Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №640/24897/19 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Київ справа №640/24897/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Національного інституту раку

до Антимонопольного комітету України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм»

про визнання протиправним та скасування рішення

від 12.11.2019 № 16490-р/пк-пз, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Національний інститут раку (далі - позивач, Інститут, Замовник) з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Комітет), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 12.11.2019 № 16490-р/пк-пз (далі - Рішення № 16490-р/пк-пз).

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач вважає, що Комітет неповно з`ясував обставини, які мали значення для розгляду скарги ТОВ «Людмила-Фарм», та помилково визнав дискримінаційною умову тендерної документації щодо страхування фінансових ризиків невиконання договору про закупівлю.

Інститут зазначає, що договір страхування укладається лише переможцем після завершення конкурентного відбору, а тому всі учасники під час подання та оцінки тендерних пропозицій перебувають в однакових умовах. На переконання позивача, страхування фінансових ризиків не є забезпеченням виконання договору про закупівлю у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», не заборонене цивільним законодавством та має правомірну мету - захист Замовника від невиконання або неналежного виконання договору.

Позивач також посилається на те, що перелік страхових компаній сформовано не довільно, а за результатами відкритого конкурсного відбору, проведеного на підставі наказу Інституту від 24.05.2019 № 83. До участі у відборі були допущені всі страховики, які подали заявки, а такими, що відповідають встановленим вимогам, визнано три страхові компанії. На думку позивача, це забезпечувало конкуренцію між страховиками та не створювало переваг окремим учасникам закупівлі.

Окремо Інститут указує, що ТОВ «Людмила-Фарм» у попередній закупівлі уклало з ТДВ «Страхова компанія «Гермес» договір добровільного страхування фінансових ризиків від 25.07.2019 № ФР-2507-7 із загальним страховим тарифом 1 відсоток. Отже, на переконання позивача, скаржник міг виконати спірну умову та не довів порушення своїх прав. Позивач також посилається на застосування відбору страховиків іншими державними замовниками.

Відповідач проти позову заперечує. Комітет зазначає, що предметом оцінки була не допустимість страхування як такого, а обов`язок переможця укласти договір виключно з однією із трьох страхових компаній, попередньо відібраних Замовником. Необхідності встановлення цієї умови саме в такій редакції Замовник не обґрунтував.

Відповідач указує, що виконати вимогу могли лише учасники, які погодилися укласти договір з однією із визначених Інститутом компаній, що обмежувало вибір контрагента та суперечило частині третій статті 5 і частині четвертій статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». У додаткових поясненнях Комітет підтримав доводи відзиву та просив відмовити у задоволенні позову.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 апеляційну скаргу Національного інституту раку задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 справу прийнято до провадження суддею Жуком Р.В., відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучено ТОВ «Людмила-Фарм» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Матеріали справи не містять письмових пояснень третьої особи щодо позову.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Національний інститут раку проводив відкриті торги за предметом закупівлі «ДК 021:2015: 33600000-6 - Фармацевтична продукція - 8 лотів», оголошення № UA-2019-09-18-000320-c.

Відповідно до пункту 7 розділу VI тендерної документації переможець торгів після підписання договору із Замовником повинен укласти договір страхування фінансових ризиків повного або часткового невиконання договору з однією із страхових компаній, відібраних Замовником, перелік яких розміщено на його вебсайті.

Аналогічну умову містив пункт 6.3.1 проєкту договору, наведеного у додатку 3 до тендерної документації: продавець зобов`язаний протягом п`яти календарних днів після підписання договору з покупцем укласти відповідний договір страхування з однією із визначених Замовником страхових компаній.

До переліку включено ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра», ПрАТ «Страхова компанія «Український капітал» та ТДВ «Страхова компанія «Гермес».

25.10.2019 ТОВ «Людмила-Фарм» подало через електронну систему закупівель скаргу № UA-2019-09-18-000320-c.b4 щодо умов тендерної документації. Скаржник, зокрема, зазначав, що закритий перелік страховиків обмежує його вибір, а відсутність визначених умов майбутнього страхування не дає змоги наперед розрахувати пов`язані з ним витрати.

Рішенням Колегії від 29.10.2019 № 15526-р/пк-пз скаргу прийнято до розгляду. Інститут надав письмові пояснення листом від 08.11.2019 № 08/11, а його представник узяв участь у засіданні Колегії 12.11.2019.

За результатами розгляду скарги Колегія прийняла Рішення № 16490-р/пк-пз, яким зобов`язала Національний інститут раку внести зміни до тендерної документації з метою усунення порушень, викладених у мотивувальній частині рішення.

Колегія виходила з того, що Замовник не обґрунтував необхідності встановлення спірної умови саме у наведеній редакції, а виконати її могли лише учасники, які могли укласти договір з однією із страхових компаній, відібраних саме Замовником. Таку умову відповідач визнав дискримінаційною та такою, що порушує частину третю статті 5 і частину четверту статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

V. Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності та пропорційно.

До спірних правовідносин належить застосовувати Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII у редакції, чинній на час проведення процедури закупівлі та прийняття оскаржуваного рішення (далі - Закон № 922-VIII).

Статтею 3 Закону № 922-VIII було передбачено здійснення закупівель, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій.

Частинами першою та третьою статті 5 Закону № 922-VIII встановлено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності й організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах, а замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

За частиною третьою статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація могла містити іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважав за необхідне включити. Водночас частина четверта цієї статті забороняла включати до тендерної документації вимоги, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Відповідно до частини дев`ятої статті 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження мав право встановити наявність або відсутність порушень процедури закупівлі та визначити заходи для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника усунути дискримінаційні умови або привести тендерну документацію у відповідність із законодавством. Згідно з частиною десятою цієї статті скарга розглядалася в межах одержаної за нею інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що право замовника включати до тендерної документації додаткові умови обмежене вимогами добросовісної конкуренції, рівності та недискримінації учасників.

Суд погоджується з позивачем у тому, що страхування ризику невиконання договору саме по собі не було заборонене законом. Для вирішення спору також не має визначального значення, чи відповідало таке страхування поняттю забезпечення виконання договору про закупівлю. Комітет визнав порушенням не саме страхування, а обов`язок укласти договір виключно з однією із трьох конкретних компаній, відібраних Замовником.

Те, що договір страхування мав укладатися після визначення переможця, не виводило цю умову за межі процедури закупівлі. Вона була включена до тендерної документації та проєкту договору, який подавався учасником у складі тендерної пропозиції, визначала обов`язкові дії майбутнього переможця та пов`язані з виконанням договору витрати. Тому потенційні учасники мали враховувати її ще до подання тендерних пропозицій.

Формальна однаковість вимоги для всіх учасників також не спростовує її обмежувального характеру. Тендерна документація не передбачала можливості укласти договір з іншим страховиком, який відповідав би однаковим, наперед визначеним вимогам щодо ліцензування, фінансової стійкості, страхового покриття та відповідальності. Вибір переможця був обмежений вичерпним переліком конкретних юридичних осіб.

Наданий Інститутом наказ від 24.05.2019 № 83 та документи конкурсного відбору пояснюють спосіб формування переліку страховиків, проте не спростовують встановленого Комітетом обмеження. Учасники процедури закупівлі не мали права запропонувати іншого страховика, який відповідав би тим самим вимогам, а результати окремого відбору страховиків не замінювали обов`язку дотриматися вимог частини четвертої статті 22 Закону № 922-VIII під час формування тендерної документації.

При цьому Інститут обґрунтував необхідність захисту від ризику невиконання договорів, однак не навів обставин, які вимагали досягати цієї мети саме шляхом установлення вичерпного переліку страховиків. Належний рівень страхового захисту міг бути визначений через єдині вимоги до страховика та істотних умов страхування без попереднього визначення конкретних контрагентів переможця.

Посилання позивача на використання подібного механізму іншими державними замовниками не доводить відповідності спірної тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII, оскільки правомірність кожної умови оцінюється з урахуванням конкретного змісту документації та матеріалів відповідної процедури закупівлі.

Суд також ураховує договір добровільного страхування фінансових ризиків від 25.07.2019 № ФР-2507-7, укладений ТОВ «Людмила-Фарм» з ТДВ «Страхова компанія «Гермес» у межах іншої закупівлі. Цей доказ підтверджує, що скаржник раніше міг укласти договір з одним із визначених Інститутом страховиків за тарифом 1 відсоток. Водночас він не встановлює умов майбутнього договору в спірній закупівлі та не усуває факту обов`язкового вибору лише з переліку, сформованого Замовником.

Для визнання вимоги такою, що обмежує конкуренцію, учасник не повинен доводити абсолютну неможливість її виконання. Вирішальним є те, чи має обмеження об`єктивне обґрунтування та чи не звужує воно без необхідності можливості участі й виконання майбутнього договору. Попередня співпраця скаржника з одним із визначених страховиків цих питань не вирішує.

Посилання Інституту на визначення дискримінації, наведене Європейським судом з прав людини у справі «Пічкур проти України», не спростовує висновку Комітету. Навіть за запропонованим позивачем підходом відмінність у можливостях учасників повинна мати об`єктивне й розумне обґрунтування. Матеріали, подані Комітету, підтверджували мету страхування, але не необхідність закритого переліку страхових компаній.

Суд не покладає в основу рішення твердження скаржника про монопольне становище визначених страхових компаній, їх місце у приватних рейтингах або конкретний розмір можливого майбутнього тарифу, оскільки ці обставини не були належним чином установлені Колегією. Водночас вони не становили вирішальної підстави Рішення № 16490-р/пк-пз.

Оскаржуване рішення містить зміст спірної умови, стислий виклад позицій скаржника і Замовника, посилання на статті 3, 5, 18 та 22 Закону № 922-VIII, а також висновок про відсутність обґрунтування закритого переліку страховиків. Цих мотивів у сукупності з дослідженою тендерною документацією достатньо для розуміння фактичної та правової підстави прийнятого рішення.

Визначений Комітетом спосіб усунення порушення відповідав частині дев`ятій статті 18 Закону № 922-VIII: Інститут зобов`язано внести зміни до тендерної документації, але орган оскарження не визначав замість нього конкретного змісту нових умов страхування.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Комітет підтвердив зміст спірної вимоги тендерної документації, межі її оцінки, нормативні підстави та передбачений законом спосіб реагування. Надані позивачем докази не спростовують того, що перелік страховиків був вичерпним, а необхідність такого обмеження не була обґрунтована.

За таких обставин Рішення № 16490-р/пк-пз прийняте Комітетом у межах повноважень, обґрунтовано та пропорційно, а підстави для його скасування відсутні.

VI. Судові витрати.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 255, 257-262, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Національного інституту раку до Антимонопольного комітету України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм», про визнання протиправним та скасування рішення від 12.11.2019 № 16490-р/пк-пз – відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи у порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.