Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №380/14770/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 рокусправа № 380/14770/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною відмову щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 8734,00 грн;

зобов`язати і сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби подання про повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 8734,00 грн (вісім тисяч сімсот тридцять чотири гривні, 00 копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підтверджує факт придбання нею житлового будинку за договором купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку вперше. Згідно з вказаною інформацією відсутні відомості про придбання іншого житла. Вказує, що зверталася до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, однак ним було відмовлено у формуванні подання на повернення коштів. Стверджує, що посилання відповідача на те, що долучені документи не підтверджують факту придбання нерухомого майна вперше, є безпідставними.

Відповідач у відзиві вказує, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. До компетенції органів Пенсійного фонду не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше. Особливу увагу звертає суду на те, що до придбання житла, позивач вже була власником подарованого житла.

Ухвалою суду від 22.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку від 24.02.2025 року придбала у власність будинок АДРЕСА_1 .

Позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку у розмірі 1 відсотка від вартості об`єкта купівлі-продажу, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 22.02.2025 року в розмірі 8734 гривень 00 копійок.

Згідно з наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №476513562 за позивачем не зареєстровано операція з придбання об`єкта житлової нерухомості на підставі договору купівлі – продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку від 24.02.2025 року.

З метою досудового врегулювання спору, позивач зверталася до відповідача з проханням повернути сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі – продажу квартири.

Листом від 05.06.2026 року відповідач повідомив позивача, що долучені до заяви документи не містять інформації в обсязі, передбаченому пунктом 15-2 Порядку № 1740 від 03.11.1998 року, тому немає підстав для формування Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. У своєму листі відповідач посилається на Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, Постанову КМ України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», зокрема на підп. «б», «в» і «г» п. 15-2 Порядку №1740 від 03.11.1998 (у редакції від 23.09.2020) та Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (зі змінами).

Крім того, у цьому листі зазначено, що позивач окрім придбаної квартири є власником іншого житла за адресою: АДРЕСА_2 , згідно договору дарування від 03.06.2024 №1334.

Змістом спірних правовідносин є відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення позивачу з державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування коштів з операції купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі – Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до норм абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Абзацом 5 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР, також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно змісту п. 8 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, об`єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

На обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР).

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані і у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі – Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740, визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23.09.2020 № 866 внесено зміни до Порядку №1740, а саме:

- Пункт 15-2 доповнено підпунктами «в» і «г» такого змісту: збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26 вересня 2020 року.

З системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 року держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

З матеріалів справи слідує, що позивачами на підтвердження факту придбання житла вперше подано наступні документи: копія договору купівлі-продажу; копія квитанції №19 від 22.02.2025 (про сплату 1%); копія довідок з Ощадбанку №36 та №8122 від 12.05.2026 р; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №476513562 від 11.05.2026 р.

Із долученої до заяви копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11.05.2026 №476513562 вбачається, що позивач окрім придбаного житлового будинку є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , згідно договору дарування від 03.06.2024 року, реєстровий номер №1334.

В розумінні підпункту "в" пункту 152 Порядку №1740 набуття житла у дар вважається одним із способів набуття права власності на таке, а тому наступне придбанні житла не є придбаним уперше.

Як наслідок відсутні підстави вважати, що укладаючи в 2025 році договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 придбала житло вперше.

З огляду на це ОСОБА_1 при укладенні згаданого договору була платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна та зобов`язана була до посвідчення нотаріусом договору сплатити 8734,00 грн.

Враховуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати сплачені на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 22 лютого 2025 року кошти такими, що сплачені помилково.

З огляду на викладене, судом не встановлено порушень у діях відповідача критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України, а тому позов є необгрунтованим та не підлягає до задоволення.

Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на сплату судового збору присуджуються з нього.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович