Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №380/7633/26
Суддя: Крутько Олена Василівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 рокусправа № 380/7633/26
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «БОДНАРІВКА» Львівського комунального підприємства «ЗЕЛЕНИЙ ЛЬВІВ» до Міністерство економіки та довкілля України про визнання протиправним та скасування відмови та зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
Дочірнє підприємство «БОДНАРІВКА» Львівського комунального підприємства «ЗЕЛЕНИЙ ЛЬВІВ» (далі ДП «Бондарівка» ЛКП «Зелений Львів», позивач) звернувся в суд з позовом до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України в якому просить:
визнати протиправною та скасувати відмову Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України у видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів від 05.03.2026№13258/25-01, прийняту за результатами розгляду заяви Дочірнього підприємства “Боднарівка” Львівського комунального підприємства “Зелений Львів” про отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів від 16.02.2026 № 13258/25;
зобов`язати Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України видати Дочірньому підприємству “Боднарівка” Львівського комунального підприємства “Зелений Львів” дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів згідно поданої заяви Дочірнього підприємства “Боднарівка” Львівського комунального підприємства “Зелений Львів” на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів від 16.02.2026 № 13258/25.
Ухвалою від 23.07.2026 клопотання позивача про уточнення найменування відповідача задоволено. Внесені зміни у найменування відповідача у справі, відповідачем вказано Міністерство економіки та довкілля України (далі відповідач).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.03.2024 ДП «Бондарівка» ЛКП «Зелений Львів» отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (далі - Ліцензія), видану наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 296 та наразі чинну. 16.02.2026 позивач, через національну онлайн-платформу “ЕкоСистема”, звернувся до відповідача із заявою про отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів № 13258/25 на ті ж коди відходів і операції з управління відходами, на які видано Ліцензію. 05.03.2026, розглянувши заяву позивача, відповідач видав відмову у видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів № 13258/25-01 (далі - Відмова).
Позивач наголошує, що ДП «Бондарівка» ЛКП «Зелений Львів» має Висновок державної екологічної експертизи “Реконструкція складських приміщень для влаштування лінії з переробки трубчастих та компактних енергоощадних ламп в м. Львові по вул. Пластова, 125” від 08.12.2015 № 7-03/12-149 і Висновок з оцінки впливу на довкілля “Операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання) за адресою: м. Львів, вул. Пластова, 125” від 31.07.2019 № 7-03/12-20192262935/1 (далі - Висновки). Після отримання Висновків позивач не розширював та не змінював свою діяльність, а тому не був зобов`язаний повторно проходити процедуру з оцінки впливу на довкілля у зв`язку зі зміною термінології чи класифікації відходів. Також, у Відмові та Ліцензії відповідач не зазначає про будь-які зміни чи розширення діяльності позивача після отримання Висновків. 31.01.2024 позивач пройшов перевірку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам, про що складено відповідний акт № 39-24. Під час перевірки, на вимогу уповноважених осіб Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України позивачем надавались Висновки.
Позивач зауважує, що відповідач досліджував Висновки під час передліцензійної перевірки, і за результатами останньої прийшов до позитивного висновку щодо відповідності матеріально-технічної бази позивача заявленим технологічним вимогам, відсутності будь-яких змін чи розширень діяльності позивача, а також пізніше видав позивачеві нову Ліцензію, тому відповідач мав би враховувати свої попередні висновки під час вирішення питання про видачу позивачеві дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів на підставі тих ж таки Висновків. Неврахування своїх попередніх висновків свідчить про застосування відповідачем непослідовного підходу та про недотримання відповідачем принципу належного врядування, відповідно до якого державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб, та згідно з яким на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, вказав, що Висновок державної екологічної експертизи від 08.12.2015 та Висновок з оцінки впливу на довкілля від 31.07.2019 були отримані до прийняття Закону України «Про управління відходами» та оцінювали діяльність в термінології Закону України «Про відходи» (переробка, збирання, зберігання відходів), яка не є тотожною термінології чинного Закону (оброблення відходів, операції з відновлення, рециклінг тощо). Відповідач зазначив, що Висновками не оцінено здійснення операцій R4, R12 та R13, а також не встановлено відповідності видів та кодів відходів (зокрема щодо ртутьвмісних відходів та відпрацьованих батарей) згідно з Національним переліком відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 1102, тим кодам та видам відходів, стосовно яких позивач просить видати дозвіл. З огляду на це відповідач вважає, що Відмова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Також відповідач зазначив, що позовна вимога про зобов`язання видати позивачу дозвіл виходить за межі завдань адміністративного судочинства та є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки перевірка відповідності поданих документів вимогам Закону України «Про управління відходами» та Порядку видачі, відмови у видачі, припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2023 № 1328 належить до компетенції відповідача, а не суду. У зв`язку з цим відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Встановлені обставини справи.
20.10.2016 ДП “Боднарівка” ЛКП “Зелений Львів” отримало ліцензію на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, видану наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 383 та розширену 29.08.2019 наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 315.
19.03.2024 позивач отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, видану наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 296.
16.02.2026 ДП “Боднарівка” ЛКП “Зелений Львів”, через національну онлайн-платформу “ЕкоСистема”, звернувся до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України із заявою про отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів № 13258/25.
05.03.2026 відповідач розглянув заяву позивача та видав відмову у видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів № 13258/25-01.
В обґрунтування відмови відповідач вказав, що наданий пакет документів потребує доопрацювання в частині усунення підстав, визначених пунктами 1, 3 частини десятої статті 42 Закону України “Про управління відходами”, що стали причиною для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, а саме: подання заявником неповного пакета відомостей і документів, за умови що суб`єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості; відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля про допустимість планованої діяльності. У графі опису підстав для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу вказано «При повторно поданій заяві з пакетом документів у додатку 8 до Порядку видачі, відмови у видачі, припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2023 №1328 (далі – Порядок) вказані відомості про Висновок з оцінки впливу на довкілля «Операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання) за адресою: м.Львів, вул. Пластова, 125» від 31.07.2019 № 7-03/12-20192262935/1 та Висновок державної екологічної експертизи «Реконструкція складських приміщень для влаштування лінії з переробки трубчастих та компактних енергоощадних ламп в м. Львові по вул. Пластова, 125» від 08.12.2015 № 7-03/12-149 (далі - Висновки). Однак, зауважуємо, що у наданих копіях Висновків не оцінена планована діяльність, яка стосується управління відходами. Відповідно до пункту 4 Порядку, дозвіл видається суб`єкту господарювання після отримання висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», яким визначено допустимість провадження планованої діяльності та екологічні умови її провадження, за умови, що діяльність, оцінена зазначеним висновком, не зазнала розширень та змін, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Тобто, діяльність, яка оцінена Висновком повинна відповідати вимогам Закону України «Про управління відходами» (а саме: код відходів, операція з управління відходами та інше)» та запропоновано: повторно подати нову заяву про отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття такого рішення у порядку встановленому Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону та відповідно до вимог Порядку.
Не погодившись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду.
Норми права, що підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок видачі, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та припинення дії документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, з урахуванням порядку адміністративного провадження, встановленого Законом України «Про адміністративну процедуру», якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про управління відходами» суб`єкти господарювання для здійснення операцій з оброблення відходів зобов`язані отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів до початку своєї діяльності.
Відповідно до частин 1-4, 7-8 статті 42 Закону України «Про управління відходами» видача, відмова у видачі, припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів здійснюються відповідно до законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Порядок видачі, відмови у видачі, припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Для отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів суб`єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, заяву про отримання дозволу, до якої додаються документи та відомості, передбачені цією статтею.
Подання суб`єктом господарювання заяви про отримання (припинення дії) дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів здійснюється в письмовій або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, інформаційну систему управління відходами, а видача, відмова у видачі, припинення дії дозволу здійснюється виключно в електронній формі.
До заяви про отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів для об`єктів, які здійснюють такі операції, додаються:
1) відомості про назву та код відходів згідно з Національним переліком відходів, відомості про їх склад та властивості, обсяги, для яких передбачається здійснення операції з оброблення;
2) відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операцій з оброблення відходів та код здійснення планованої операції відповідно до додатка 1 або 2 цього Закону;
3) відомості про питомі та граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;
4) відомості про перелік та опис технологічних процесів, що застосовуються для здійснення операцій з оброблення відходів;
5) копія розпорядчого документа про призначення відповідальних осіб у сфері управління відходами;
6) відомості про наявність висновку з оцінки впливу на довкілля - у випадках, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Форми заяви та інших документів, що додаються до заяви про видачу дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, визначаються порядком видачі (відмови у видачі, припинення дії) дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Видача дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів та надання відмови у видачі здійснюються безоплатно протягом 30 календарних днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, заяви та відомостей і документів, передбачених цим Законом.
Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів є безстроковим, крім дозволу на захоронення відходів, який видається на розрахунковий строк експлуатації полігона.
Ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” встановлено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля .
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2023 № 1328 (далі Порядок), суб`єкти господарювання, які мають намір або здійснюють операції з оброблення відходів відповідно до Закону України «Про управління відходами» (далі - суб`єкт господарювання), зобов`язані отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів (далі - дозвіл) до початку своєї діяльності. Дозвіл видається суб`єкту господарювання, який здійснює операції з оброблення відходів на одному чи кількох об`єктах оброблення відходів.
Дозвіл видається суб`єкту господарювання після отримання висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», яким визначено допустимість провадження планованої діяльності та екологічні умови її провадження, за умови, що діяльність, оцінена зазначеним висновком, не зазнала розширень та змін, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Згідно ч.10 статті 42 Закону України «Про управління відходами» підставами для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів є:
1) подання заявником неповного пакета відомостей і документів, за умови що суб`єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості;
2) виявлення в заяві та відомостях і документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, за умови що суб`єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості;
3) відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля про допустимість планованої діяльності;
4) відсутність або невідповідність матеріально-технічної бази заявленим видам та обсягам оброблення відходів;
5) недопущення суб`єктом господарювання представників уповноваженого органу до об`єкта оброблення відходів з метою здійснення ними заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів також є невідповідність об`єкта та операцій, що плануються проводитися, Національному плану управління відходами, регіональним планам управління відходами, вимогам цього Закону.
У разі усунення заявником причин, що стали підставою для відмови у видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, повторний розгляд документів здійснюється у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви та необхідних документів.
Із матеріалів справи слідує, що Висновок державної екологічної експертизи “Реконструкція складських приміщень для влаштування лінії з переробки трубчастих та компактних енергоощадних ламп в м. Львові по вул. Пластова, 125” від 08.12.2015 № 7-03/12-149 і Висновок з оцінки впливу на довкілля “Операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання) за адресою: м. Львів, вул. Пластова, 125” від 31.07.2019 № 7-03/12-20192262935/1, які видані позивачу, оцінювали діяльність з переробки, збирання та зберігання відходів у термінології Закону України «Про відходи», який втратив чинність з прийняттям Закону України «Про управління відходами».
Разом з тим, частина третя статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» прямо передбачає, що такі висновки зберігають чинність і мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля, і не пов`язує це зі зміною термінологічного апарату профільного законодавства про управління відходами.
Матеріалами справи (зокрема актом перевірки матеріально-технічної бази від 31.01.2024 № 39-24 та наказом про видачу ліцензії від 19.03.2024 № 296) підтверджується, що ті самі Висновки вже досліджувалися відповідачем (його правонаступником) під час передліцензійної перевірки і не перешкодили видачі позивачу чинної ліцензії на управління небезпечними відходами за тими самими кодами відходів та видами діяльності.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення правомірності рішення покладається на відповідача.
Оскаржувана Відмова містить загальне посилання на те, що «у наданих копіях Висновків не оцінена планована діяльність, яка стосується управління відходами», однак не містить конкретизованого аналізу того, які саме операції чи коди відходів не знайшли оцінки у Висновках, а також не враховує наведених вище обставин щодо попереднього визнання відповідачем чинності цих Висновків при виданні ліцензії.
Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву додаткові мотиви (зокрема щодо невідповідності операцій R4, R12, R13 та кодів відходів за Національним переліком) не були викладені у самій оскаржуваній Відмові та фактично є доповненням її обґрунтування вже після звернення позивача до суду, що суперечить вимозі про належне обґрунтування рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності Відмови від 05.03.2026 № 13258/25-01, а тому позовна вимога про визнання її протиправною та скасування є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача про наявність підстав для зобов`язання відповідача видати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише за умови, що для його прийняття виконано всі визначені законом умови і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Перевірка відповідності поданих суб`єктом господарювання документів (складу, властивостей, обсягів відходів, матеріально-технічної бази, технологічних процесів, конкретних кодів здійснюваних операцій) вимогам частини четвертої статті 42 Закону України «Про управління відходами» та Порядку є питанням факту і спеціальних знань, дослідження та оцінка яких віднесені законом до компетенції відповідача як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, а не суду.
Зобов`язання відповідача видати дозвіл за таких обставин означало би підміну судом функції адміністративного органу з перевірки поданих документів по суті, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України.
Враховуючи наведені доводи, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.02.2026 № 13258/25 з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду, а саме з урахуванням чинності Висновку державної екологічної експертизи від 08.12.2015 № 7-03/12-149 та Висновку з оцінки впливу на довкілля від 31.07.2019 № 7-03/12-20192262935/1 відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача є вимогами немайнового характеру і за змістом складають, по суті, одну вимогу (з урахуванням правового висновку Верховного Суду про те, що вимога про визнання протиправним рішення є передумовою для застосування іншого способу захисту), яку суд задовольняє частково - шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути Заяву, а не видати дозвіл, - судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 662,40 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд
вирішив:
Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Боднарівка» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України у видачі дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів від 05.03.2026 № 13258/25-01, прийняту за результатами розгляду заяви Дочірнього підприємства «Боднарівка» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» про отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів від 16.02.2026 № 13258/25.
Зобов`язати Міністерство економіки та довкілля України повторно розглянути заяву Дочірнього підприємства «Боднарівка» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» про отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів від 16.02.2026 № 13258/25, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Міністерства економіки та довкілля України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства «Боднарівка» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» (79029, м. Львів, вул. Окружна, 56, код ЄДРПОУ 31804345) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua