Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №340/4836/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4836/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі – відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування з 01 січня 2026 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті мені пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату пенсії з 01 січня 2026 року в повному обсязі, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та одержує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (надалі — Закон №796-ХІІ).

Вказує, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №340/3053/25 відповідач провів перерахунок його пенсії з 01.01.2025 без обмеження її розміру максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 30.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Водночас у наступному відповідач з 01.01.2026 обмежив розмір виплати пенсії максимальним розміром та застосував коефіцієнти пониження відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" (далі - постанова №1778).

На своє звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області стосовно протиправності обмеження виплати пенсії максимальним розміром, отримав відповідь листом від 19.05.2026 №11987-12516/М-02/8-1100/26 про відсутність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії у повному розмірі.

Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки обмеження пенсії максимальним розміром порушує конституційні гарантії безумовного забезпечення соціального захисту відповідної категорії осіб.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень вказав, що позивач з 01.12.1994 одержує пенсію по інвалідності ІІ групи, щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статтей 54, 57 Закону №796-XII та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Вказує, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №340/3053/25 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025 у повному обсязі, без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1 на 2025 рік.

Разом із тим з 01.01.2026 набрали чинності нові норми правового регулювання, якими передбачено застосування відповідних коефіцієнтів до пенсійних виплат, а саме стаття 30 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі – Закон №4695-IX) та постанова Кабінету Міністрів України №1778.

У зв`язку із застосуванням зазначених положень загальний розмір пенсії позивача з 01.01.2026 визначено у сумі 42351,19 грн, тоді як розмір пенсії, що підлягає виплаті після застосування передбачених постановою №1778 коефіцієнтів, становить 31908,36 грн.

Наголошує, що стаття 30 Закону №4695-IX та постанова №1778 є чинними, у встановленому законом порядку неконституційними не визнані, а відтак підлягають обов`язковому застосуванню відповідачем при визначенні розміру пенсійної виплати позивача у 2026 році.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

20.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, має II групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 01.12.1994 отримує пенсію по інвалідності II групи від захворювання, що пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону № 796-XII.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №340/3053/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату з 01 січня 2025 року пенсії ОСОБА_1 в повному обсязі, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 30.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів.

Згідно протоколу перерахунку пенсії загальний розмір пенсії позивача станом на 01.01.2026 визначено у сумі 42351,19 грн, у тому числі: 49020,86 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку; 1038,00 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни II групи у розмірі 40%; 379,60 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, розмір якої визначено постановою КМУ від 25.03.2014 №112 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України з питань пенсійного забезпечення"; - 5972,91 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023; -2114,36 грн - обмеження в індексації з 01.03.2024.

Водночас на виконання постанови №1778 відповідач з 01.01.2026 застосував понижуючі коефіцієнти до нарахованої пенсії, після чого розмір пенсійної виплати склав 31908,36 грн (а.с. 39зв.-40).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону №796-ХІІ, цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 14 Закону №796-ХІІ визначено чотири категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Крім цього, згідно з пунктом 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI частину третю статті 67 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:

"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р (II)/2024 у справі щодо гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р (II)/2024 вищезазначені приписи втратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні від 03.04.2024 № 4-р (І)/2024 Конституційний Суд України дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями (абзац п`ятий пункту 4.3. мотивувальної частини).

Таким чином, з 20.03.2024 (день ухвалення Конституційним Судом України рішення № 2-р (II)/2024) втратили чинність частина третя стаття 67 Закону №796-XII та стаття 2 Закону №3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, встановлених відповідно до Закону №796-XII, і відповідні пенсії підлягають виплаті без обмеження їх максимальним розміром.

Отже, починаючи з 20.03.2024 законодавчі приписи, які безпосередньо встановлювали для пенсій, призначених відповідно до Закону №796-XII, граничний максимальний розмір на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, втратили чинність.

03.12.2025 прийнято Закон №4695-IX, статтею 30 якого передбачено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови №1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, статтею 30 Закону №4695-IX та постановою №1778 у 2026 році запроваджено окремий механізм визначення фактичної суми пенсійної виплати шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів до частини пенсії, що перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у тому числі до пенсій, призначених на підставі Закону №796-XII.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю IІ групи від захворювання, що пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону № 796-XII, яку йому призначено відповідно до статті 54 Закону №796-XII.

Загальний розмір пенсії позивача з 01.01.2026 визначено у сумі 42351,19 грн. Водночас на виконання постанови №1778 відповідач застосував понижуючі коефіцієнти до нарахованої пенсії, після чого розмір пенсійної виплати становить 31908,36 грн.

Поряд з цим, Закон №4695-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

У національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права спеціальний закон скасовує дію загального закону (Lex specialis derogate generali).

Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону №796-XII, а положення Закону №4695-IX вважати загальними нормами (lex generalis).

У рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині 2 статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

У постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено.

Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №796-XII, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема, постанови №1778, є протиправним.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою №1778, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01.01.2026 без обмеження її розміру максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою №1778, з урахуванням фактично проведених виплат.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Таким чином, дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, обмежуючи позивачеві розмір пенсійних виплат, діяв не на підставі Конституції та законів України.

Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат в частині стягнення судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ “Про судовий збір” звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241 — 246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій — задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2026 без обмеження її розміру максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2026 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК