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням,

розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік, 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.

Щодо позовних вимог в частині виготовлення нового грошового атестату, то така є передчасною, оскільки відповідач ще не проводив перерахунку грошового забезпечення, а окрім того, позивач не надав доказів на порушення його прав у цій частині позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не розподіляються.

Керуючисьст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх похідних додаткових видів грошового забезпечення) за період з 18.03.2022 до 19.05.2023, обчисленого із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, основні та додаткові види, зокрема, грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік, 2023 рік, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік за період з 18 березня 2022року до 19 травня 2023року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовити

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.09.2026.

Суддя Лунь З.І.